Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2022, № 2 (27)

Постійне посилання зібрання

Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О. М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2022. - № 2 (27). - 188 с. - ISSN 2304-4756.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 14 з 14
  • Документ
    Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2022, № 2 (27)
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2022) Харківський національний університет внутрішніх справ; Кримінологічна асоціація України
    Статті збірника висвітлюють широке коло наукових кримінологічних і кримінально-правових питань, актуальних проблем боротьби зі злочинністю, вдосконалення національного кримінального законодавства, правового регулювання, інформаційно-аналітичного й організаційно-управлінського забезпечення протидії злочинності в Україні тощо. Для науковців, правоохоронців-практиків, здобувачів, ад’юнктів, аспірантів, слухачів, курсантів та студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами реформування кримінальної юстиції.
  • Документ
    Кримінальні правопорушення на ґрунті ненависті як об’єкт кримінологічного аналізу
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 173-182, 2022) Ковальов, С. С.; Kovalov, S. S.
    Стаття присвячена дослідженню поняття, сутності, проявів та правових ознак кримінальних правопорушень з мотивів ненависті. Обґрунтовується думка, що ці правопорушення є суспільно небезпечними, кримінально протиправними проявами дискримінації, вираження нетерпимості, упередженого ставлення до інших осіб за національною, расовою, релігійною, політичною ознакою, статтю, сексуальною орієнтацією чи будь-якими іншими ознаками (ознаками) особистості. або групова ідентичність. У розширеному аспекті, у своїй масі, їх можна розуміти як культурно-психологічний і соціально-правовий феномен, що полягає в існуваннях образливої, агресивної несвободи, сублімованої в агресивно жорстоких, дискурсивно специфічних (мова ненависті) соціальних практиках негативне домінування.
  • Документ
    Радикалізм як категорія кримінологічного дискурсу: поняття, зміст, значення
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 160-172, 2022) Данильченко, П. Ю.; Danylchenko, P. Yu.
    Стаття присвячена дослідженню соціально-психологічної природи радикалізму та встановленню його місця в системі кримінологічного дискурсу. Запропоновано розуміння радикалізму в соціальному груповому та індивідуальному вимірах. У соціальній групі пропонується вузьке і широке розуміння. Обстоюється думка, що радикалізм – це соціальна практика розмежування та протиставлення, заснована на запереченні діяльності існуючого порядку (правового, політичного, економічного, морального тощо) або символічній онтологізації. У кримінологічному дискурсі радикалізми посідають особливе місце, набуваючи значення семіотичного мосту між предметними блоками детермінації злочинності, особистості злочинця, віктимології та агресивно-насильницької злочинності.
  • Документ
    Актуалізація нових смислів академічного курсу «Кримінологія» за загальною редакцією О. М. Литвинова з позицій навчально-наукової та духовно-ціннісної складової
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 130-151, 2022) Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3530-4269
    Стаття є оглядовою та присвячена характеристиці окремих змістових складових навчального курсу «Кримінологія» під редакцією О. М. Литвинова (2018). Акцентовано увагу на науково-методологічній основі даної роботи. Коротко визначено генезис та етапи становлення наукової криміналістичної школи Харківського національного університету внутрішніх справ. Розвиток цієї школи закономірно зумовив появу цього видання, яке, безперечно, рекомендовано для використання в навчальному процесі та науковій діяльності.
  • Документ
    Зауваження та пропозиції до Проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність» (реєстр. № 7647 від 09.08.2022)
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 120-129, 2022) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794; Прібиткова, Н. О.; Pribytkova, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7944-5712
    Стаття присвячена проблемі проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за спільницьку діяльність». Визначено та описано конструктивні недоліки складу злочину спільної діяльності. Охарактеризовано ситуації конкуренції кримінально-правових норм. На основі даних регулярного моніторингу гуманітарної ситуації на тимчасово окупованих територіях (за матеріалами м. Херсона), виходячи з існуючих потреб місцевого населення, пропонується визначити відповідні види легальної господарської діяльності. у примітці до ст. 111-1 КК України, яка б відповідала мінімальним нормам нормальної життєдіяльності на засадах самоорганізації громадян України в умовах тимчасової окупації.
  • Документ
    Загальноосвітнє та професійно-технічне навчання як засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 110-119, 2022) Кондратов, Д. Ю.; Kondratov, D. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5426-4878; Шевелев, К. Є.; Shevelev, K. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3501-5021
    У статті досліджено загальноосвітню та професійно-технічну підготовку як засоби виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі. Наведено окремі положення кримінально-виконавчого законодавства зарубіжних країн щодо порядку та організації навчання засуджених до позбавлення волі з метою виявлення позитивного досвіду та впровадження його в чинне законодавство України. Зазначається, що в цілому пріоритетним напрямом організації професійного навчання засуджених в установах виконання покарань України залишається подальший розвиток мережі професійно-технічних навчальних закладів. Автори стверджують, що модернізація освіти залишається важливою складовою сучасної політики України.
  • Документ
    Кримінологічне законодавство України: основні напрямки розвитку
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 104-109, 2022) Шевчук, Т. А.; Shevchuk, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0162-7011
    Статтю присвячено проблемам кримінологічного законодавства, як сукупності стійких і впорядкованих норм, що проявляються в різних сферах суспільних відносин і складають основу нормативно-правового захисту від злочинності. Проаналізовано основні підходи до визначення поняття кримінологічного законодавства, окреслення його характерних ознак та виділення основних векторів розвитку. Акцентовано увагу на перспективах подальшої кодифікації нормативно-правових актів, що регулюють превентивну діяльність. Зроблено висновок, що всі теоретичні та практичні розробки в напрямку систематизації кримінологічного законодавства, формування його основи потребують подальшого розвитку, наукового аналізу та узагальнення.
  • Документ
    Картографія російського фашизму: кримінолого-психоаналітична розмітка
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 68-103, 2022) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794
    Стаття присвячена дослідженню характеру природи сучасного російського фашизму. Виділяють дві зони чинників його відтворення: внутрішню і зовнішню. У кожному з них визначено, описано та пояснено основні детермінанти та прояви російського фашизму, зокрема розв’язання агресивної війни проти України. Акцентовано увагу на ролі, змісті, механізмі дії таких феноменів, як патерналізм, колективна психотравматизація, фальсифікація, рессентимент, невротична соціальна установка на боротьбу, тривога в культурі, циклічний соціальний час і боротьба з майбутнім.
  • Документ
    Образ злочинності у науково-фантастичній конфігурації майбутнього
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 60-67, 2022) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Спіцина, Г. О.; Spitsyna, H. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9131-0642
    У кримінологічному контексті розглядається питання деструктивності злочинності, до якого апелює наукова фантастика. Воно, визначаючи «намір» майбутнього злочину, властивими йому образними засобами намагається попередити суспільство про особливий характер деструктивних для особистості та суспільства можливостей майбутнього злочину. Проте ці можливості пов’язані з активним «контекстом» сучасності, зумовленим науково-технічним прогресом.
  • Документ
    Жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК України): склад злочину та заходи кримінально-правового реагування
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 48-59, 2022) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487
    Стаття присвячена з’ясуванню існуючих підходів до тлумачення правоохоронною діяльністю окремих ознак об’єктивної та суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 299 КК, включно з її кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками та надання рекомендацій, спрямованих на формування єдиної правоохоронної позиції щодо кваліфікації цього кримінального правопорушення, а також звернення уваги на недоліки нормативної визначеності окремих заходів кримінального провадження. кримінально-правове реагування на прояви жорстокого поводження з тваринами.
  • Документ
    Зарубіжний досвід інституту захисту тварин від жорстокого поводження (порівняльний кримінально-правовий аналіз)
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 37-47, 2022) Черевко, К. О.; Cherevko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3384-8388
    У статті розглядаються основні країни, де існує національне законодавство про жорстоке поводження з тваринами. Розглянуто основні структури кримінального та адміністративного кодексів щодо відповідальності за такі кримінальні правопорушення. Зроблено висновки щодо оптимізації законодавства України з даної тематики. Законодавство зарубіжних країн дуже строкате, неоднорідне та різне в підходах до захисту тварин від жорстокого поводження. Законодавство країн ЄС є найбільш розвиненим. Відзначено широке використання каузального підходу в побудові кримінально-правових норм, що частково знижує рівень їх бланкетності та спрощує їх застосування. Водночас у всіх згаданих зарубіжних країнах категорія «жорстоке поводження» залишається відкритою для тлумачення, посилаючись на основні нормативно-правові акти у сфері захисту тварин для з’ясування духу закону. Такий же підхід характерний і для кримінального законодавства України, зокрема в частині змін і доповнень до ст. 299 КК України в напрямку деталізації окремих проявів жорстокого поводження з тваринами. І цей генезис триватиме й надалі.
  • Документ
    Відмінності у підходах до кримінально-правової заборони побоїв та мордувань у законодавстві зарубіжних країн
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 31-36, 2022) Авдєєв, О. О.; Avdeiev, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4203-8165
    Нині світова система формується з 200 країн, кримінальне законодавство яких має свої історико-правові особливості. Історично від рівня розвитку кримінального законодавства країни залежить рівень розвитку її національного законодавства в цілому. Багато вітчизняних вчених, які досліджували кримінально-правові норми зарубіжних країн, тривалий час критикували їх, але починаючи з 80-х років ХХ століття вони все більше почали зосереджуватися на вивченні зарубіжного кримінального законодавства. Здійснюючи порівняльно-правовий аналіз національного законодавства України, у тому числі Кримінального кодексу України (далі – КК України) з кримінальним законодавством інших, іноземних держав, дослідникам вдається визначити певні позитивні та негативні прояви. які можна покращити в майбутньому.
  • Документ
    Щодо питання про сутність судимості та її застосування в механізмі реалізації кримінальної відповідальності
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 19-30, 2022) Гусаров, С. М.; Gusarov, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8136-0694; Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487
    Стаття присвячена з’ясуванню питання сутності судимості, її поняття та ознак, критеріїв систематизації правових обмежень, тягарів чи заборон судимості, а також поняття та особливостей застосування норм про судимість у механізмі реалізації кримінальної відповідальності та складання на цій основі власних узагальнених висновків, які б сприяли розширенню наукового розуміння судимості як виду інших заходів кримінально-правового характеру. За своєю правовою природою судимість, будучи іншим заходом кримінально-правового характеру, є засобом кримінальної відповідальності. Під судимістю слід розуміти сукупність визначених законом загальних і кримінально-правових обмежень, тягарів і заборон, які встановлюються на особу, засуджену за вчинення кримінального правопорушення, одночасно з призначенням покарання або без такого призначення та (або) звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 79 КК.
  • Документ
    Стабілізаційно-транзитивна стратегія протидії злочинності на деокупованих територіях України
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 2 (27). – С. 9-18, 2022) Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8923-5639
    Стаття присвячена дослідженню стратегічного підходу до вирішення проблеми протидії злочинності на деокупованих територіях України. На основі конкретизації загальнодоктринальних положень щодо сутності, змісту кримінологічних стратегій за результатами аналізу типової кримінологічної ситуації на деокупованих територіях України запропоновано теоретичну модель стабілізаційно-транзитивної стратегії. Як основні її компоненти виділяють: ціннісно-світоглядну, фазово-цільову (з фазами стабілізації та постстабілізаційного транзиту), трансфазну та функціональну. В рамках останнього пропонується виокремити 16 основних комплексних напрямів розгортання кримінально-профілактичної діяльності.