Цветовые предпочтения подростков с акцентуациями характера

Abstract

Експериментальне дослідження валідності «Клінічного колірного тесту» М. Люшера для вивчення типів акцентуацій характеру за класифікацією А. Е. Личко. Запропоновано нові діагностичні індекси , а саме: «сума основного кольору» (∑N) і «коефіцієнт співвідношення сум основних кольорів (км). Ці показники були відсутні у класичній варіації тесту. Результати дослідження засвідчили високі можливості тесту Люшера для оцінки більшості типів акцентуацій, а також відхиляється і психоорганична основа патохарактерологічних відхилень. Було також підкреслено, що діагностика типів акцентуацій за допомогою тесту Люшера можлива тільки з урахуванням співвідношення переваг «основних кольорів». Був зроблений висновок про перспективність застосування тесту Люшера для групової та індивідуальної діагностики.An experimental study has been conducted of validity of Luscher's «Clinical colour test» concerning the types of accentuations of characters according to classification of A.E. Lichko. The new Informational Indices were suggested, namely: «the sum of the main colours» (∑n) and «the coefficient of the correlation of the sums of the main colours» (Km). These Indices were absent In a classical variation of the test The results of Investigation showed the validity of Luscher's test for evaluation of the majority of accentuations types as well as of delinquency and organic basis of pathocharacterologlcal deviations. It was also emphasized that the diagnosis of accentuations types by means of Luscher's test was possible only with consideration of correlation of preferences of «main colours». The conclusion was made about perceptivity of application of Luscher's test for both group and Individual diagnosis.Экспериментальное исследование валидности «Клинического цветового теста» М. Люшера для изучения типов акцентуаций характера по классификации А. Е. Личко. Были предложены новые диагностические индексы , а именно: «сумма основного цвета» (∑N) и «коэффициент соотношения сумм основных цветов» (км). Эти показатели отсутствовали в классической вариации теста. Результаты исследования показали высокие возможности теста Люшера для оценки большинства типов акцентуаций, а также отклоняющегося поведения и психоорганической основы патохарактерологических отклонений. Было также подчеркнуто, что диагностика типов акцентуаций с помощью теста Люшера возможна только с учетом соотношения предпочтений «основных цветов». Был сделан вывод о перспективности применения теста Люшера для групповой и индивидуальной диагностики.