ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 114 © Музичук О. М., Бугайчук Л. К., 2023 УДК 342.95 DOI: https://doi.org/10.32631/v.2023.3.34 Олександр Миколайович Музичук, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, Харківський національний університет внутрішніх справ (проректор); https://orcid.org/0000-0001-8367-2504, e-mail: o.muzychuk23@gmail.com; Костянтин Леонідович Бугайчук, доктор юридичних наук, професор, Харківський національний університет внутрішніх справ, науково-дослідна лабораторія з проблем наукового забезпечення правоохоронної діяльності та якості підготовки кадрів (завідувач); https://orcid.org/0000-0003-2429-5010, e-mail: klbugaychuk@gmail.com СУЧАСНА ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ Викладено авторський погляд на те, що в новітньому розумінні парадигми взаємо- відносин сучасної держави та громадянського суспільства має місце соціально орієнто- ваний вектор держави, який є багатоманітним і тісно пов’язаним із потребами насе- лення. Держава виступає своєрідним «мостом» між суспільством і потенційними можливостями його розвитку та задоволення максимально широкого кола потреб, за- початковуючи так званий напрям «паблік рілейшенз», що закладає в саме розуміння держави пасивну роль, формує множинне коло суб’єктів у сфері громадянського суспі- льства, які перебирають на себе ті функції, що раніше виконувалися державою. Ключові слова: держава, громадянське суспільство, напрями, форми, взає- модія, публічне адміністрування. Оригінальна стаття Постановка проблеми Для сучасного суспільства характерною є динамічність розвитку в контексті цифровізації та глобалізації. За таких умов докорінно змінюються та перебудовуються підходи до розуміння сучасної дер- жави і громадянського суспільства. Усвідомити всю глибину цих тра- нсформацій можливо на рівні публічного адміністрування, зокрема в процесі усвідомлення специфічних новітніх форм взаємодії інсти- тутів громадянського суспільства із суб’єктами публічного адмініст- рування. Це питання актуалізується в умовах переорієнтації системи ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 115 публічного адміністрування в Україні, яка, на переконання С. Серьо- гіної, О. Миколенко, В. Селюкова й О. Лялюка, тривалий час була орієнтована лише на злочинне «обслуговування» тоталітарного ре- жиму та його ключових лідерів [1, с. 287]. Стан дослідження проблеми Концепція «modern state», або «сучасна держава», знайшла своє широке осмислення у працях багатьох провідних зарубіжних і вітчи- зняних науковців. Зокрема, окремі аспекти цієї проблематики дослі- джували такі зарубіжні вчені, як Б. Сілва, З. Кандук, Е. Ероглу, А. Ягмурлу, Ю. Фенг. Окремо досліджувалося питання взаємодії дер- жавних органів та інститутів громадянського суспільства. Так, фун- даторами соціально орієнтованих підходів на рівні адміністративно- правової доктрини виступили В. Авер’янов, О. Андрійко, Г. Атаман- чук, О. Бандурка, О. Безпалова, Ю. Битяк, І. Бородін, О. Брусакова, О. Джафарова, М. Качинська, Т. Коломоєць, В. Московець, О. Музи- чук, О. Негодченко, В. Сокуренко та ін. Водночас перед сучасною адміністративно-правовою доктриною постає необхідність аналізу новітніх підходів і поглядів зарубіжних науковців на сутність сучас- ної держави й громадянського суспільства в контексті поглиблення процесів цифровізації та глобалізації у світі. Окремо потребують осмислення конкретні «мости» для втілення цих новітніх підходів у практику діяльності суб’єктів публічного адміністрування на рівні су- часних напрямів і форм взаємодії. Мета і завдання дослідження Мета статті полягає в тому, щоб визначити перспективні на- прями та форми взаємодії сучасної держави і громадянського суспі- льства у сфері публічного адміністрування. Для її досягнення необхі- дно вирішити такі завдання: розкрити сутність поняття сучасної держави на основі глибинного міждисциплінарного аналізу поглядів провідних зарубіжних дослідників, відштовхуючись від новітнього бачення концепції сучасної держави; окреслити актуальні аспекти розуміння громадянського суспільства в умовах цифровізації та гло- балізації; проаналізувати погляди окремих вітчизняних науковців на сутність публічного адміністрування та сформулювати авторське ба- чення цієї категорії в контексті досліджуваної проблематики; на ос- нові ґрунтовних вітчизняних і зарубіжних досліджень виокремити перспективні напрями та форми взаємодії сучасної держави і гро- мадянського суспільства. Наукова новизна дослідження Втілено новітній погляд на сутність сучасної держави, що досяга- ється в процесі ґрунтовного аналізу наукових досліджень науковців – представників різних галузей знань і країн світу, а також окреслено ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 116 сучасні підходи до розуміння громадянського суспільства, на основі чого виокремлено перспективні напрями та форми взаємодії сучас- ної держави і громадянського суспільства, які раніше не розгляда- лися в контексті досліджуваної проблематики. Виклад основного матеріалу Розглядаючи сутність сучасної держави в широкому розумінні, Б. Сілва у своїй статті прагне зрозуміти та пояснити, чому вона є абстрактною конструкцією, заснованою більше на вірі, ніж на сус- пільному договорі. Крім того, дослідник стверджує, що політичну владу слід визначати через використання примусу чи монополізова- ного насильства замість посилання на суспільні цілі чи мирне вирі- шення розбіжностей [2, с. 105]. У вузькому ж значенні в нашому дослідженні під сучасною дер- жавою ми будемо розуміти новітні аспекти механізму реалізації вла- дних повноважень суб’єктами публічного адміністрування. Феномен сучасної держави в широкому значенні неможливо роз- глядати окремо від процесів глобалізації. Як зазначають Ю. Волошин і В. Крикун, постає питання про проблему реалізації державного су- веренітету в контексті міждержавної інтеграції, що свідчить про створення наднаціональних утворень та поглиблення міждержавної інтеграції. На сучасному етапі розвитку конституційного та міжна- родного права сформулювалися дві протилежні концепції держав- ного суверенітету. Одна з них полягає в тому, що сучасна глобаліза- ція «стирає» державні кордони та зменшує державний суверенітет; відповідно до другої подальше зміцнення суверенітету є об’єктивною закономірністю розвитку держав на всіх етапах їх історичної еволю- ції [3, с. 357]. Ми ж стоїмо на тому, що подібні міждержавна інтеграція та гло- балізація позначаються й на публічному управлінні в окремій дер- жаві, зокрема закладають у саме розуміння держави пасивну роль, формують множинне коло суб’єктів як зовнішніх, так і внутрішніх, особливо у сфері громадянського суспільства. Ці суб’єкти перебирають на себе ті функції, що раніше виконувалися державою, спрямовують окремі напрями діяльності органів державної влади на вирішення гло- бальних проблем (транснаціональної злочинності, наслідків глобаль- них екологічних катаклізмів тощо), закладають тенденції на рівні пу- блічного управління до все більшої децентралізації компетенції органів державної влади та водночас до глобалізації управління ок- ремими сферами, що пов’язані з глобальною зміною клімату та ін- шими проблемами загальносвітового масштабу. Представник словенської наукової спільноти З. Кандук крізь при- зму кримінологічного бачення вважає, що сучасна держава – це ор- ганізація (комплекс установ), яка сьогодні має погану репутацію ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 117 внаслідок таких широко поширених, глибоко вкорінених і добре ві- домих явищ, як корупція, клієнтелізм, приватизація, «феодалізація» державних ресурсів і функцій, маніпулювання людьми за допомогою служб зв’язків із громадськістю та засобів масової інформації, непро- зоре ухвалення/неухвалення важливих рішень та значна класова упередженість [4, с. 305]. Дійсно, ця теза актуалізує соціально орієнтований вектор сучасної держави, який є багатоманітним і тісно пов’язаним із потребами на- селення. Так, держава виступає своєрідним «мостом» між суспільст- вом і потенційними можливостями його розвитку та задоволення ма- ксимально широкого кола потреб у сфері працевлаштування, охорони здоров’я, дозвілля, освіти, науки, культури, виробничій сфері, закла- даючи так званий напрям «паблік рілейшенз». Турецькі дослідники E. Ероглу та A. Ягмурлу стверджують, що «па- блік рілейшнз» є найважливішою функцією державного управління сучасної держави. Науковці наголошують на тому, що такі підходи вибудували відносини «держава – громадянин» у новому ракурсі. У цьому контексті зв’язки з громадськістю в сучасній державі змінили свою позицію на обслуговування, орієнтоване на клієнтів, участь, пі- дзвітність і прозорість, глобальні відносини, оцифровку та управ- ління кризовими ситуаціями, додавши такі різні новітні практики, як цифрові комунікаційні платформи, публічна дипломатія, публіч- ний маркетинг та антикризовий менеджмент [5, с. 139]. Ми глибоко переконані, що в основі такої перебудови відносин «держава – громадянин» лежить формування глобального віртуаль- ного середовища, вільного від системоутворюючого впливу будь-якої держави, бізнесу, світового лідера чи церкви. Це середовище до того ж тяжіє до постійного розвитку, трансформації, поліваріантності по- ведінки, альтернативного вибору, що органічно доповнює провідну в сучасному суспільстві філософію постмодерну. І сучасна держава на рівні публічного управління має підлаштовуватися під такі нові- тні цифрові реалії, перебудовувати діяльність органів державної влади під ті об’єктивні можливості, що відкривають процеси глоба- лізації та цифровізації. У світлі цих процесів не лише трансформу- ється діяльність державних інституцій, а й утворюється новітнє ба- чення громадянського суспільства, коло можливостей якого суттєво розширюється, зокрема за рахунок комунікації з численними міжна- родними партнерами та реалізації новітніх цифрових ініціатив. Як зауважують О. Тіхонова, А. Голдовський, О. Братасюк, Н. Чор- ногор, Н. Гербут та Н. Серьогіна, концепція громадянського суспіль- ства, що сягає корінням у давнину й отримала розвиток у працях ліберальних гуманістів Нового часу, знову стала актуальною напри- кінці ХХ століття у зв’язку з розвитком демократизації. Ця концепція ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 118 зазнала значних змін у ХХІ столітті через поширення різноманітних онлайн-форм громадянської активності [6, с. 168]. Китайський дослідник Д. Фенг стверджує, що неурядові організації як ядро громадянського суспільства супроводжували сучасне будівни- цтво національних держав і формували одна одну під час взаємодії із сучасною державою. Період і перебіг сучасного національно-держав- ного будівництва визначили їх характер та функції. Неможливо ана- лізувати неурядові організації в країнах, що розвиваються, за моделлю неурядових організацій у розвинутих країнах через відсутність перс- пективи сучасного національно-державного будівництва [7, с. 1575]. Водночас можемо зауважити, що в сучасному глобалізованому світі підхід щодо розгляду сутності та масштабів діяльності неурядо- вих організацій виключно в межах окремої держави є доволі обме- женим. Адже, як ми зазначали вище, відкритість сучасного віртуа- льного середовища дозволяє активній громадськості різних держав світу реалізовувати спільні онлайн-ініціативи, проводити досліджен- ня, заходи, комплексні програми, при цьому навіть не перетинаючи національних кордонів. Зауважимо, що вітчизняне нормативно-правове регулювання взаємодії держави та громадянського суспільства на рівні публічного управління є доволі прогресивним, орієнтованим на високі міжнаро- дні стандарти і спрямованим на майбутнє. Відповідно до Національ- ної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки громадянське суспільство здатне зробити знач- ний внесок у сталий розвиток держави шляхом надання соціальних послуг, забезпечення здійснення соціального підприємництва, збіль- шення кількості робочих місць і самозайнятих осіб, поліпшення біз- нес-середовища, протидії корупції, сприяння прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування та ре- алізації інших суспільно корисних проєктів1. Як бачимо, стратегія визначає основу взаємодії держави та грома- дянського суспільства, що нею виступає сталий розвиток, під яким ми розуміємо баланс між поточними потребами людства та гармонійним існуванням майбутніх поколінь, в основі якого лежать цілі сталого ро- звитку, що визначаються Самітом Організації Об’єднаних Націй з пи- тань сталого розвитку на основі аналізу глобальних світових викликів та провідних тенденцій, схвалених світовим співтовариством. 1 Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки : затв. Указом Президента України від 27.09.2021 № 487/2021 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада Укра- їни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021 (дата звернення: 08.08.2023). ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 119 Основою, фундаментом такої взаємодії виступає, на наше гли- боке переконання, публічне адміністрування, під яким К. Бугайчук розуміє вид діяльності публічної адміністрації, який виражається, крім надання адміністративних послуг, у реалізації та виконанні за- конів і підзаконних нормативно-правових актів [8, с. 42]. Р. Миро- нюк під терміном «публічне адміністрування» розуміє виконання пе- вних завдань у межах інструкцій, а в широкому розумінні, на його думку, це поняття включає також контроль за виконанням управлін- ських рішень [9, с. 5]. Ми ж у контексті цього дослідження схиляємося до розуміння пу- блічного адміністрування як функціонування утвореної державою системи суб’єктів публічного адміністрування, діяльність якої спря- мована на забезпечення сталого розвитку держави в процесі на- дання адміністративних послуг, виконання законів і підзаконних но- рмативно-правових актів, взаємодії з громадянським суспільством у національному та міжнародному вимірі. Подібне розуміння публічного адміністрування відкриває перед нами шлях до осмислення окремих перспективних напрямів взаємо- дії сучасної держави та громадянського суспільства. До переліку та- ких напрямів, кожен з яких охоплює окремі форми, ми відносимо такі. 1. Взаємодія держави з членами діаспор за допомогою різномані- тних інститутів і практик. Так, австралійський дослідник А. Гамлен у своїй статті «Еміграційна держава і сучасна геополітична уява» ви- значив дві форми взаємодії держави з діаспорою: перша, яка зво- диться до культивування та визнання діаспорних громад; друга, що залучає їх до взаємних зв’язків з батьківщиною. Вчений наголошує на тому, що всупереч загальноприйнятій думці для держав є норма- льним існування різноманітних механізмів, які виступають за їхні кордони та впливають на екстериторіальні групи [10, с. 840]. Вважа- ємо, що цей напрям і форми в його межах потребують максимальної акумуляції зусиль наукової спільноти у світлі надзвичайно тяжкої де- мографічної ситуації в Україні та масової проблеми незаконного пе- ретинання державного кордону. 2. Взаємодія держави з інститутами громадянського суспільства, сформованими здобувачами вищої освіти. Як зауважують О. Безпа- лова, В. Аброськін, О. Андрійко, О. Синявська та С. Євдокименко, наближення рівня організації, ефективності функціонування сис- теми вищої освіти в Україні до стандартів і вимог європейського освітнього простору вимагає визначеності, чіткості, конкретності ад- міністративно-правового регулювання діяльності закладів вищої освіти [11, с. 6]. Зокрема, потребує детального розгляду така форма взаємодії, як державна підтримка соціальних проєктів, розроблених ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 120 здобувачами вищої освіти та спрямованих як на підвищення ком- форту й безпеки освітнього середовища в конкретному закладі вищої освіти, так і на вирішення нагальних потреб населеного пункту, ре- гіону чи країни. Подібна форма вимагає також свого інституційного втілення у створенні відповідних профільних центрів (відділів) на рі- вні закладів вищої освіти та їхніх структурних підрозділів. 3. Взаємодія держави з громадянським суспільством у сфері еко- логічної безпеки держави. Цей напрям охоплює такі форми, як прове- дення екологічних акцій за участі населення та працівників суб’єктів публічного адміністрування, розробка проєктів, зокрема інфраструк- турних, на тему відновлювальних джерел енергії, проведення заходів, спрямованих на підвищення екологічної свідомості населення, роз- робка різноманітних інструментів оперативного обміну інформацією між громадськістю та суб’єктами публічного адміністрування (чатбо- тів, програм, баз даних тощо) з метою швидкого реагування компете- нтних державних органів на факти порушення екологічного законо- давства. Окремі дослідники розглядають цей напрям у міжнародному вимірі. Так, О. Безпалова, С. Онопрієнко, С. Тарасов, З. Завальна та М. Старинський стоять на тому, що важливим недоліком низки країн світу є відсутність єдиного узгодженого переліку показників оцінки екологічної безпеки в кожній країні. Дослідники зауважують, що на- явність однакових показників для всіх держав дозволить контролю- вати стан довкілля в державі іншим зацікавленим сторонам, а також забезпечити реальну відповідальність держави за незадовільний стан довкілля [12, с. 804]. Висновки Підсумовуючи викладене, можна зауважити, що міждержавна ін- теграція та глобалізація позначаються й на публічному управлінні в окремій державі, зокрема закладають у саме розуміння держави па- сивну роль, формують множинне коло суб’єктів як зовнішніх, так і внутрішніх, особливо у сфері громадянського суспільства, які пере- бирають на себе ті функції, що раніше виконувалися державою, спрямовують окремі напрями діяльності органів державної влади на вирішення глобальних проблем (транснаціональної злочинності, нас- лідків глобальних екологічних катаклізмів тощо), закладають тенденції на рівні публічного управління до все більшої децентралізації компе- тенції органів державної влади та водночас до глобалізації управління окремими сферами, що пов’язані з глобальною зміною клімату та іншими проблемами загальносвітового масштабу. Ми стоїмо на тому, що в новітньому розумінні парадигми взаємо- відносин сучасної держави та громадянського суспільства має місце соціально орієнтований вектор держави, який є багатоманітним і ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 121 тісно пов’язаним із потребами населення. Так, держава виступає своєрідним «мостом» між суспільством і потенційними можливос- тями його розвитку та задоволення максимально широкого кола по- треб, закладаючи так званий напрямок «паблік рілейшенз». В основі перебудови відносин «держава – громадянин» лежить фо- рмування глобального віртуального середовища, вільного від систе- моутворюючого впливу будь-якої держави, бізнесу, світового лідера чи церкви. Це середовище до того ж тяжіє до постійного розвитку, трансформації, поліваріантності поведінки, альтернативного вибору, що органічно доповнює провідну в сучасному суспільстві філософію постмодерну. І сучасна держава на рівні публічного управління має підлаштовуватися під такі новітні цифрові реалії, перебудовувати ді- яльність органів державної влади під ті об’єктивні можливості, що відкривають процеси глобалізації та цифровізації. Відкритість сучасного віртуального середовища дозволяє актив- ній громадськості різних держав світу реалізовувати спільні онлайн- ініціативи, проводити дослідження, заходи, комплексні програми, при цьому навіть не перетинаючи національних кордонів. Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспіль- ства в Україні на 2021–2026 роки визначає основу взаємодії держави та громадянського суспільства, що нею виступає сталий розвиток, під яким ми розуміємо баланс між поточними потребами людства та гар- монійним існуванням майбутніх поколінь, в основі якого лежать цілі сталого розвитку. Ми схиляємося до розуміння публічного адміністрування як фун- кціонування утвореної державою системи суб’єктів, діяльність якої спрямована на забезпечення сталого розвитку держави в процесі на- дання адміністративних послуг, виконання законів і підзаконних но- рмативно-правових актів, взаємодії з громадянським суспільством у національному та міжнародному вимірах. До перспективних напрямів взаємодії сучасної держави та грома- дянського суспільства, які охоплюють окремі форми, ми відносимо взаємодію держави з членами діаспор за допомогою різноманітних ін- ститутів і практик, взаємодію держави з інститутами громадянського суспільства, сформованими здобувачами вищої освіти, взаємодію держави з громадянським суспільством у сфері екологічної безпеки. Список бібліографічних посилань: 1. Serohina S. H., Mykolenko O. M., Seliukov V. S, Lialiuk O. Public Administration as One of the Forms for Exercising State Power. Indonesian Law Journal. 2021. Vol. 9, No. 2. Pp. 279–290. DOI: https://doi.org/10.15408/jch.v9i2.21692. 2. Burgos S. The modern state as an armed abstraction. Some insights. Revista Pepubli- cana. 2018. Iss. 24. Pp. 105–126. 3. Волошин Ю., Крикун В. Правова гло- балізація та міждержавна інтеграція як провідні чинник формування ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 122 державної безпеки та суверенітету // Досягнення в галузі соціальних наук, освіти та гуманітарних досліджень : Матеріали ІІ Міжнар. конф. з соц.-економ. та академ. наук (м. Прага, 18–19 черв. 2018 р.). Прага, 2018. С. 351–358. 4. Kanduc Z. (Post)modern state in a criminological per- spective. Revija za kriminalistiko in kriminologijo. 2008. Iss. 4. Pp. 305–320. 5. Eroğlu E., Yağmurlu A. Modern Devletin Yönetim Fonksiyonu Olarak Halkla İlişkiler ve 1980 Sonrası Şekillenişi. Amme Idaresi Dergisi. 2020. Cilt 53, Sayı 4. S. 139–167. 6. Tikhonova O. V., Holdovskyi A. H., Bratasyuk O. B., Chornohor N. S., Herbut N. A., Serohina N. K. The efficiency of tools for social interaction between public authorities and civil society. Amazonia Investiga. 2022. Vol. 11, Iss. 51. Pp. 161–170. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/ 2022.51.03.15. 7. Feng J. Modern Nation-State Building: The Perspective of Research on NGO // International Conference on Education Science and Management Engineering (ESME) (Beijing, 2011, Aug. 16–18). Beijing : Shanghai TV University, 2011. Pp. 1573–1579. 8. Бугайчук К. Л. Публічне адміністрування: теоретичні засади та підходи до визначення. Право і безпека. 2017. № 3 (6). С. 38–44. 9. Миронюк Р. В. Публічне адміністру- вання : конспект лекцій. Дніпро : Дніпропетров. держ. ун-т внутр. справ, 2016. 81 с. 10. Gamlen A. The emigration state and the modern geopolitical imagination. Political Geography. 2008. Vol. 27, Iss. 8. Pp. 840–856. DOI: https://doi.org/10.1016/j.polgeo.2008.10.004. 11. Bezpalova O., Abroskin V., Andriiko O., Syniavska O., Yevdokimenko S. The essence and types of administrative procedures in the activities of higher education institutions as subjects of the implementation of the educational functionof the state. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2020. Vol. 23, Iss. 1. URL: https://www.abacademies.org/articles/theessence-and-types-of- administrative-procedures-in-the-activities-of-higher-educationinstitutions- as-subjects-of-the-implement-9708.html (дата звернення: 08.08.2023). 12. Bezpalova O., Onopriienko S., Tarasov S., Zavalna Zh., Starynskyi M. State environmental security in national and globalization aspects. Journal of Security and Sustainability Issues. 2020. Vol. 9, No. 3. Рp. 797–806. DOI: https://doi.org/10.9770/JSSI.2020.9.3(6). Надійшла до редколегії 10.08.2023 Прийнята до опублікування 14.09.2023 Muzychuk O. M., Buhaichuk K. L. Modern State and civil society: promising directions and forms of interaction in the field of public administration The work embodies the author’s view on how interstate integration and globalisation also affect public administration in a particular State, in particular, they introduce a passive role into the very understanding of the State, form a multiple range of actors, both external and internal, especially in the field of civil society, which take over the functions previously per- formed by the State direct certain areas of public authorities' activities to address global issues ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2023. № 3 (102) 123 (transnational crime, the consequences of global environmental disasters, etc.), set trends at the level of public administration towards greater decentralisation of the competence of public authorities and, at the same time, towards globalisation of management of certain areas related to global climate change and other global problems. It is emphasised that in the newest understanding of the paradigm of relations between the modern State and civil society, there is a socially oriented vector of the State, which is diverse and closely related to the needs of the population. The state acts as a kind of “bridge” between society and the potential opportunities for its development and satisfaction of the widest possible range of needs, establishing the so-called “public relations” direction. The authors propose their own interpretation of public administration as the functioning of a public entity system established by the State, whose activities are aimed at ensuring sus- tainable development of the State in the process of providing administrative services, imple- menting laws and by-laws, and interacting with civil society in the national and international dimensions. The promising directions of interaction between the modern State and civil society, which are divided into separate forms, include interaction of the State with members of diasporas through various institutions and practices, interaction of the State with civil society institu- tions formed by higher education students, interaction of the State with civil society in the field of environmental security of the State. Key words: State, civil society, directions, forms, interaction, public administra- tion.