Бондаренко, Л. О.Bondarenko, L. O.Солохіна, Л. О.Solokhina, L. O.Шелкошвеєв, І. В.Shelkoshveiev, I. V.Лариса Солохіна2024-07-262024-07-262024Бондаренко, Л. О. Психологічні наслідки дискримінації у правовій системі / Бондаренко Л. О., Солохіна Л. О., Шелкошвеєв І. В. // Габітус. - 2024. - Вип. 60. - С. 227-230. - DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2024.60.37.https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/21811Стаття присвячена аналізу проблеми дискримінації у правовій системі, зокрема її психологічних наслідків. Автори наголошують на тому, що дослідження психологічних наслідків дискримінації допомагає зрозуміти, як ці явища можуть впливати на психічний стан та добробут осіб. Розкриття психологічних наслідків дискримінації сприяє зрозумінню їх впливу на принципи справедливості та рівноправ’я в правовій системі. Це може спонукати до змін у законодавстві, політиці та практиці, спрямованих на забезпечення більш справедливого та рівного суспільства. Дискримінація у правовій системі спричиняє стрес, тривогу, депресію та інші негативні емоційні стани. Ефекти стереотипів та упереджень посилюють дискримінацію та впливають на самооцінку та самоідентифікацію постраждалих осіб. Ризик психологічної травми збільшується у разі тривалої та систематичної дискримінації, а також у разі вияву дискримінації, пов’язаної з такими багатофакторними основами, як раса, стать, вік, сексуальна орієнтація та інші. Забезпечення доступу до психологічної підтримки та терапії для постраждалих осіб допомагає їм подолати негативні наслідки дискримінації та сприяє психологічному здоров’ю населення. Дослідження психологічних наслідків дискримінації сприяє розробці стратегій та програм, спрямованих на запобігання цій проблемі, а також дає змогу виявити потреби та визначити ефективні підходи до психологічної піддтримки та реабілітації постраждалих осіб. Це може включати розробку програм психологічної підтримки, навчання фахівців та створення ресурсів для допомоги тим, хто потребує. Зменшення психологічних наслідків дискримінації та соціальної нерівності є важливою метою, яку можна досягти шляхом прийняття змістовних нововведень на держаному рівні.The article is dedicated to analyzing the issue of discrimination within the legal system, particularly its psychological consequences. The authors emphasize that studying the psychological consequences of discrimination helps understand how these phenomena can impact the mental well-being of individuals. Revealing the psychological consequences of discrimination contributes to understanding their influence on the principles of justice and equality within the legal system. This understanding can spur changes in legislation, policy, and practice aimed at ensuring a more just and equitable society. Discrimination within the legal system induces stress, anxiety, depression, and other negative emotional states. The effects of stereotypes and prejudices exacerbate discrimination and influence the self-esteem and self-identification of affected individuals. The risk of psychological trauma increases with prolonged and systematic discrimination, as well as when discrimination is based on multifactorial grounds such as race, gender, age, sexual orientation, and others. Providing access to psychological support and therapy for affected individuals helps them overcome the negative consequences of discrimination and promotes the psychological well-being of the population. Research into the psychological consequences of discrimination contributes to the development of strategies and programs aimed at preventing this problem, as well as identifying needs and determining effective approaches to psychological support and rehabilitation for affected individuals. This may involve developing psychological support programs, training professionals, and creating resources to assist those in need. Reducing the psychological consequences of discrimination and social inequality is an important goal that can be achieved through meaningful innovations at the governmental level.Статья посвящена анализу проблемы дискриминации в правовой системе, в частности, ее психологических последствий. Авторы отмечают на том, что исследование психологических последствий дискриминации помогает понять, как эти явления могут влиять на психическое состояние и благополучие лиц. Раскрытие психологических последствий дискриминации способствует пониманию их влияния на принципы справедливости и равноправия в правовой системе. Это может побуждать к изменениям в законодательстве, политике и практике, направленных на обеспечение более справедливого и равного общества. Дискриминация в правовой системе влечет за собой стресс, тревогу, депрессию и другие негативные эмоциональные состояния. Эффекты стереотипов и предубеждений усиливают дискриминацию и влияют на самооценку и самоидентификацию пострадавших. Риск психологической травмы увеличивается при длительной и систематической дискриминации, а также в случае проявление дискриминации, связанной с такими многофакторными основами, как раса, пол, возраст, сексуальная ориентация и другие. Обеспечение доступа к психологической поддержке и терапии для пострадавших помогает им преодолеть негативные последствия дискриминации и способствует психологическому здоровью населения. Исследование психологических последствий дискриминации способствует разработке стратегий и программ, направленных на предотвращение этой проблемы, а также позволяет выявить потребности и определить эффективные подходы к психологической поддержке и реабилитации пострадавших. Это может включать разработку программ психологической поддержки, обучение специалистов и создание ресурсов для помощи нуждающимся. Уменьшение психологических последствий дискриминации и социального неравенства является важной целью, которую можно достичь путем принятия содержательных новшеств на государственном уровне.ukдискримінаціяправова системапсихологічні наслідкипсихологічна травмапсихологічна підтримкаdiscriminationlegal systempsychological consequencespsychological traumapsychological supportдискриминацияправовая системапсихологические последствияпсихологическая травмапсихологическая поддержкаArticlehttps://doi.org/10.32782/2663-5208. 2024.60.37https://orcid.org/0000-0001-7975-9797https://orcid.org/0000-0003-4302-9914https://orcid.org/0000-0003-3171-1078