Степанюк, Р. Л.Stepaniuk, R. L.Гусєва, В. О.Husieva, V. O.Vlada HusievaСтепанюк Руслан2023-07-222023-07-222023Степанюк, Р. Л. Організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвам / Р. Л. Степанюк, В. О. Гусєва // Криміналістичний вісник. – 2023. – № 1 (39). – С. 29-38. – DOI: https://doi.org/10.37025/1992-4437/2023-39-1-29.Степанюк, Р. Л., & Гусєва, В. О. . (2023). ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДНК-ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЗАГИБЛИХ УНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ ПОДІЙ ІЗ МАСОВИМИ ЖЕРТВАМИ. Криміналістичний вісник, 39(1), 29–38. https://doi.org/10.37025/1992-4437/2023-39-1-29https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/17558Мета статті – визначити на підставі аналізу й узагальнення наукових підходів і практичних рекомендацій щодо ідентифікації жертв катастроф основні принципи організації роботи щодо застосування технологій ДНК-аналізу для встановлення особи загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Методологія. Методологічну основу цього дослідження становлять методи порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, пояснення, мисленого експерименту, а також системно-структурний підхід до розгляду процесу ДНК-ідентифікації жертв катастрофи як цілісної множини взаємопов’язаних елементів єдиної операційної системи. Наукова новизна. Уперше в Україні на підставі аналізу й узагальнення змісту керівних документів і науково-методичних рекомендацій із проблематики ідентифікації жертв катастроф визначено та схарактеризовано основні організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Висновки. Констатовано, що у зв’язку з масштабною російською агресією проти України, яка призвела до численних людських жертв, набула надзвичайного загострення проблематика ідентифікації загиблих із використанням технологій криміналістичного ДНК-аналізу. Ефективність відповідних процесів значною мірою залежить від належної організації процедур одержання посмертних і еталонних зразків, проведення ДНК-аналізу та порівняння отриманих результатів. У сучасний період для України в питаннях ДНК-ідентифікації жертв війни корисним може бути досвід зарубіжних країн і міжнародних організацій щодо ідентифікації жертв катастроф (DVI), відображений у відповідних керівних документах і рекомендаціях Інтерполу, Міністерства юстиції США, Міжнародного товариства судової генетики (ISFG) і наукових колективів, які узагальнювали й аналізували таку практику. Основними організаційними засадами ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій (катастроф) із масовими людськими жертвами убачаються: законність – неухильне дотримання вимог чинного законодавства щодо одержання біологічних зразків, поводження з ними, меж допустимого молекулярно-генетичного дослідження, захисту генетичної інформації від розголошення, зберігання біологічного матеріалу та генетичної інформації; стратегічне планування – визначення єдиної стратегії процесу і процедур ДНК-ідентифікації; централізація та координація – визначення єдиного центру управління процесом ДНК-ідентифікації, керівників (координаторів) робочих груп за окремими напрямами, забезпечення постійного зв’язку між ними та узгодження зусиль; матеріально-технічне забезпечення – достатній рівень фінансування, залучення адекватної кількості лабораторій судової генетики та використання сумісного обладнання; кадрове забезпечення – залучення до роботи достатньої кількості кваліфікованого персоналу (фахівців у галузі судової біології та інших осіб, навчених користуватися відповідними засобами та методами); забезпечення якості – суворе дотримання методичних вимог і стандартів на всіх етапах ДНК-ідентифікації.The purpose of the article is to determine, based on the analysis and synthesis of scientific approaches and practical recommendations for the identification of disaster victims, the basic principles of organising the use of DNA analysis technologies to identify the victims of mass casualties. Methodology. The methodological basis of the study is based on the methods of comparative analysis, synthesis, induction and deduction, abstraction, explanation, thought experiment, as well as a systematic and structural approach to the process of DNA identification of disaster victims as a whole set of interconnected elements of a single operating system. Scientific novelty. For the first time in Ukraine, based on the analysis and synthesis of the content of guidelines and scientific and methodological recommendations on the identification of disaster victims, the basic organizational principles of DNA identification of victims of mass casualties are identified and characterized. Conclusions. It is stated that in connection with the large-scale Russian aggression against Ukraine, which led to numerous human casualties, the problem of identifying the dead using forensic DNA analysis technologies has become extremely acute. The effectiveness of the relevant processes largely depends on the proper organization of procedures for obtaining postmortem and reference samples, conducting DNA analysis, and comparing and evaluating the results. In the modern period, the experience of foreign countries and international organizations in the identification of disaster victims (DVI), reflected in the relevant guidelines and recommendations of Interpol, the US Department of Justice, the International Society of Forensic Genetics (ISFG) and scientific teams that have summarized and analyzed the relevant practice, may be useful for Ukraine in the issues of DNA identification of war victims. The main organizational principles of DNA identification of victims of disasters with mass casualties are: legality – strict compliance with the requirements of current legislation on obtaining biological samples, handling them, the limits of acceptable molecular genetic research, protection of genetic information from disclosure, storage of biological material and genetic information; strategic planning – determining a unified strategy for the DNA identification process and procedures; centralization and coordination – determining a single center for managing the DNA identification process, coordinators of working groups in certain areas, ensuring constant communication between them and coordinating efforts; logistical support – a sufficient level of funding, the involvement of an adequate number of forensic genetics laboratories and compatible equipment; staffing – the involvement of a sufficient number of qualified personnel; quality assurance – strict adherence to methodological requirements and standards at all stages of DNA identification.Цель статьи – определить на основании анализа и обобщения научных подходов и практических рекомендаций по идентификации жертв катастроф основные принципы организации работы по применению технологий ДНК-анализа для установления личности погибших в результате чрезвычайных событий с массовыми жертвами.ukрозслідування катастроф із масовими жертвамикриміналістичний ДНК-аналізідентифікація загиблихідентифікація зниклих безвістимолекулярно-генетична експертизавійнаідентифікація жертв війникриміналістикасудові наукисудова експертизарасследование катастроф с массовыми жертвамиДНК-анализДНК-аналізinvestigation of disasters with mass casualtiesforensic DNA analysisidentification of the deadidentification of missing personsmolecular genetic examinationidentification of war victimsforensic sciencesforensic examinationArticlehttps://doi.org/10.37025/1992-4437/2023-39-1-29http://orcid.org/0000-0002-8201-4013http://orcid.org/0000-0001-8614-1573