Виділено ключові напрями процесу обробки інформації під час адміністративно-правового регулювання захисту об’єктів критичної інфраструктури. Аналіз зазначених напрямків дозволив визначити проблемні питання щодо поводження з інформацією під час адміністративно-правового регулювання захисту об’єктів критичної інфраструктури: відсутність налагодженої взаємодії суб’єктів такого забезпечення; паспортизація лише частини об’єктів критичної інфраструктури; труднощі із збалансованим дотриманням принципів гласності та конфіденційності захисту об’єктів критичної інфраструктури під час поширення інформації про зміст такого захисту; відсутність єдиного механізму встановлення категорії критичності об’єкта критичної інфраструктури з подальшою його ідентифікацією. У зв’язку з цим аргументовано доцільність створення спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи захисту об’єктів критичної інфраструктури, а також впровадження механізму паспортизації всіх без винятку таких об’єктів.
The key directions of the information treatment process during the administrative and legal regulation of protection of the critical infrastructure objects are distinguished. The analysis of the indicated directions allowed to determine problematic issues related to the information treatment during the administrative and legal regulation of the of critical infrastructure objects protection: lack of established interaction of the subjects of such provision; passporting of only a part of critical infrastructure objects; difficulties with balanced observance of the principles of publicity and confidentiality of protection of the critical infrastructure objects during the dissemination of information about the content of such protection; lack of a single mechanism for establishing the criticality category of a critical infrastructure object with its subsequent identification. In this regard, the expediency of creating a specialized information and telecommunications system for the protection of critical infrastructure objects, as well as the implementation of a passporting mechanism for all such objects without exception, is argued.
Выделены ключевые направления процесса обработки информации при административно-правовом регулировании защиты объектов критической инфраструктуры. Анализ указанных направлений позволил определить проблемные вопросы, связанные с обращением с информацией при административно-правовом регулировании охраны объектов критической инфраструктуры: отсутствие налаженного взаимодействия субъектов такого обеспечения; паспортизация только части объектов критической инфраструктуры; сложности со сбалансированным соблюдением принципов публичности и конфиденциальности защиты объектов критической инфраструктуры при распространении информации о содержании такой защиты; отсутствие единого механизма установления категории критичности объекта критической инфраструктуры с последующей его идентификацией. В связи с этим аргументируется целесообразность создания специализированной информационно-телекоммуникационной системы охраны объектов критической инфраструктуры, а также реализации механизма паспортизации всех без исключения таких объектов.
