Невзоров, І. Л.Nevzorov, I. L.ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2021-78862021-06-092021-06-092020https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2020.16.07http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10665Невзоров, І. Л. Ставлення до судової практики як джерела права у вітчизняній юриспруденції дорадянської доби (друга половина ХІХ – початок ХХ сторіччя) / Невзоров Ігор Львович // Юридичний бюлетень. – 2020. – Вип. 16. – С. 54-61. – DOI : https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2020.16.07.Актуальність статті полягає в тому, що під час докорінних перетворень соціального порядку, сформованого на певний момент часу, в юриспруденції країн континентальної системи права практично завжди виникав інтерес, по-перше, до проблематики природного права, а по-друге, до проблеми суддівської правотворчості. Виникнення цієї особливості в історичному процесі багато в чому пояснюється одними і тими ж причинами. Формування нових соціальних реалій з особливою гостротою ставить питання про етичну цінність наявного закону, про те, наскільки він відповідає якійсь вищій ідеї права, права як вищої справедливості. Метою статті є всебічне дослідження наукових підходів вітчизняних учених-правознавців дорадянської доби, в яких розкривається ставлення до судової практики як джерела права. Визначено, що світова судова практика на своєму прикладі очевидно показує, що явно виражений, категоричний, нормативістський підхід до права відживає своє. Нині внаслідок процесів конвергенції (наближення) правових систем виникають ситуації, коли країни англосаксонської правової сім’ї використовують писане право (законодавство), і навпаки, у країнах романо-германської правової сім’ї суди ухвалюють рішення, що мають прецедентний характер. З’ясовано, що судова реформа 1864 року заклала основи західноєвропейського судочинства у правовій системі імператорської Росії. Відповідно до концепції реформи в діяльності судів проголошувалася, з одного боку, свобода внутрішнього суддівського переконання та сувора підпорядкованість закону – з іншого. Одночасно вводився касаційний перегляд справ як засіб реалізації принципу однаковості в суддівській практиці. Вищою касаційною інстанцією за задумом укладачів Судових статутів стали касаційні департаменти, утворені у складі Сенату для здійснення вищого нагляду в порядку управління та виконання. Наголошено, що більшість авторів, які вважали, що судові рішення є джерелами права, схилялися до тієї думки, що все-таки судові рішення та судова практика не можуть бути рівноцінними за юридичною силою та статусом поряд із законодавчими актами джерелами права. Значною мірою вони доповнюють і розвивають норми законодавства, сприяють їх належному виконанню та реалізації.The relevance of the article is that during the radical transformations of the social order formed at a certain point in time, in the jurisprudence of the continental legal system almost always there was interest, frstly, in natural law, and secondly, in the problem of judicial law-making. The emergence of this feature in the historical process is largely due to the same reasons. The formation of new social realities raises the question of the ethical value of the existing law, of the extent to which it corresponds to some higher idea of law, of law as the highest justice. The purpose of the article is a comprehensive study of scientifc approaches of domestic jurists of the pre-Soviet era, which reveals the attitude to judicial practice as a source of law. It is determined that the world jurisprudence on its example clearly shows that a clearly expressed, categorical, normative approach to law is outliving its usefulness. Today, as a result of the processes of convergence (approximation) of legal systems, there are situations when the countries of the Anglo-Saxon legal family use written law (legislation) and, conversely, in the countries of the Romano-Germanic legal family, courts make precedents. It was found that the judicial reform of 1864 laid the foundations of Western European justice in the legal system of Imperial Russia. According to the concept of reform in the activity of courts, freedom of internal judicial conviction and strict obedience to the law were proclaimed, on the other. At the same time, the cassation review of cases was introduced as a means of implementing the principle of equality in judicial practice. According to the plan of the drafters of the Judicial Statutes, the highest cassation instance was the cassation departments formed within the Senate to exercise supreme supervision in the order of management and execution. It was emphasized that most authors, who believed that court decisions were sources of law, were inclined to believe that court decisions and case law could not be equivalent in legal force and status along with legislative acts as sources of law. To a large extent, they supplement and develop the norms of legislation, promote their proper implementation and enforcement.Актуальность статьи заключается в том, что во время коренных преобразований общественного порядка, сложившегося на определенный момент времени, в юриспруденции стран континентальной системы права практически всегда возникал интерес, во-первых, к проблематике естественного права, а во-вторых, к проблеме судейской правотворчества.otherДержава і право. State and Law. Государство и правоНаукові публікації. Scientific publications. Научные публикацииУкраїна. Ukraine. УкраинаІсторія. History. Историяправова системаджерело правасудсудовий прецедентсудова нормотворчістьпозитивне правоюридичний релятивізмсправедливістьтлумачення норм правасудовий розсудlegal systemsource of lawcourtjudicial precedentjudicial rule-makingpositive lawlegal relativismjusticeinterpretation of legal normsjudicial discretionправовая системасудебный прецедентсудебное нормотворчествопозитивное правоюридический релятивизмсправедливостьтолкование норм правасудебное усмотрениеArticle