Розглянуто особливості опановуючої поведінки як механізму адаптації людини до соціальних
умов, що змінюються. Низький адаптивний потенціал особистості припускає використання
стратегій адиктивної поведінки, які ще більше посилюють дезадаптацію в суспільстві. Подано
структуру опановуючої поведінки осіб з різним рівнем адиктивної ідентичності як регулятивну систему стабілізації особистості.
The article deals with the peculiarities of coping behavior as a mechanism of adaptation to changing
social conditions. Low adaptive potential of the individual permits the use of addictive behavior
strategies, which further reinforce the exclusion in society. The article presents the structure of coping behavior of individuals with different levels of addictive identity, as the regulatory system of stabilization of the individual. Under addictive identity we mean a complex socio-psychological phenomenon, emerging in the process of socialization based on the unique individual experience and
personal characteristics, accompanied by withdrawal from reality with the help of chemical and nonchemical addictive agent, and stand, a strong emotional attachment to the exposure, changed the uncomfortable mental state.
Factor analysis showed that students with high levels of addictive identity inherent in the use of the
following coping: suspension, withdrawal, repression, confrontation, and procrastination. Factor
structure of coping behavior of the studied students with a medium level of addictive identity is represented by the following coping: discharge, positive thinking, denial, prudence, displacement, intellectualization, acceptance of responsibility, vigilance. In turn, students with low levels of addictive
identity characterized by the following features of coping behavior: discharge, fatalism, deterrence,
humor, avoidance, procrastination, intellectualization and escape-avoidance.
Рассмотрены особенности совладающего поведения как механизма адаптации человека к изменяющимся социальным условиям. Низкий адаптивный потенциал личности допускает использование стратегий аддиктивного поведения, которые еще больше усиливают дезадаптацию в обществе. Представлена структура совладающего поведения лиц с разным уровнем
аддиктивной идентичности как регулятивная система стабилизации личности.
