Право на захист як об’єкт кримінально-правової охорони та об’єкт злочину (деякі проблеми теорії і законодавчої практики)
Вантажиться...
Дата
2017
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Право і безпека. – 2017. – № 2 (65). – С. 91–96
Анотація
Розглянуто характер і ступінь суспільної небезпечності порушення права на захист як злочину
проти правосуддя. Проаналізовано кримінально-правові аспекти правосуддя як об’єкта злочинів. Доведено, що право на захист, яке згідно з Кримінальним кодексом України розглядається як об’єкт охорони розділу «Злочини проти правосуддя», необхідно визнавати одним із
гарантованих Конституцією та міжнародно-правовими актами прав особи. Запропоновано розташувати норму про кримінальну відповідальність за порушення права на захист у розділі
Кримінального кодексу України про відповідальність за злочини проти прав і свобод людини
і громадянина.
The right to protection from prosecution as the object of criminal and legal protection and the object of a crime guaranteed in the International Covenant on Civil and Political Rights, the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the Constitution of Ukraine has been considered. The points of view of modern Ukrainian lawyers concerning the understanding of the object of a crime under the Art. 374 of the Criminal Code of Ukraine have been analyzed and systematized. The criminal and legal aspects of justice as the object of crimes have been considered. The nature and degree of social danger of violating the right to protection as a crime against justice has been analyzed. The author through the application of formal and legal, axiological, systemic and structural methods has proved that the right to protection, which according to the Criminal Code of Ukraine is considered as the object of protection of the Section “Crimes against Justice”, must be recognized as one of the human rights guaranteed by the Constitution and international legal acts. It has been concluded that the public danger of violating the right to protection is determined by its ability to cause harm (to create a threat to its infliction) to the conditions of observance of personal human rights and freedoms. The author has formulated a proposition on the expediency of reviewing the location of the norm of the Criminal Code of Ukraine, which criminalizes this act. It has been admitted that it is necessary to move it into a group of norms that protect personal rights and freedoms of a person and citizen (Section V of the Special Part of the Code). Such a decision will ensure a more adequate reflection of the nature of the social danger of the stated encroachment and will in some way contribute to further improvement of the domestic criminal law system, its bringing in line with the Constitution of Ukraine and generally accepted principles and norms of international law.
Рассмотрены характер и степень общественной опасности нарушения права на защиту как преступления против правосудия. Проанализированы уголовно-правовые аспекты правосудия как объекта преступлений. Доказано, что право на защиту, которое согласно действующему Уголовному кодексу Украины рассматривается как объект охраны раздела «Преступления против правосудия», необходимо признавать одним из гарантированных Конституцией Украины и международно-правовыми актами прав личности. Предложено разместить норму об уголовной ответственности за нарушение права на защиту в разделе Уголовного кодекса Украины об ответственности за преступления против прав и свобод человека и гражданина.
The right to protection from prosecution as the object of criminal and legal protection and the object of a crime guaranteed in the International Covenant on Civil and Political Rights, the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the Constitution of Ukraine has been considered. The points of view of modern Ukrainian lawyers concerning the understanding of the object of a crime under the Art. 374 of the Criminal Code of Ukraine have been analyzed and systematized. The criminal and legal aspects of justice as the object of crimes have been considered. The nature and degree of social danger of violating the right to protection as a crime against justice has been analyzed. The author through the application of formal and legal, axiological, systemic and structural methods has proved that the right to protection, which according to the Criminal Code of Ukraine is considered as the object of protection of the Section “Crimes against Justice”, must be recognized as one of the human rights guaranteed by the Constitution and international legal acts. It has been concluded that the public danger of violating the right to protection is determined by its ability to cause harm (to create a threat to its infliction) to the conditions of observance of personal human rights and freedoms. The author has formulated a proposition on the expediency of reviewing the location of the norm of the Criminal Code of Ukraine, which criminalizes this act. It has been admitted that it is necessary to move it into a group of norms that protect personal rights and freedoms of a person and citizen (Section V of the Special Part of the Code). Such a decision will ensure a more adequate reflection of the nature of the social danger of the stated encroachment and will in some way contribute to further improvement of the domestic criminal law system, its bringing in line with the Constitution of Ukraine and generally accepted principles and norms of international law.
Рассмотрены характер и степень общественной опасности нарушения права на защиту как преступления против правосудия. Проанализированы уголовно-правовые аспекты правосудия как объекта преступлений. Доказано, что право на защиту, которое согласно действующему Уголовному кодексу Украины рассматривается как объект охраны раздела «Преступления против правосудия», необходимо признавать одним из гарантированных Конституцией Украины и международно-правовыми актами прав личности. Предложено разместить норму об уголовной ответственности за нарушение права на защиту в разделе Уголовного кодекса Украины об ответственности за преступления против прав и свобод человека и гражданина.
Опис
Спірідонов, М. О. Право на захист як об’єкт кримінально-правової охорони та об’єкт злочину (деякі проблеми теорії і законодавчої практики) / М. О. Спірідонов // Право і безпека. – 2017. – № 2 (65). – С. 91–96.
Спірідонов М. О. "Право на захист як об’єкт кримінально-правової охорони та об’єкт злочину (деякі проблеми теорії і законодавчої практики)." Право і Безпека 2 (2017): 91-96.
Spiridonov, M.O. (2017), “The right to protection as the object of criminal and legal protection and the object of a crime (some problems of theory and legislative practice)” [“Pravo na zakhyst yak obiekt kryminalnopravovoi okhorony ta obiekt zlochynu (deiaki problemy teorii ta zakonodavchoi praktyky)”], Pravo i Bezpeka, No. 2, pp. 91–96.
Спірідонов М. О. "Право на захист як об’єкт кримінально-правової охорони та об’єкт злочину (деякі проблеми теорії і законодавчої практики)." Право і Безпека 2 (2017): 91-96.
Spiridonov, M.O. (2017), “The right to protection as the object of criminal and legal protection and the object of a crime (some problems of theory and legislative practice)” [“Pravo na zakhyst yak obiekt kryminalnopravovoi okhorony ta obiekt zlochynu (deiaki problemy teorii ta zakonodavchoi praktyky)”], Pravo i Bezpeka, No. 2, pp. 91–96.
Ключові слова
Кримінальне право. Criminal Law. Уголовное право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, Україна. Ukraine. Украина, право на захист, об’єкт злочину, об’єкт кримінально-правової охорони, кримінальна відповідальність, правосуддя, права та свободи людини і громадянина, right to protection, object of a crime, object of criminal and legal protection, criminal liability, justice, rights and freedoms of man and citizen, право на защиту, объект преступления, объект уголовно-правовой охраны, уголовная ответственность, правосудие, права и свободы человека и гражданина