Структура процесуального статусу прокурора як учасника кримінального провадження

Abstract

У статті досліджується структура процесуального статусу прокурора в кримінальному провадженні України. Підтриманий підхід, згідно з яким процесуальний статус особи включає її права (свободи), обов'язки та законні інтереси, а для посадових осіб це компетенція (коло підвідомчих справ, функції і завдання в певній сфері правозастосування) і повноваження (права, обов'язки). Зазначено, що саме ці правові явища визначають положення прокурора в кримінальному провадженні, розкривають характер і спрямованість його кримінальної процесуальної діяльності.The article examines the structure of procedural status of prosecutor in criminal proceedings of Ukraine. It supports approach according to which procedural status of a person encompasses his/her rights (freedoms), obligations and legitimate interests, and for an offi cial it encompasses his/her competence (scope of legal cases that falls under offi cial’s jurisdiction, functions and task in certain law enforcement sphere) and authority (rights, obligations). It emphasizes that legal characteristics cited above determine prosecutor’s status in criminal proceedings, uncover character and predestination of prosecutor’s criminal procedural activity.В статье исследуется структура процессуального статуса прокурора в уголовном производстве Украины. Поддержан подход, согласно которому процессуальный статус лица включает её права (свободы), обязанности и законные интересы, а для должностных лиц это компетенция (круг подведомственных дел, функции и задачи в определенной сфере правоприменения) и полномочия (права, обязанности). Указано, что именно эти правовые явления определяют положение прокурора в уголовном производстве, раскрывают характер и направленность его уголовной процессуальной деятельности.Articolul investighează structura statutului procesual al procurorului în procesele penale din Ucraina. Abordarea este susținută, conform căreia statutul procesual al unei persoane include drepturile, libertățile și interesele sale legitime, iar pentru funcționari competența (cercul de cazuri subordonate, funcțiile și sarcinile într-o anumită sferă a aplicării legii) și competențele (drepturile, obligațiile). Se indică faptul că aceste fenomene juridice determină poziția procurorului în procesele penale, dezvăluie natura și direcția activității sale procesuale.