Обстоюється думка про необхідність змін методологічних засад
кримінологічної доктрини. Запропоновано, описано й пояснено базові
постмодерні мисленнєві засновки, що специфікуються у спектрі складових
предмету та завдань кримінології. Серед них охарактеризовано такі:
усталеність кризового стану злочинності, входження суспільств у зону
соціальної сингулярності, конфліктогенність постпам’яті, фрагментація
індивідуальних і колективних засад світобачення, деструкція групових
габітусів, гібридизація, еклектизація, симуляція, віртуалізація соціальних
підсистем, інститутів і практик, маргіналізація, прекаризація суспільств.
The author of the article argues on the need to change the methodological
principles of criminological doctrine. The author has suggested, described and
explained the basic postmodern concepts, specifying in the spectrum of the
components of the subject matter of criminology. In particular, the author has
characterized the following: stability of the crisis state of crime, the entry of societies
into the zone of social singularity, conflictogenity of post-memory, fragmentation of
the individual and collective principles of the worldview, the destruction of group
habits, hybridization, eclecticisation, simulation, virtualization of social subsystems,
institutes and practices, marginalization, precarization of societies.
Отстаивается мысль о необходимости изменения методологических
оснований криминологической доктрины. Предложены, описаны и объяснены
базовые, исходные постмодернистские мыслительные посылки,
специфицируемые в спектре составляющих предмета криминологии. в том
числе охарактеризованы следующие: устойчивость кризисного состояния
преступности, вхождение обществ в зону социальной сингулярности,
конфликтогенность постпамяти, фрагментация индивидуальных и
коллективных основ мировоззрения, деструкция групповых габитусов,
гибридизация, эклектизация, симуляция, виртуализация социальных
подсистем, институтов и практик, маргинализация, прекаризация обществ.
