Марченко, О. Е.Marchenko, O. E.2024-05-082024-05-082024Марченко, О. Е. Кримінальні правопорушення на ґрунті ненависті: поняття та кримінологічна феноменологія / Олександр Ельбрусович Марченко // Вісник Кримінологічної Асоціації України. – 2024. – № 1 (31). – С. 167-189. - DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.13.МАРЧЕНКО, О. (2024). КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ: ПОНЯТТЯ ТА КРИМІНОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ . Вісник Кримінологічної асоціації України, 31(1), 167–189. https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.13.https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/20978Стаття присвячена дослідженню феномену кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті. На підставі комплексного аналізу розуміння ненависті у психології та філософії, лінгвістиці запропоновано визначення цих кримінальних правопорушень як передбачених законом про кримінальну відповідальність агресивно-насильницьких проявів дискримінації, обумовлених гостро емоційним, негативним, афілійованим груповою приналежністю почуттям ворожості до представників певних соціальних груп, опозиційністю до них й нестерпністю співіснування з ними. У широкому значенні кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті – персоніфіковані та/або афілійовані чи змішані (персоніфіковано-афілійованих) агресивні та/або аутоагресивні кримінальні практики дискримінації чи саморуйнації, детерміновані контрідентичністю, ресентиментом, страхом та/або комплексом вини. Вони мають складну феноменологічну, екзистенціальну природу, вмонтовані в механізм самодетермінації злочинності, а тому вимагають системної реакції з боку громад, держави та міжнародних організацій.The article is devoted to the study of the phenomenon of hate crimes. On the basis of a complex analysis of the understanding of hatred in psychology and philosophy, linguistics proposed the definition of these criminal offenses as aggressive-violent manifestations of discrimination provided for by the law on criminal liability, caused by a strongly emotional, negative, group affiliationaffiliated feeling of hostility towards representatives of certain social groups, opposition to them and unbearable coexistence with them. In the broadest sense, hate crimes are personified and/or affiliated or mixed (personified-affiliated) aggressive and/or self-aggressive criminal practices of discrimination or selfdestruction, determined by contradiction, resentment, fear and/or guilt complex. They have a complex phenomenological, existential nature, are embedded in the mechanism of self-determination of crime, and therefore require a systemic response from communities, the state, and international organizations.Статья посвящена исследованию феномена уголовных правонарушений на почве ненависти. На основании комплексного анализа понимания ненависти в психологии и философии, лингвистике предложено определение этих уголовных правонарушений как предусмотренных законом об уголовной ответственности агрессивно-насильственных проявлений дискриминации, обусловленных остро эмоциональным, отрицательным, аффилированным групповой принадлежностью чувством враждебности к представителям определенных социальных групп, оппозиционностью к ним и непереносимостью сосуществования с ними. В широком смысле уголовных правонарушений на почве ненависти – персонифицированные и/или аффилированные или смешанные (персонифицированно-аффилированные) агрессивные и/или аутоагрессивные уголовные практики дискриминации или саморазрушения, детерминированные контридентичностью, ресентиментом, страхом и комплексом вины. Они обладают сложной феноменологической, экзистенциальной природой, встроены в механизм самодетерминации преступности, а потому требуют системной реакции со стороны общин, государства и международных организаций.ukненавистькримінальні правопорушення на ґрунті ненавистізлочинністьпротидія злочинностіресентиментвійнаперехідне правосуддяфеноменhatehate crimescrimecrime preventionresentmentwartransitional justicephenomenonуголовные правонарушения на почве ненавистипреступностьпротиводействие преступностивойнапереходное правосудиеКримінальні правопорушення на ґрунті ненависті: поняття та кримінологічна феноменологіяArticlehttps://doi.org/10.32631/vca.2024.1.13