Автореферати дисертацій (Abstracts of Thesis). УДК 347(043.3)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 58
  • Документ
    Здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття : автореф. дис.
    (Київ, 2015) Синєгубов, О. В.; Syniehubov , O. V.; Бандурка, О. М. - науковий консультант
    Дисертацію присвячено розробленню сучасної цивілістичної концепції немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, як об’єктів цивільних правовідносин, яка містить доктринальне обґрунтування немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, та особливостей їх реалізації, а також розкриває природу цивільних правовідносин, об’єктами яких виступають немайнові права осіб, що не досягли повноліття, сприяє впровадженню ефективних законодавчих рішень і вдосконаленню практики правозастосування у цій сфері. У роботі з’ясовано загальнотеоретичні засади інституту здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, та його проблематику. Визначено етапи становлення, розвитку та сучасний стан особистих немайнових прав в Україні, простежено розвиток уявлень та сучасних підходів до здійснення особистих немайнових прав дітей. З’ясовано специфіку осіб, що не досягли повноліття, як учасників особистих немайнових відносин, розкрито правову природу суб’єктивного особистого немайнового права дітей та його здійснення. Розкриті поняття, зміст та види особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, з’ясовано наявність обмежень особистих немайнових прав та межі їх здійснення. Окреслено правовий механізм здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, та теоретично обґрунтовано класифікацію таких особистих немайнових прав. Виявлено специфіку здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування та соціальне буття осіб, що не досягли повноліття. Розкрито специфіку здійснення особистих немайнових прав дітей у сфері сімейних правовідносин. Простежено специфіку здійснення особистих немайнових прав дітей, що виникають на підставі створення результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Проаналізовано здійснення посттанативних особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття. Визначено шляхи удосконалення та перспективи розвитку правового регулювання забезпечення здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття. Розроблено й обґрунтовано теоретичні та практичні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення цивільно-правового механізму забезпечення здійснення особистих немайнових прав дітей.
  • Документ
    Охорона права на торговельну марку (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис.
    (Харків, 2005) Піхурець, О. В.; Pikhurets, O. V.; Бандурка, О. М. - науковий керівник
    Дисертація містить комплексний правовий аналіз теоретичних і практичних проблем, які виникають у галузі виникнення, здійснення та припинення права на торговельну марку. Визначено правову природу та зміст суб’єктивного права на торговельну марку, окреслені головні функції, види торговельної марки та критерії надання правової охорони марці. Сформульовано авторське визначення поняття торговельної марки та загальновідомої марки. Розкрито особливості договірних форм здійснення права на торговельну марку, роль і значення яких в умовах ринкової економіки постійно зростають. Приділено увагу підставам виникнення та припинення суб’єктивного права на торговельну марку. Визначено сутність обмежувальної ділової практики. Особливу увагу в дисертаційному дослідженні приділено порушенні права на торговельну марку, а також способам його захисту. Теоретично обґрунтовано та сформульовано науково-теоретичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення механізму правового врегулювання відносин у галузі охорони права на торговельну марку.
  • Документ
    Захист особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність) : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007) Лісніча, Т. В.; Lisnicha, T. V.; Бандурка, О. М. - науковий керівник
    Дисертація присвячена дослідженню особливостей здійснення захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність). Основними питаннями, яким приділено увагу в дослідженні, є з'ясування специфіки (особливостей) об’єкта захисту (особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи – права на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність), а також особливостей захисту названих прав, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. В дисертації сформульовано поняття особистого нематеріального блага та особистого немайнового права, дано змістовну характеристику особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (права на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність), що є об’єктом захисту, та подано пропозиції щодо усунення окремих законодавчих та практичних прогалин та суперечностей. Також визначено специфічні риси та поняття захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (права на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність), і розглянуто юрисдикційну та неюрисдикційну форми захисту названих прав.
  • Документ
    Охорона та захист нотаріусами цивільних прав та законних інтересів фізичних осіб-підприємців : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013) Бережна, І. Г.; Berezhna, I. H.; Бандурка, О. М. - науковий керівник
    Дисертація присвячена дослідженню теоретичних засад системи охорони і захисту прав та законних інтересів фізичних осіб-підприємців нотаріусом. Визначено зміст понять «охорона» та «захист» цивільних прав та законних інтересів, в тому числі нотаріусом, їх співвідношення. Теоретично обґрунтовано виокремлення способів і засобів охорони та захисту нотаріусом прав та законних інтересів, розглянуто нотаріальні дії, що вчиняються за безпосередньої участі фізичної особи-підприємця або в її інтересах. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат».
  • Документ
    Позбавлення суб’єктивного права на житло : автореферат дисертації
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Ye.; Аврамова, О. Е.; Зайцев, О. Л. - науковий керівник
    Дисертація присвячена актуальним проблемам цивільно-правового регулювання відносин, що складаються з приводу позбавлення суб’єктивного права на житло. На основі аналізу чинного законодавства, судової практиці та результатів попередніх досліджень сформульовані визначення понять житла у загальному розумінні і розумінні житлового права, сформульовано поняття житла соціального призначення, встановлено зміст права на житло (у широкому і вузькому розумінні) і недоторканності житла. Висунути принципи позбавлення суб’єктивного права на житло. Проведено класифікацію підстав позбавлення права приватної власності на житла, виселення, окремо проведено класифікацію реквізиції та націоналізації. Визначена юридична природа позбавлення суб’єктивного права на житло. Дисертація містить рекомендації та пропозиції, що стосуються законодавчого врегулювання цивільних правовідносин навколо позбавлення суб’єктивного права на житло, зокрема, щодо введення обов’язкового страхування житла, правил проведення капітального ремонту житла, правил виселення, відмови від конфіскації житла.
  • Документ
    Правове регулювання цивільних відносин, пов’язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом: автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Голенко, І. П.; Holenko, I. P.; Голенко, И. П.; Шишка, О. Р. - науковий керівник
    Досліджено правове регулювання цивільних відносин, пов’язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом. Виявлено проблематику дослідження та зроблено аналіз стану наукових досліджень цивільних правовідносин, пов’язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом. Проаналізовано становлення цивільних відносин, пов’язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом в Україні та особливості їх регулювання на певному етапі їх розвитку. Визначено поняття цивільних правовідносин, пов’язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом, встановлено види таких правовідносин і підстави їх виникнення. Здійснено юридичну характеристику договору перевезення пасажирів автомобільним транспортом і встановлено його істотні умови. Визначено правовий статус пасажира як сторони договору перевезення пасажира автомобільним транспортом. З’ясовано особливості виконання зобов’язань і відповідальності сторін за договором перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Надано рекомендації щодо вдосконалення цивільно-правового регулювання відносин, пов’язаних з перевезенням пасажирів автомобільним транспортом.
  • Документ
    Цивільно-правовий статус органів внутрішніх справ України : автореф. дис.
    (Київ, 2014) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530; Луць, В. В. - науковий керівник
    У дисертації здійснено комплексний теоретичний і практичний аналіз цивільно-правового статусу органів внутрішніх справ України. Зокрема, встановлено ряд дефектів в механізмі правового регулювання цивільних відносин, учасниками яких є відповідні ОВС України, визначено систему юридичних осіб у структурі МВС України, запропоновано поняття та ознаки ОВС України, що мають статус юридичної особи публічного права та виявлено їх організаційно-правову форму, розглянуто питання щодо форм участі ОВС України у цивільних майнових відносинах, шляхом зіставлення участі у цивільних майнових відносинах держави Україна, а також питання реалізації цивільної правосуб’єктності в речових та договірних правовідносинах. На підставі аналізу норм чинного цивільного законодавства та наукових праць розроблено пропозиції щодо внесення змін до Цивільного кодексу України, Законів України «Про міліцію», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та «Про оренду державного та комунального майна». The dissertation is devoted to the comprehensive theoretical and practical analysis of the civil status of the Internal Affairs Agencies of Ukraine. Particularly, a number of defects of law on one or another level of the mechanism of legal regulation of civil relations, which participants are the appropriate Internal Affairs Agencies of Ukraine, are defined; the system of legal entities in the structure of the MIA of Ukraine is specified; the concept and the signs of the Internal Affairs Agencies of Ukraine having the status of the legal entity of public law are suggested and their organizational and legal form is detected; the issue of the forms of the participation of the Internal Affairs Agencies of Ukraine in civil privity relations by means of comparing with the participation of the State of Ukraine in civil privity relations, as well as issues of the realization of the civil legal personality in property and contractual legal relationship are considered. The proposals on amending the Civil Code of Ukraine, the Laws of Ukraine “On Militia”, “On State Registration of Legal Entities and Sole Traders” and “On Lease of State Property” are worked out on the ground of the analysis of the norms of current civil legislation and scientific studies. В диссертации осуществлен комплексный теоретический и практический анализ гражданско-правового статуса органов внутренних дел Украины. В частности, установлен ряд дефектов в механизме правового регулирования гражданских отношений, участниками которых являются соответствующие ОВД Украины, определена система юридических лиц в структуре МВД Украины, предложены понятия и признаки ОВД Украины, что имеют статус юридического лица публичного права и выявлено их организационно-правовую форму, рассмотрены вопросы форм участия ОВД Украины в гражданских имущественных отношениях, путем сопоставления участия в гражданских имущественных отношениях государства Украины, а также вопросы реализации гражданской правосубъектности в вещных и договорных правоотношениях. На основании анализа норм действующего гражданского законодательства и научных работ разработаны предложения по внесению изменений в Гражданский кодекс Украины, Законы Украины «О милиции», «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей» и «Об аренде государственного и коммунального имущества».
  • Документ
    Зловживання корпоративними правами: цивільно-правовий аспект : автореф. дис.
    (Київ, 2014) Пашутіна, В. Ю.; Pashutina, V. Yu.; Пашутина, В. Ю.; Красицька, Л. В. - науковий керівник
    Дисертацію присвячено дослідженню цивільно-правових аспектів зловживання корпоративними правами. Розглянуто гносеологічні засади становлення поняття «зловживання корпоративними правами», визначено поняття та правову природу зловживання корпоративними правами, встановлено форми та види зловживання корпоративними правами. Зловживання корпоративними правами розглянуто як недобросовісне здійснення учасником (акціонером) господарського товариства корпоративних прав. Досліджено норми про визнання неприпустимості зловживання корпоративними правами в цивільному законодавстві України та інших держав та визначено правові наслідки зловживання корпоративними правами. Розроблено пропозиції з удосконалення чинного цивільного законодавства України щодо неприпустимості зловживання корпоративними правами.
  • Документ
    Виникнення та зміст права на захист комерційного (фірмового) найменування : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2014) Кузьмінський, О. О.; Kuzminskiy, A. A.; Кузьминский, А. А.; Синегубов, О. В. - науковий керівник
    Дисертація містить комплексний аналіз теоретичних та практичних проблем виникнення та змісту права на захист комерційного (фірмового) найменування у цивільному праві України, визначення ефективності цивільно-правового регулювання відносин, пов’язаних з їх використанням, та розроблення обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Досліджено виникнення та розвиток правового регулювання відносин щодо використання права на комеpцiйне (фipмове) найменування, проведено детальний порівняльний аналіз категоpiй «фipмове найменування», «комеpцiйне найменування» та «найменування», встановлено співвідношення між ними, з’ясована їх правова природа та суб’єктивні права щодо них, особливості їх реалізації та захисту. Розкрито пiдстави виникнення пpава на захист комеpцiйного (фipмового) найменування, проаналізовано окремі види порушень права на комеpцiйне (фipмове) найменування. Визначено концептуальні положення щодо захисту суб’єктивного пpава на комеpцiйне (фipмове) найменування та досліджено загальні і спеціальні способи захисту пpава на комеpцiйне (фipмове) найменування. Розкрито зміст права на захист комеpцiйного (фipмового) найменування.
  • Документ
    Проблеми судового захисту прав громадян від неправомірних дій органів державного управління і службових осіб : автореф. дис.
    (Харків : Українська юридична академія, 1992) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Юрков, Б. М. - науковий керівник
    Можлвість оскарження в суді неправомірних дій органів державного управління і службових осіб має особливе значення в період формування правової держави, коли додержання законів обов’язкове не тільки для громадян, а також і для самої держави та її органів. Державні органи і службові особи повинні подавати приклад в додержанні законів. Враховуючи сказане, судовий захист, який забезпечує права і інтнреси громадян від неправомірних дій органів державного управління і службових осіб, може і повинен сприяти вдосконаленню діяльності вказаних органів і осіб.
  • Документ
    Нежитлове приміщення як об’єкт цивільних прав : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2014) Логвін, В. С.; Lohvin, V. S.; Логвин, В. С.; Семенова, К. Г. - науковий керівник
    Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, першим в Україні комплексним дослідженням нежитлового приміщення як об’єкта цивільних прав. На основі аналізу чинного законодавства України у даній сфері, поглядів вчених-цивілістів, узагальнення та аналізу практики застосування норм права, які регулюють оборот нежитлових приміщень, вперше в українській правовій науці визначено поняття нежитлового приміщення, його місце в системі об'єктів цивільних прав. Встановлено особливості правового режиму нежитлових приміщень, розташованих в нежитлових будівлях та багатоквартирних житлових будинках, зокрема, визначено обсяг і зміст прав власників таких нежитлових приміщень на об’єкти загального користування нерухомого майна. Проаналізовано нежитлове приміщення як об’єкт зобов’язальних прав, визначено особливості окремих договорів, предметом яких є нежитлове приміщення. Сформовано ряд наукових висновків і пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює оборот нежитлових приміщень.
  • Документ
    Теоретико-методологічні основи формування та функціонування системи принципів цивільного судочинства : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Майданик, Р. А. - науковий консультант
    У дисертації сформульовано та обґрунтовано концептуальну модель трансформації системи принципів цивільного судочинства з урахуванням концептів чинного цивільного процесуального законодавства, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини. Розгляд структури та системи принципів цивільного судочинства дозволяє зробити висновок, що вони перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємозумовленості, тобто вибудовується певна модель системи цих принципів. За своїми сутнісними ознаками модель трансформації системи принципів цивільного судочинства визначається: розумінням сутності принципів цивільного судочинства з позицій інтегративного (природно-позитивістського) праворозуміння; співвідношенням та реалізацією загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та принципів, закріплених у національному законодавстві; функціональним призначенням принципів цивільного судочинства, яке виявляється в правотворчій та в правозастосовчій діяльності; підвищення ефективності правового регулювання за допомогою потенціалу принципів цивільного судочинства шляхом наділення їх якістю самостійного нормативного регулятивного засобу. Аргументовано положення, що теоретико-прикладна модель механізму реалізації принципів цивільного судочинства охоплює три структурні рівні: законодавче закріплення принципів цивільного судочинства, реалізацію принципів цивільного судочинства нормотворчої діяльності законодавця, реалізацію принципів цивільного судочинства у правозастосовній діяльності. Виокремлення цих рівнів дозволить більш чітко окреслити коло проблем (і шляхи їх вирішення), пов’язаних із реалізацією принципів цивільного судочинства як ефективного регулятора суспільних відносин.
  • Документ
    Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи України (XVIII-XX століття): історико-правове дослідження : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Шевченко, Д. А.; Shevchenko, D. A.; Россіхін, В. В. - науковий консультант
    Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей, закономірностей та правових засад регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи України у XVІII – XX столітті. Автором акцентовано увагу на тому, що актуальність проблем регулювання шлюбно-сімейних відносин і гострота питань, пов’язаних з ними, особливо помітні в нашій країні в умовах значних показників у депопуляції населення, а також, зростання кількості шлюборозлучних процесів, збільшення числа позашлюбних дітей та дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Ситуація, що склалася в сучасній Україні супроводжується посиленням нігілістичних тенденцій, які отримують своє вираження в криміналізації суспільних відносин, диференціації соціальної структури суспільства, посиленням конфліктності взаємин між представниками різних соціальних груп. Протидіяти подібним тенденціям можна за допомогою досить широкого спектру форм і методів впливу, в тому числі за допомогою зміцнення і стабілізації сімейних відносин. У сфері правового регулювання - це перш за все означає створення «якісного законодавства», яке було б направлене на дієве регулювання шлюбно-сімейні відносини, забезпечення реалізації прав і свобод за допомогою діючих юридичних гарантій, найважливіше місце серед яких відводиться державним гарантіям. У свою чергу, законотворча і правореалізаційна діяльність в даній соціально-юридичній сфері неможлива без достатньої ідейнотеоретичної бази, що включає аналіз досвіду, накопиченого як вітчизняною політико-правовою думкою, так і зарубіжним науковим надбанням та досвідом. Звісно ж, що осмислення генезису проблеми правового регулювання шлюбно-сімейних відносин і її ретроспективний аналіз дозволять не тільки виробити діючий механізм вирішення проблеми правового регулювання відносин у сфері сім’ї та шлюбу в сучасних умовах, а й застережуть від здійснення можливихпомилок, які мали місце в історичному минулому. У роботі на підставі вивчення наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів, нормативних джерел, опрацювання архівних матеріалів здійснено системний історико-правовий аналіз правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи у XVІII – XX столітті та системно викладено інформацію про особливості реалізації окремих сімейних прав та обов’язків, а також інститут майнових прав подружжя. За результатами комплексного доктринального дослідження здійснено комплексне узагальнення широкого кола правових та наукових джерел, спеціальної наукової літератури, за результатами чого визначено закономірності становлення, розвитку правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у XVIІI – XX століття.
  • Документ
    Види забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві України: єдність та диференціація : автореф. дис.
    (Харків, 2007) Проценко, І. О.; Protsenko, I. O.; Проценко, И. О.; Шишка, Р. Б. - науковий керівник
    Дисертація присвячена дослідженню видів забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві. Відправним є тези про існування основного та додаткового зобов’язання і їх належне виконання зобов’язання. Встановлено, що ідея появи досліджуваних інститутів завдячує потребі в надійному виконанні зобов’язань, гарантуванні інтересів кредитора. Вона у подальшому збагатилось під впливом економічних та соціальних процесів, становлення самого цивільного права як універсального засобу регулювання товарообороту та забезпечення недоторканності власності. Термінологічний різнобій у тлумаченні чим забезпечується виконання зобов’язань спричиняє складнощі у правозастосуванні і є неприпустимим. Дисертант вважає що забезпечення належного виконання зобов’язань – передбачені нормами чинного законодавства та застосовані сторонами зобов’язання додаткові обтяжуючі інститути цивільного права, що спонукають боржників до належного виконання їхніх юридичних обов’язків шляхом можливості застосування до них чи третіх осіб у зобов’язанні визначених сторонами зобов’язання чи законом мір майнового впливу. Передбачені ЦК види забезпечення виконання зобов’язань різні за підставами виникнення, ступенем впливу на боржника, засобами досягнення мети, наслідками для кредитора та інших учасників забезпечувального зобов’язання. Автор виділив чотири групи видів забезпечення виконання зобов’язань: 1) загально цивілістичні; 2) спеціальні (галузеві); 3) інституційні; 4) подвійного призначення. Види забезпечення зобов’язань синхронізовані із підставами їхнього виникнення.
  • Документ
    Диспозитивність в спадковому праві : автореф. дис.
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2020) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Кухарев, А. Е.; Заіка, Ю. О. - науковий консультант
    У дисертації сформульовано концепцію диспозитивності в спадковому праві, яка спрямована на вдосконалення правового регулювання спадкових відносин. Виявлено базові моделі диспозитивності в спадковому праві, що є формами вираження правової свободи в сфері спадкування: а) свобода заповіту; б) договірна форма регулювання спадкових відносин; в) свобода волевиявлення спадкоємця щодо прийняття спадщини та відмови від її прийняття. Розроблено загальні та спеціальні межі реалізації диспозитивності в спадковому праві. Аргументовано позицію щодо розширення правової свободи у спадковому праві шляхом запровадження нових договірних конструкцій та заповідальних розпоряджень. Подано загальнотеоретичну характеристику свободи заповіту та виявлено її стадії, а також обґрунтовано виокремлення групи договорів у сфері спадкового права, що мають специфічну правову мету та особливий предмет. З’ясовано диспозитивність у частині здійснення спадкоємцями права на прийняття спадщини та на відмову від її прийняття. На рівні окремого розділу аналізуються обмеження диспозитивності в спадковому праві. Теоретичні висновки дослідження дозволили сформулювати конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання спадкових відносин.
  • Документ
    Товариство з обмеженою відповідальністю як суб’єкт цивільних правовідносин : автореф. дис.
    (Харків, 2019) Кулаков, В. В.; Kulakov, V. V.; Жорнокуй, Ю. М. - науковий керівник
    Дисертацію присвячено аналізу правового становища товариства з обмеженою відповідальністю як суб’єкта цивільних правовідносин та підприємницького товариства з виділенням його характерних ознак. Визначено правову природу договору про створення товариства та статуту товариства з обмеженою відповідальністю. Обґрунтовано доцільність розмежування категорій «вклад», «статутний капітал» та «майно товариства». Аргументовані положення про порядок набуття та здійснення цивільних прав і обов’язків товариством з обмеженою відповідальністю, з обмовкою, що право на виступ від імені юридичної особи може бути надано двом або більше особам, що діють спільно або окремо, за умови, що у статуті товариства буде визначено характер здійснення повноважень декількох директорів, цим буде визначатися і юридична відповідальність цих осіб за діяльність в інтересах товариства. Досліджені питання відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників. Розроблено доктринальне тлумачення основних правових категорій та понять, що застосовуються при припиненні товариства з обмеженою відповідальністю, а саме його ліквідація та реорганізація. Обґрунтовано, що до підстав ліквідації товариства відносити за рішенням суду, що не пов’язане з банкрутством той факт, що юридична особа не почала свою діяльність упродовж року з моменту її реєстрації або припинила її на рік.
  • Документ
    Правосуб’єктність юридичної особи : автореф. дис.
    (Харків, 2019) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.; Синєгубов, О. В. - науковий керівник
    У дисертації обґрунтовано, що призначення категорії правосуб’єктності юридичної особи як загальної передумови участі в цивільних правовідносинах полягає в тому, що за своєю роллю в механізмі правового регулювання така правосуб’єктність виступає як засіб фіксації можливості участі юридичної особи в цивільних правовідносинах – визнання за нею здатності бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків, визначає закріплюване нормами права її загальне правове становище. Аргументовані положення про те, що наявність у юридичної особи правосуб’єктності допускає наявність у неї правоздатності, дієздатності (у тому числі правочиноздатності та деліктоздатності) та інших елементів правосуб’єктності, які такий суб’єкт отримує в результаті наділення його правами та обов’язками відповідно до норм цивільного законодавства. Поєднання всіх цих складових означає, що юридична особа, яка володіє ними, є суб’єктом цивільного права. У дисертації зазначається, що сучасним українським законодавством не врегульовано особливості участі юридичних осіб публічного права з передбаченням певних засобів та гарантій прав приватної особи в цих відносинах. Як наслідок, маємо невизначеність правосуб’єктності юридичної особи публічного права, її правового становища та видів у рамках цивільних правовідносин та співвідношення з юридичними особами приватного права.
  • Документ
    Цивільно-правове регулювання надання психологічних та психотерапевтичних послуг : автореф. дис.
    (Харків, 2019) Пояснік, О. С.; Poiasnik, O. S.; Поясник, А. С.; Ямковий, В. І. - науковий керівник
    Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права комплексним дослідженням цивільно-правового регулювання надання психологічних та психотерапевтичних послуг. Категорія психологічної (психотерапевтичної) послуги вивчається як комплексне поняття, що охоплює соціальний, економічний, юридичний та психологічний аспект. Особлива увага приділяється закордонному та вітчизняному досвіду правового регулювання надання психологічних та психотерапевтичних послуг. Зазначається, що основними цивільно-правовими регуляторами відносин у сфері надання психологічних та психотерапевтичних послуг є цивільно-правові акти, а також договір про надання психологічних (психотерапевтичних) послуг. Зроблені пропозиції по удосконаленню національного законодавства у цій сфері з урахуванням зарубіжного досвіду.
  • Документ
    Судовий захист законних інтересів фізичних осіб при встановленні (зміні) їх правового статусу : автореф. дис.
    (Харків, 2019) Коваленко, О. О.; Kovalenko, O. O.; Коваленко, Е. А.; Кройтор, В. А. - науковий керівник
    Наукова новизна одержаних результатів в тому, що в межах комплексного дослідження було здійснено системний теоретико-практичний аналіз сучасних проблем судового захисту законних інтересів фізичних осіб при встановленні (зміні) їх правового статусу. У праці доведено положення про те, що можливість і порядок встановлення (зміни) правового статусу фізичної особи мають розглядатись насамперед з точки зору міжнародно-правових стандартів, які закріплено в багатьох міжнародних і національних нормативно-правових актах. На думку дисертанта, до цивільного правового статусу слід включати наступні елементи: правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність) та систему юридичних прав, обов’язків і законних інтересів. Автором зроблено висновок про те, що з метою забезпечення права на судовий захист для фізичних осіб, які страждають на психічний розлад (у тому числі – хронічного, стійкого характеру), пропонується запровадити в законодавстві України правовий режим обмеження цих осіб у дієздатності, а не визнання їх недієздатними.
  • Документ
    Цивільно-правова відповідальність у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій : автореф. дис.
    (Харків, 2018) Старікова, Н. М.; Starikova, N. M.; Старикова, Н. Н.; Кириченко, Т. С. - науковий керівник
    У дисертації обґрунтовано, що цивільно-правова відповідальність у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій є певним правовим засобом, спрямованим на забезпечення захисту порушених прав учасників цивільних правовідносин із застосування допоміжних репродуктивних технологій та пов’язаним зі встановленням обов’язку особи, яка вчинила цивільне правопорушення, зазнавати негативних наслідків майнового характеру. Аргументовано, що форми цивільно-правової відповідальності у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій визначаються законом або договором. Якщо договір, який опосередковує відносини у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій, не укладався, а надання медичної допомоги здійснювалося на підставі заяви пацієнта/пацієнтів про застосування допоміжних репродуктивних технологій, із застосуванням яких було завдано шкоди здоров’ю пацієнта, то відшкодування шкоди буде здійснюватися за правилами деліктної відповідальності. Запропоновано ввести обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності закладу охорони здоров’я, який має ліцензію на здійснення медичних послуг та надає послуги із лікування безпліддя шляхом застосування допоміжних репродуктивних технологій.