Державне та приватне інвестування на ринку житла Великої Британії з II половини XIX ст. до кінця XX ст.

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2020

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Видавець

Бізнес Інформ. – 2020. – № 6. – С. 77-86

Анотація

Ринок житла є ключовою компонентою будь-якої економіки та економічної діяльності взагалі. При обґрунтованій соціально-економічній політиці він може використовуватися як двигун економічного зростання. Фінансування ринку житла за своєю економічною сутністю є інвестиційним проектом. У контексті даного питання актуальним є дослідження ефективності інвестування на ринку житла органів державної влади, з одного боку, та приватних підприємств – з іншого, а також впливу такої діяльності кожного із суб’єктів на ринок і суспільство в цілому. Метою даного дослідження є проведення аналізу правових норм і методів регулювання житлових відносин Великої Британії з ІІ пол. ХІХ ст. до кінця ХХ ст. за допомогою державного та приватного інвестування, визначення ефективності даних суб’єктів інвестування та їх впливу на ринок житла. Проаналізовано основні правові норми щодо регулювання житлових відносин Великої Британії з ІІ половини ХІХ ст. до кінця ХХ ст. Встановлено, що розширення державного втручання та, згодом, безпосереднє здійснення державою функцій інвестора на ринку житла було пов’язане з необхідністю забезпечення охорони громадського здоров’я та надання допомоги найбіднішим прошаркам населення. Висвітлено методи державного втручання (встановлення норм, стандартів, оподаткування, регулювання цін та відсоткових ставок тощо) та їх вплив на стан житлового ринку. Наведено та проаналізовано дані щодо кількості новостворених житлових одиниць з розподілом за джерелами фінансування. Акцентовано увагу на соціальних проблемах, що стали каталізатором для проведення інтервенціоністської політики. Розкрито основні проблеми та недоліки державного житлового інвестування, зокрема: побудова неефективної бюрократичної системи, її тенденції до саморозширення; інституційна неспроможність визнавати невдачі; відсутність діалогу між органами місцевого самоврядування та набувачами муніципального житла тощо – на відміну від приватного сектора, який має здатність до реагування на обставини об’єктивної дійсності, визнання недоліків та їх ліквідацію.
The housing market is a key component of any economy and the economic activity in general. With use of a sound socio-economic policy, it can be used as an engine of economic growth. Funding the housing market is an investment project per se. In the context of this issue, a study on the efficiency of investment in the housing market by public authorities, on the one hand, and private enterprises on the other, as well as the impact of such activities of each of the subjects on the market and society as a whole, is relevant. The research is aimed at analyzing the legal norms and methods of regulating UK housing relations from the 2 and half of the 19th century to the end of the 20th century through public and private investment, determining the efficiency of these investment subjects and their impact on the housing market. The basic legal rules for regulating UK housing relations from the 2 and half of the 19 the century to the end of the 20 the century are analyzed. It is determined that the expansion of government intervention and, subsequently, the direct exercise of the State’s investor functions in the housing market was related to the need to ensure public health and assist the poorest. The methods of government intervention (setting norms, standards, taxation, price and interest rate regulation, etc.) and their impact on the status of the housing market are highlighted. Data on the number of residential units created by sources of funding are presented and analyzed. Attention is drawn to the social problems that have become the catalyst for interventionist policies. The main problems and shortcomings of public housing investment are disclosed, in particular: construction of an inefficient bureaucratic system, its tendency towards self-expansion; institutional failure to acknowledge flops; lack of dialogue between local governments and municipal housing buyers, unlike the private sector, which has the ability to respond to the circumstances of objective reality, acknowledge shortcomings and eliminate them.
Рынок жилья является ключевым компонентом любой экономики и экономической деятельности в целом. При обоснованной социально-экономической политике он может использоваться как двигатель экономического роста. Финансирование рынка жилья по своей экономической сути является инвестиционным проектом. В контексте данного вопроса актуальным является исследование эффективности инвестирования на рынке жилья органов государственной власти, с одной стороны, и частных предприятий – с другой, а также влияния такой деятельности каждого из субъектов на рынок и общество в целом. Целью данного исследования является проведение анализа правовых норм и методов регулирования жилищных отношений Великобритании со II половины XIX в. до конца ХХ в. с помощью государственного и частного инвестирования, определение эффективности данных субъектов инвестирования и их влияния на рынок жилья. Проанализированы основные правовые нормы по регулированию жилищных отношений Великобритании со II половины XIX в. до конца ХХ в. Установлено, что расширение государственного вмешательства и, впоследствии, непосредственное осуществление государством функций инвестора на рынке жилья было связано с необходимостью обеспечения охраны общественного здоровья и оказания помощи беднейшим слоям населения. Освещены методы государственного вмешательства (установление норм, стандартов, налогообложения, регулирования цен и процентных ставок и т. д.) и их влияние на состояние жилищного рынка. Приведены и проанализированы данные по количеству созданных жилых единиц с разбивкой по источникам финансирования. Обращено внимание на социальные проблемы, которые стали катализатором для проведения интервенционистской политики. Раскрыты основные проблемы и недостатки государственного жилищного инвестирования, в частности: построение неэффективной бюрократической системы, ее тенденции к саморасширению; институциональная несостоятельность признавать неудачи; отсутствие диалога между органами местного самоуправления и приобретателями муниципального жилья – в отличие от частного сектора, который имеет способность к реагированию на обстоятельства объективной действительности, признанию недостатков и их ликвидации.

Опис

Петровська, С. А. Державне та приватне інвестування на ринку житла Великої Британії з II половини XIX ст. до кінця XX ст. / Петровська С. А., Кубишкін Д. О. // Бізнес Інформ. – 2020. – № 6. – С. 77-86. – DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-77-86.
Petrovska, Svitlana A., and Kubyshkin, Dmytro O. (2020) “The Public and Private Investment in the UK Housing Market from the 2nd Half of the 19th Century to the End of the 20th Century.” Business Inform 6:77–86. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-77-86.

Ключові слова

Економіка. Економічні науки. Економічна безпека. Economics. Economic Security. Экономика. Экономические науки. Экономическая безопасность, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, держава, інвестиції, муніципалітет, господарська діяльність, ринок житла, соціалізм, зарубіжний досвід, foreign experience, зарубежный опыт, Велика Британія, Великобритания, государство, инвестиции, муниципалитет, рынок жилья, социализм, хозяйственная деятельность, state, investment, municipality, regulation, housing market, socialism, economic activity

Бібліографічний опис