ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) УДК [342.951:347.963.083.1](477) DOI: https://doi.org/10.32631/v.2021.2.18 Вікторія Юріївна Цебинога, Харківський національний університет внутрішніх справ, факультет № 1 (фахівець); https://orcid.org/0000-0001-7500-3378, e-mail: viktoriya_tsebinoga@ukr.net АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ ПРОКУРОРІВ Досліджено адміністративно-правовий статус Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Визначено нормативно-правову базу, що регулює зазначений ста- тус. Установлено елементи адміністративно-правового статусу Кваліфікаційно-ди- сциплінарної комісії прокурорів. Наголошено на проблемах реалізації адміністративно- правового статусу цієї комісії. Ключові слова: адміністративно-правовий статус, елементи, кваліфіка- ційно-дисциплінарна комісія, прокуратура, прокурор. Оригінальна стаття Постановка проблеми Сучасне вітчизняне законодавство перебуває у процесі вдоскона- лення, що обумовлено євроінтеграційними рухами та приведенням його у відповідність до вимог Європейського Союзу (далі – ЄС). Не оминули ці процеси й законодавство, що регулює питання діяльності прокуратури України й такого не менш важливого органу, як Квалі- фікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – КДКП). Остання, у свою чергу, покликана стати консультативним органом, що здійснює захист прав громадян, які зазнали порушень з боку пра- цівників прокуратури. Започаткування КДКП стало логічним продовженням процесу ре- формування прокуратури з чітким регулюванням здійснення дисцип- лінарного провадження та притягнення правопорушників до дисцип- лінарної відповідальності, втім, і на цьому шляху діяльність КДКП стикається з низкою перешкод, зокрема щодо реалізації її адміністра- тивно-правового статусу, тому дослідження адміністративно-право- вого статусу КДКП та його елементів є актуальним і своєчасним. Стан дослідження проблеми Загальними питаннями реформування органів прокуратури свого часу займалися такі науковці, як О. М. Бандурка, Л. Р. Грица- єнко, Ю. М. Грошевий, С. М. Гусаров, А. Т. Комзюк, М. П. Курило, В. В. Малюга, О. М. Музичук, О. І. Скибенко, Ю. С. Шемшученко та © Цебинога В. Ю., 2021 213 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) ін. Указані вчені зробили значний внесок у розвиток адміністрати- вно-правової науки з питань діяльності прокурорів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, але питання щодо встанов- лення адміністративно-правового статусу Кваліфікаційно-дисциплі- нарної комісії прокурорів залишились недослідженими. Мета і завдання дослідження Метою статті є дослідження адміністративно-правового статусу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів в умовах рефор- мування органів прокуратури України. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 1) проаналізувати та ви- значити нормативно-правову базу регулювання адміністративно- правового статусу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуро- рів; 2) установити повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) визначити порядок діяльності Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів; 4) визначити поняття «адмініст- ративно-правовий статус Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів». Наукова новизна дослідження Наукова новизна дослідження виявляється у тому, що пропоно- вана стаття є однією з перших наукових праць, у якій на підставі наукової літератури та законодавства України розглядаються пи- тання сутності й елементів адміністративно-правового статусу Ква- ліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Виклад основного матеріалу Як відомо, будь-яке дослідження доцільно розпочинати з визна- чення базових понять і категорій. Не є винятком і ця наукова стаття. Так, доцільно, на нашу думку, встановити сутність таких понять, як «адміністративно-правовий статус» та «кваліфікаційно-дисципліна- рна комісія прокурорів». Розглянемо детально кожне з них. Передумовою формування категорії «адміністративно-правовий статус» є такі категорії, як «статус», зокрема «правовий статус», оскі- льки йдеться про орган, діяльність якого врегульовано нормами права. Поняття «статус» походить від латинського слова «status» та означає «становище». Згідно з тлумачними словниками української мови, категорією «статус» позначають: 1) положення, стан; 2) у юри- дичному аспекті – правове становище громадян, громадських орга- нізацій, установ тощо; сукупність прав та обов’язків фізичних і юри- дичних осіб; 3) у соціальному контексті – соціальну роль кого-, чого- небудь; становище індивіда або групи осіб; 4) у медичній сфері – стан здоров’я хворого на момент обстеження [1, с. 19; 2, с. 545; 3, с. 95]. У свою чергу, поняття «правовий статус» розуміють як систему прав та обов’язків особи, громадських організацій, установ тощо, 214 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) закріплену у нормативно-правових актах [4, с. 19]. Правовий статус – це правова категорія, нерозривно пов’язана з природно-правовою до- ктриною, що вказує на місце суб’єкта в системі правовідносин і хара- ктеризується передусім його правами й обов’язками [5, с. 12; 6, с. 62]. Р. А. Ромашов вважає, що «правовий статус – це сукупність прав та обов’язків, які персоніфікують особу як учасника юридично зна- чимих відносин», а правове становище – сукупність факторів, що ви- значають місце особи в правотворчому і правореалізаційному про- цесі; що як складові елементи містить у собі правовий статус, а також зв’язки і взаємодію особи, що характеризують його розташу- вання в механізмі правового регулювання [7, c. 3; 8, с. 19]. На думку М. І. Матузова, правовий статус визначається в сучас- ній юридичній науці як юридично закріплене становище особистості в суспільстві [9, с. 264; 10, с. 202]. Тобто правовий статус охоплює ті характеристики особи, уста- нови чи громадської організації, що визначають його становище се- ред інших. Різновидом правового статусу є адміністративно-правовий ста- тус, що і є предметом цієї наукової статті. Зокрема, на думку С. Л. Ку- рило, адміністративно-правовий статус – це одна з центральних пра- вових категорій, яка має неабияке теоретичне і практичне значення, оскільки правовий статус є одним із тих якісних показників, за якими робляться висновки про рівень правової зрілості держави та суспільства [11, с. 525]. О. В. Петришин указує, що адміністративно-правовий статус – це сукупність прав та обов’язків у сфері виконавчо-розпорядчої діяль- ності [12, с. 129; 13, с. 31]. Адміністративісти під адміністративно-правовим статусом розу- міють: а) правове становище особи в її відносинах із суб’єктами викона- вчої влади, врегульоване нормами державного й адміністративного права [14, с. 25]; б) комплекс конкретно визначених суб’єктивних прав та обов’яз- ків, які закріплено за відповідним суб’єктом права нормами адміні- стративного права, які реалізуються цією особою як в адміністрати- вних правовідносинах, так і поза ними [15, с. 194]. Отже, завдяки адміністративно-правовому статусу визначаються межі діяльності суб’єкта права щодо інших фізичних чи юридичних осіб і держави й окреслюється його місце в системі суб’єктів адміні- стративного права [16, с. 43]. Визначаючи наступну основну категорію статті – «кваліфіка- ційно-дисциплінарна комісія прокурорів», згадаємо думку А. П. Гор- зова, який вказує, що вчення про адміністративно-правовий статус 215 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) КДКП і його правову природу має важливе теоретичне та практичне значення для розроблення науково-методичних питань правової на- уки, а також наукового підґрунтя для розроблення нормативно-пра- вових актів, що регламентують порядок її діяльності та функціону- вання [17, с. 114]. Слід зазначити, що діяльність КДКП врегульовано нормами різних нормативно-правових актів, зокрема положеннями Закону України «Про прокуратуру» від 1 жовтня 2014 р. № 1697-VII1, які закріпили таку низку норм: – статус відповідного органу, що здійснює дисциплінарне прова- дження (ст. 73); – склад відповідного органу, що здійснює дисциплінарне прова- дження (ст. 74); – порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих на- вчальних закладів та наукових установ (ст. 75); – припинення повноважень члена відповідного органу, що здійс- нює дисциплінарне провадження (ст. 76); – повноваження відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (ст. 77); – організація роботи та проведення засідання відповідного ор- гану, що здійснює дисциплінарне провадження (ст. 78); – забезпечення діяльності відповідного органу, що здійснює дис- циплінарне провадження (ст. 79)2. Тобто зазначений документ встановлює, що КДКП є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір обійняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відпо- відальності, переведення та звільнення прокурорів з посади. Квалі- фікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм най- менуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України3. Наступним нормативно-правовим актом є Положення про поря- док роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (із змі- нами, ухваленими всеукраїнською конференцією прокурорів 21 груд- ня 2018 р.), ухвалене Всеукраїнською конференцією прокурорів від 1 Про прокуратуру : Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII // База да- них (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 (дата звернення: 10.06.2021). 2 Там само. 3 Там само. 216 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) 27 квітня 2017 року1. Зазначений документ установив такі важливі положення: – порядок обрання голови, заступника голови, секретаря КДКП; – повноваження голови, заступника голови КДКП; – повноваження секретаря КДКП; – повноваження члена КДКП; – порядок підготовки засідання КДКП; – розгляд матеріалів та ухвалення рішень КДКП2. Ураховуючи викладене, ми дійшли висновку, що адміністрати- вно-правовий статус КДКП врегульовано нормами різних нормати- вно-правових актів, що встановлюють його елементи та визначають порядок їх реалізації. Разом із тим з приводу саме реалізації елемен- тів адміністративно-правового статусу КДКП наразі на практиці ви- никає безліч спорів, оскільки згідно з положеннями наказу Генераль- ного прокурора № 266 зазначений орган тимчасово припинив своє функціонування, а на зміну йому прийшла кадрова комісія. При цьому законодавство і досі вважає КДКП єдиним та головним су- б’єктом притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, зокрема не втратили чинності положення, що визначають елементи адміністративно-правового статусу КДКП. Так, до елементів адмініст- ративно-правового статусу КДКП ми пропонуємо відносити такі: 1) повноваження КДКП; 2) порядок формування складу КДКП; 3) юридичні гарантії діяльності КДКП; 4) завдання та мету діяльності КДКП. Зазначимо, що відповідно до положень титульного Закону про прокуратуру КДКП наділено такими повноваженнями: 1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, серед іншого вакантних і тимчасово вакантних; 2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установле- ному цим Законом порядку; 3) бере участь у переведенні прокурорів; 4) розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором ди- сциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження; 5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності пі- дстав, передбачених цим Законом, ухвалює рішення про накладення 1 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (із змінами, прийнятими всеукраїнською конференцією прокуро- рів 21 грудня 2018 року) : прийн. Всеукр. конф. прокурорів 27.04.2017 // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/n0003900-17 (дата звернення: 10.06.2021). 2 Там само. 217 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможли- вість подальшого перебування особи на посаді прокурора; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом1. Щодо порядку формування складу КДКП слід наголосити, що го- лова Комісії обирається зі складу Комісії серед прокурорів на її орга- нізаційному засіданні таємним голосуванням строком на три роки. На організаційному засіданні з питання обрання голови Комісії голо- вує старший за віком член Комісії серед прокурорів, який веде засі- дання до обрання голови Комісії. Кандидатури на посаду голови Ко- місії вносяться членами Комісії або шляхом самовисування2. Інші елементи адміністративно-правового статусу КДКП встано- влює Закон України «Про прокуратуру», а питання їх реалізації не викликають сумнівів. Ураховуючи викладене, зазначимо, що зміни, які сьогодні відбу- ваються в прокуратурі, спрямовано на вдосконалення її діяльності, що, як слушно вказує Г. С. Іванова, сприятиме створенню якісно но- вих засад для діяльності й організації органів прокуратури відпо- відно до європейських стандартів, а також побудові нової моделі прокуратури, покликаної ефективно виконувати свої конституційні функції [18. с. 125]. Висновки Запропоновано розуміти під адміністративно-правовим статусом КДКП сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених елементів і властивостей КДКП, що закріплюються законом і визначають місце КДКП серед інших органів. Вирішено до елементів адміністративно-правового статусу КДКП відносити такі: повноваження, порядок формування складу, юриди- чні гарантії діяльності, завдання та мета діяльності. Отже, адміністративно-правовий статус КДКП є складною та ба- гатогранною категорією, що визначає місце й роль КДКП серед ін- ших суб’єктів права, а її елементи чітко регламентовано та визначено в нормативно-правових актах. Список бібліографічних посилань: 1. Литвин І. І. Сутність по- няття правового статусу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 38, т. 1. С. 18–21. 2. Словник іншомовних слів / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ : Наук. думка, 2000. 680 с. 3. Панчишин А. В. Поняття, ознаки та структура категорії «правовий статус». Часопис Київського університету права. 2010. № 2. С. 95–98. 4. Шульга А. М. Правовий статус особистості, його 1 Там само. 2 Там само4 218 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) види. Право і Безпека. 2012. № 2. С. 19–22. 5. Якимчук Н. Я. Поняття «правовий статус», «правове положення», «правовий модус» та «правовий режим»: теоретико-правовий аналіз. Вісник Національної академії про- куратури України. 2013. № 3. С. 11–18. 6. Вакарюк Л. В. Розмежування понять «правовий режим», «правовий статус» і «правове становище» з по- зицій трудового права. Держава та регіони. 2018. № 1 (59). С. 61–64. 7. Ромашов Р. А. Некоторые проблемные аспекты понимания правосу- бъектности индивидуального и коллективного лица // Правовой статус и правосубъектность лица: теория, история, компаративистика : мате- риалы VIII Междунар. науч.-теорет. конф. (г. Санкт-Петербург, 14–15 де- кабря 2007 г.) : в 2 ч. СПб., 2007. Ч. 1. С. 3. 8. Макарчук В. В. Поняття «правовий статус особи» в теоретично-правовій літературі. Право.UA. 2015. № 3. С. 18–22. 9. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. М. : Юристъ, 2003. 355 с. 10. Чу- мак В. В. Адміністративно-правові засади діяльності поліції Грузії, країн Балтії та України: порівняльний аналіз : монографія. Харків : Константа, 2019. 490 с. 11. Курило С. Л. Адміністративно-правовий статус органів внутрішніх справ як суб’єкта взаємодії з органами місцевої влади з пи- тань забезпечення громадської безпеки та громадського порядку. Форум права. 2012. № 1. С. 523–526. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ FP_index.htm_2012_1_79.pdf (дата звернення: 10.06.2021). 12. Голосні- ченко І. П. Адміністративне право України: основні поняття : навч. посіб. Київ : ГАН, 2005. 232 с. 13. Горбач М. І. Класифікація елементів адміні- стративно-правового статусу суб’єктів адміністративного права. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2017. № 2. С. 29–41. 14. Бахрах Д. Н. Система субъектов советского административного права. Советское го- сударство и право. 1986. № 2. С. 23–27. 15. Адміністративне право Ук- раїни. Академічний курс : підручник : у 2 т. / редкол.: Авер’янов В. Б. (голова) та ін. Київ : Юрид. думка, 2007. Т. 1: Загальна частина. 592 с. 16. Кириченко Ю. М. Поняття та структура адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Юридичний бюлетень. 2018. Вип. 7, ч. 2. С. 41–47. 17. Горзов А. П. Структура адміністративно-пра- вового статусу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Нау- ковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2015. № 15, т. 1. С. 112–114. 18. Іванова Г. С. Актуальні питання застосування дис- циплінарної відповідальності до працівників прокуратури. Право та інновації. 2015. № 2 (10). С. 122–126. Надійшла до редколегії 14.06.2021 Tsebinoga V. Yu. Administrative and Legal Status of the Assessment and Disciplinary Board of Prosecutors The author of the article has studied the administrative and legal status of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors. The normative and legal base regulating the administrative and legal status of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors has been determined. 219 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2021. № 2 (93) The elements of the administrative and legal status of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors have been established. The problems of implementing the administrative and legal status of Assessment and Disciplinary Board of prosecutors have been noted. It has been offered to understand the administrative-legal status of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors as a set of interrelated and interdependent elements, char- acteristics of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors, which are enshrined in law and determine the place of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors among other agencies. It has been established that the elements of the administrative-legal status of the Assess- ment and Disciplinary Board of prosecutors should include: powers; the procedure for forming the staff; legal guarantees of the activity; tasks and objectives of the activity. Thus, the administrative and legal status of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors is a complex and multifaceted category that determines the place and role of the Assessment and Disciplinary Board of prosecutors among other subjects of law, and its ele- ments are clearly regulated and defined in regulatory legal acts. Considering the above, we note that the changes that are currently taking place in the prosecutor’s office are aimed at improving the activities of the latter, which should contribute to the creation of a qualitatively new basis for the activities and organization of the prosecu- tor’s office in accordance with European standards, as well as the construction of a new model of the prosecutor’s office, designed to effectively fulfill its constitutional functions. Keywords: administrative and legal status, elements, Assessment and Discipli- nary Board, prosecutor’s office, a prosecutor. 220