Могільова, С. В.Mogileva, S. V.ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902X2022-07-192022-07-192019http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/13113Могільова, С. В. Захисник як покликання: аспекти виховання за Платоном та Г. Сковородою / С. В. Могільова // Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 312-313.Наукову новизну викладеного складає спроба порівняння саме деяких аспектів трактування проблеми покликання людини та особливостей його виховання в поглядах Платона і Г. Сковороди. Підсумовуючи, автор зазначив, що концепт покликання для обох філософів є центральним в педагогічній справі, а власне виховательські проєкти і Платона, і Сковороди мають багато перетинань. Обидва орієнтовані у майбутнє і достатньою мірою утопічні. Але у першого ця утопія (як і сама держава) носить тоталітарний характер, тоді як у другого – передбачає не тільки наявність свободи вибору і пізнання, але і моральні засади формування і виховання природного покликання.The scientific novelty of the foregoing is an attempt to compare precisely some aspects of the interpretation of the problem of a person's vocation and the peculiarities of his upbringing in the views of Plato and G. Skovoroda. Summing up, the author noted that the concept of vocation for both philosophers is central in pedagogical work, and the educational projects of both Plato and Skovoroda have many intersections. Both are future-oriented and quite utopian. But for the former, this utopia (like the state itself) is of a totalitarian nature, while for the latter, it presupposes not only the existence of freedom of choice and knowledge, but also the moral principles of the formation and education of a natural vocation.Научную новизну изложенного составляет попытка сравнения именно некоторых аспектов трактовки проблемы призвания человека и особенностей его воспитания во взглядах Платона и Г. Сковороды. Подытоживая, автор отметил, что концепт призвания для обоих философов является центральным в педагогическом деле, а воспитательские проекты и Платона, и Сковороды имеют много пересечений. Оба ориентированы на будущее и в достаточной степени утопичны. Но у первого эта утопия (как и само государство) носит тоталитарный характер, тогда как у второго – предполагает не только наличие свободы выбора и познания, но и нравственные устои формирования и воспитания естественного призвания.ukФілософія. Логіка. Philosophy. Logic. Философия. ЛогикаНаукові публікації. Scientific publications. Научные публикацииУкраїна. Ukraine. УкраинапокликанняпризваниеvocationПлатонГ. СковородаG. Skovorodaпокликання до професіїпризвание к профессииcalling to the professionсвобода вибору і пізнаннясвобода выбора и познанияfreedom of choice and knowledgeArticle