организаций. М., 1997. 2. Варламов Г.В., Богомолова С.Н., Зубрилова И.С. Возмож- ности применения полиграфа в широкой практике // Психология сегодня. 1996. 3. Милиция в Украине: права и обязанности. Документы, комментарии, консультации. Артемовск. 1996. Надійшла до редколегії 09.01.02 А.Г. Каткова ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ СЛІДЧОГО ПІДРОЗДІЛУ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЯК ОДНА З ФОРМ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ Успішне виконання завдань органів внутрішніх справ, які стоять перед слідчим апаратом України, багато в чому залежить від науково обґрунто- ваного планування його діяльності. Планування роботи слідчих підрозділів (відділів, відділень, груп) органів внутрішніх справ є однією з необхідних умов їхньої успішної діяльності в боротьбі з злочинністю. Слушною є думка щодо цього О.М. Бандурки: «Планування забезпечує організованість у діяльності органу внутрішніх справ, взаємодію між різ- ними підрозділами, зосередженість зусиль на вирішенні головних завдань, підвищує відповідальність виконавців і полегшує контроль» [1,с 143]. Обов’язковість планування роботи слідчого відділу (управління) чітко визначено у вимогах наказу МВС України № 745 від 25.11.1192 р. «Про не- відкладні заходи щодо вдосконалення структури й організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України» і основних напря- мках нині триваючої судово-правової реформи в Україні. У них визначені основні вимоги до планування, типова структура і зразковий зміст плану роботи МВС, УВС.У рішенні оперативної наради керівництва МВС Украї- ни від 26 квітня 2001 року «Про першочергові заходи щодо удосконалення діяльності слідчого апарату органів внутрішніх справ України» звернено увагу на серйозні недоліки в плануванні роботи як вищестоящих слідчих відділів і управлінь, так і слідчих відділів і відділень районних ланок, а та- кож планування слідчими розслідування конкретних кримінальних справ. Планування є особливим видом управлінської діяльності слідчого від- ділу (управління) МВС, УВС. Слід погодитись з думкою В.І. Кнорринга: «Планування – це розроб- лений порядок, послідовність здійснення будь-яких заходів, виконання ро- біт. В управлінні планування важливіший етап підготовки та реалізації програми дій, які визначають мету, а також методи та засоби, необхідні для виконання означених задач» [2, с.507]. Сутність планування полягає: у визначенні комплексу завдань, які не- обхідно вирішити в плановому періоді; у розробці системи заходів, що за- безпечують виконання поставлених завдань; у визначенні послідовності, способів і термінів здійснення намічених заходів; у раціональному розподі- лі сил та засобів. Як вважає М.Н. Шавшин: «Планування – це визначення того, що, як, коли і кому треба зробити. Власне кажучи, план роботи слідчого апарату – 115 – являє собою програму по удосконаленню його діяльності, що дозволяє домогтися максимальної ефективності праці при мінімальних витратах сил і засобів. Він повинен охоплювати всі сторони діяльності слідчого апа- рату і стати неодмінною умовою вірної організації його роботи» [3, с.58]. В.М. Плішкін чітко відобразив: «Роль планування полягає в тому, що воно забезпечує: цілеспрямованість діяльності системи (органу), структур- ного підрозділу, виконавця; ритмічність діяльності; підвищення ефектив- ності діяльності виконавців; сприяє: ефективному використанню сил та засобів; взаємодії органів, служб, підрозділів та виконавців; створенню сприятливого психологічного клімату [4, с.451]. Основним завданням планування в слідчих підрозділах є удосконалю- вання всієї їхньої діяльності на основі: раціонального використання кож- ним слідчим свого робочого часу для швидкого розкриття злочинів і їх по- вного, всебічного й об’єктивного розслідування; вірно і постійно розвива- ється застосування науково-технічних засобів, у слідчій роботі; підвищення їхньої професійної майстерності; посилення ролі слідства в попередженні злочинів на основі своєчасного виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, і застосування ефективних заходів по їх усуненню; бе- зупинного удосконалювання форм і методів залучення громадськості до активної участі в роботі з запобігання, розкриття і розслідуванню злочинів; чіткої організації взаємодії слідчих підрозділів з іншими службами органів внутрішніх справ [5, с.174]. Плануванням можуть бути охоплені різні періоди часу. Відповідно до цього воно підрозділяється на перспективне, поточне, оперативне і спеціа- льне планування. Перспективне планування діяльності слідчого апарату здійснюється терміном на 5 років. Усі заходи в цьому плані розподіляються по роках. Перспективний план є основою поточного планування (на рік і квартал). Оперативне планування здійснюється для виконання окремих разових завдань, що виникають після затвердження квартального, річного плану. Найчастіше оперативні плани розробляються в зв’язку з виконанням нака- зів, що надійшли в слідчий апарат, розпоряджень, вказівок для вирішення виниклої непередбаченої проблеми, а також у випадках проведення спіль- них заходів щодо розкриття і розслідування злочинів. Спеціальні плани складаються щодо окремих питань слідчої роботи. Характеристику змісту роботи по плануванню доцільно почати з перс- пективного планування. Він повинен охоплювати всі основні напрямки діяльності слідчих підрозділів, що вимагають постійної, систематичної роботи з підвищення якості слідства. Завдання перспективного планування за своїм характером вимагають тривалого часу для їхнього здійснення. Необхідно, щоб перспективний план слідчого підрозділу містив у собі чіткі і добре розроблені вказівки на подальший розвиток аналітичної робо- ти слідчих, оскільки в процесі цієї роботи завжди необхідно користатися даними кримінальної статистики за декілька років і вивчати злочини, що – 116 – були предметом попереднього розслідування і судового розгляду протя- гом більш-менш тривалого періоду часу. Предметом перспективного планування може служити оснащення всіх слідчих даного слідчого підрозділу новітньою науково-технічною апарату- рою для розслідування злочинів, що до моменту складання плану ще не одержала достатнього поширення. План повинен чітко відображати пи- тання організації і роботи слідчого підрозділу з урахуванням оперативної обстановки, сформованої в області, місті, районі, і змінами в стані, струк- турі, і динаміці злочинності за минулий період часу. Перспективний план слідчого підрозділу повинен бути розроблений таким чином, щоб він відо- бражав стан роботи слідчого підрозділу в сфері боротьби з злочинністю вчасно його складання і, безсумнівно, формував основні завдання постій- ного підвищення рівня слідчої роботи. Важливу роль у діяльності слідчого відділу (управління) МВС, УВС грає поточне планування. Воно дозволяє керівникам і всім працівникам відділу (управління) виявити передовий досвід, прогалини, недоліки в ро- боті підвідомчих слідчих підрозділів і окремих слідчих, визначити найбільш ефективні заходи щодо досягнення найкращих результатів, дає можливість знати обсяг і характер майбутньої роботи на найближчий період. Істотним елементом поточного планування є глибокий аналіз інфор- мації про стан злочинності в даному регіоні й у кожному окремому районі та результатів діяльності кожного слідчого підрозділу, слідчого і слідчого апарату в цілому. При аналізі особлива увага звертається на розкриття злочинів; якість і терміни розслідування кримінальних справ; дотримання законності при притягненні до кримінальної відповідальності, затриманні, арешті громадян; обґрунтованість порушення і припинення кримінальних справ; роботу слідчих по виявленню й усуненню причин і умов, що сприя- ють скоєнню злочинів, а також по відшкодуванню заподіяного ними мате- ріального збитку. Поточні плани є відображенням перспективного плану на зазначений відрізок часу. Поняття змісту поточного планування варто розуміти як конкретизацію загальних, головних завдань, сформульованих у перспекти- вному плані на даний місяць, квартал, півріччя, рік. Можна уявити лише зразковий перелік того, що повинно знаходити висвітлення в поточних планах: – підведення підсумків за минулий проміжок часу (рік, півріччя, квар- тал, місяць) і обговорення цих підсумків з керівниками слідчих підрозділів; – звіти начальників слідчих відділень на оперативних нарадах відділу; – звіти начальників слідчих відділень і начальників оперативних служб міських і районних відділів внутрішніх справ на спільних оперативних на- радах слідчого відділу і відділу карного розшуку, слідчого відділу і відділу ЗЕЗП і т.д. На таких нарадах розглядаються питання організації взаємодії слідчих і оперативних працівників у розкритті та розслідуванні злочинів; – перевірка роботи слідчих відділень районних і міських відділів внут- рішніх справ обласними силами співробітників слідчого відділу з наступ- – 117 – ним розбором стану роботи слідчого відділення за місцем перевірки, з участю начальника слідчого відділу або його заступника. Такі перевірки плануються як комплексні чи тематичні; – перевірка того, як усуваються на місцях недоліки, виявлені і зафіксо- вані при попередніх перевірках; – різного роду заходи, спрямовані на поліпшення організації роботи слідчих по розкриттю, розслідуванню та запобіганню злочинів; – надання практичної допомоги слідчим районних слідчих відділів по складних кримінальних справах, які перебувають у їх провадженні, при цьому в ряді випадків плануються виїзди працівників слідчого відділу УВС на місця; – складання щоквартальних узагальнень і аналізів по основних питан- нях стану слідчої роботи: якість і терміни слідства; обґрунтованість пору- шення і припинення кримінальних справ; законність затримки й арештів громадян; застосування науково-технічних засобів при розкритті і розслі- дуванні злочинів; стан профілактичної роботи слідчих; діяльність слідчого по забезпеченню відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочи- нами, і т.д.; – складання оглядів, інформаційних листів і вказівок, що направляють- ся в районні і міські органи внутрішніх справ у слідчі підрозділи; – підготовка на основі вивчення ряду складних кримінальних справ ме- тодичних листів, що містять практичні рекомендації з методики розсліду- вання окремих категорій кримінальних справ справ; – підготовка узагальненого подання у різні відомства про причини й умови, що сприяли скоєнню розслідуваних злочинів; – заходи щодо навчання слідчих працівників: заняття в слідчій групі школи професійної майстерності; семінари молодих слідчих; індивідуальні заняття недостатньо підготовленим працівникам слідчого апарату; – спільні з відділом кадрів обласного управління заходи щодо укомп- лектування вакантних посад слідчих і зміцнення, у разі потреби, керівницт- ва слідчими відділеннями районних і міських відділів внутрішніх справ; – стажування керівників слідчих апаратів у кращих слідчих підрозділах; – узагальнення і поширення позитивного досвіду роботи кращих слід- чих підрозділів і кращих слідчих. Розглядаючи завдання слідчих підрозділів, у зв’язку з прийнятим но- вим Кримінальним кодексом України і змінами в Кримінально- процесуальному кодексі України, варто виділити наступні напрямки плану- вання роботи слідчих відділів і управлінь: 1. Забезпечення контролю за дотриманням встановлених законом те- рмінів на досудовому слідстві: розгляду заяв і прийняття рішень про пору- шення або відмову в порушенні кримінальної справи; затримки громадян і утримання під вартою; досудового слідства і своєчасного їх продовження. 2. Забезпечення оперативного супроводу розслідування кримінальних справ про злочини, скоєні організованими групами. – 118 – 3. Організація діючого відомчого контролю за призупиненням досудо- вого слідства по п.1, п.2 ст.206 КПК України. 4. Підвищення кваліфікації слідчих. 5. Поліпшення взаємодії з службою ЗЕЗП по справах про злочини в сфері економіки, спільного аналізу якості матеріалів, що надходять у слідчі відділення, досудової перевірки за справами цієї категорії. 6. Ретельного аналізу причин повернення справ на додаткове розсліду- вання і припинення кримінальних справ за не реабілітуючими підставами (п.1,п. 2 ч.1 ст.6 і п.2 ст.213 КПК України) 7. Своєчасного створення слідчих і слідчо-оперативних груп для роз- слідування тяжких і особливо тяжких злочинів. 8. Якість оглядів місць подій і результативність роботи слідчо- оперативних груп. Список літератури: 1. Бандурка О.М. Основи управління в органах внупрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. Х., 1999. 2. Кнорринг В.И. Тео- рия практика и искусство управления. М., 1999. 3. Шавшин М.Н. Организация рабо- ты следственного отдела (управления) МВД, УВД. М.,1977. 4. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ. К., 1999. 5.Научная организация труда следо- вателя. К., 1973. Надійшла до редколегії 17.05.02 – 119 –