Судова практика щодо допустимості доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Вантажиться...
Дата
2020
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Підприємництво, господарство і право. – 2020. – № 9. – С. 185-190
Анотація
У статті визначено проблемні питання визнання допустимими доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі судової практики: використання матеріалів, які не відкриті в порядку ст. 290 КПК України з підстав таємності; співвідношення огляду електронних засобів, вилучених під час обшуку з втручанням у приватне спілкування; використання відомостей негласних слідчих (розшукових) дій у разі зміни кваліфікації злочину на менш тяжкий; недопустимість доказів, отриманих неналежним суб’єктом. Наголошено, що допустимість доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, визначається за загальними критеріями їх допустимості: 1) дотримання процесуальної форми отриманих доказів; 2) збирання доказів належним суб’єктом кримінального процесу; 3) належне джерело отримання доказів; 4) належний спосіб отримання доказів. З’ясовано, що одним з аспектів допустимості доказів, отриманих у результаті негласних слідчих (розшукових) дій, є випадки, які стосуються приватного спілкування. Так, поширеною є практика огляду слідчим (прокурором) мобільних телефонів, планшетів, комп’ютерів, іншої електронної техніки, вилученої під час обшуку. Найпоширенішим способом процесуального оформлення дії, яка полягає в огляді та фіксації електронної інформації, що міститься на вилучених у межах інших процесуальних дій електронних пристроях, є також складання слідчим протоколу огляду в порядку ст. 237 КПК України. Визначено, що втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети. Тому вважаємо, що з метою недопущення порушення прав особи доцільно у клопотанні про проведення обшуку зазначати необхідність доступу до інформації, яка може міститися в засобах електронної техніки, з обґрунтуванням такого доступу.
The purpose of the article is to study the problematic aspects of the admissibility of evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions, taking into account the case law. The article identifies the problematic issues of recognition as admissible evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions based on judicial practice: the use of materials not open in accordance with Art. 290 Code of Criminal Procedure of Ukraine on the basis of secrecy; the ratio of inspection of electronic means seized during the search to interference with private communication; the use of information of unspoken investigative (search) actions in the event of a change in the qualification of a crime to a less serious one; inadmissibility of evidence obtained by an inappropriate entity. It is emphasized that the admissibility of evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions is determined by the general criteria of their admissibility: 1) compliance with the procedural form of the evidence obtained; 2) collection of evidence by a proper subject of criminal proceedings; 3) the appropriate source of evidence; 4) the appropriate method of obtaining evidence. It was found that one of the aspects of the admissibility of evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions are cases involving private communication. Yes, it is common practice for investigators (search) to inspect mobile phones, tablets, computers, and other electronic equipment of persons seized during a search. The most common way of procedural registration of the action, which is to review and record electronic information contained in the electronic devices seized within other procedural actions, is also the compilation of the investigator's inspection report in accordance with Art. 237 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is determined that interference with the secrecy of communication is possible only on the basis of a court decision to detect and prevent a serious or particularly serious crime, establish its circumstances, the person who committed the crime, if otherwise it is impossible to achieve this goal. Therefore, we believe that in order to prevent the violation of individual rights, it is advisable in the request for a search to indicate the need for access to information that may be contained in electronic equipment with a justification for such access.
В статье определены проблемные вопросы признания допустимыми доказательств, полученных в результате проведения негласных следственных (розыскных) действий на основании судебной практики: использование материалов, не открытых в порядке ст. 290 УПК Украины по основаниям секретности; соотношение осмотра электронных средств, изъятых во время обыска с вмешательством в частное общение; использование сведений негласных следственных (розыскных) действий в случае изменения квалификации преступления на менее тяжкое; недопустимость доказательств, полученных ненадлежащим субъектом.
The purpose of the article is to study the problematic aspects of the admissibility of evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions, taking into account the case law. The article identifies the problematic issues of recognition as admissible evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions based on judicial practice: the use of materials not open in accordance with Art. 290 Code of Criminal Procedure of Ukraine on the basis of secrecy; the ratio of inspection of electronic means seized during the search to interference with private communication; the use of information of unspoken investigative (search) actions in the event of a change in the qualification of a crime to a less serious one; inadmissibility of evidence obtained by an inappropriate entity. It is emphasized that the admissibility of evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions is determined by the general criteria of their admissibility: 1) compliance with the procedural form of the evidence obtained; 2) collection of evidence by a proper subject of criminal proceedings; 3) the appropriate source of evidence; 4) the appropriate method of obtaining evidence. It was found that one of the aspects of the admissibility of evidence obtained as a result of covert investigative (search) actions are cases involving private communication. Yes, it is common practice for investigators (search) to inspect mobile phones, tablets, computers, and other electronic equipment of persons seized during a search. The most common way of procedural registration of the action, which is to review and record electronic information contained in the electronic devices seized within other procedural actions, is also the compilation of the investigator's inspection report in accordance with Art. 237 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is determined that interference with the secrecy of communication is possible only on the basis of a court decision to detect and prevent a serious or particularly serious crime, establish its circumstances, the person who committed the crime, if otherwise it is impossible to achieve this goal. Therefore, we believe that in order to prevent the violation of individual rights, it is advisable in the request for a search to indicate the need for access to information that may be contained in electronic equipment with a justification for such access.
В статье определены проблемные вопросы признания допустимыми доказательств, полученных в результате проведения негласных следственных (розыскных) действий на основании судебной практики: использование материалов, не открытых в порядке ст. 290 УПК Украины по основаниям секретности; соотношение осмотра электронных средств, изъятых во время обыска с вмешательством в частное общение; использование сведений негласных следственных (розыскных) действий в случае изменения квалификации преступления на менее тяжкое; недопустимость доказательств, полученных ненадлежащим субъектом.
Опис
Дрозд, В. Судова практика щодо допустимості доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій / Валентина Дрозд // Підприємництво, господарство і право. – 2020. – № 9. – С. 185-190. - DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.9.32.
Ключові слова
Кримінально-процесуальне право. Criminal and Procedure Law. Уголовное процессуальное право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, Україна. Ukraine. Украина, негласні слідчі (розшукові) дії, відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні, неналежний суб’єкт проведення негласної слідчої (розшукової) дії, кримінальне провадження, негласные следственные (розыскные) действия, открытие материалов уголовного производства другой стороне, ненадлежащий субъект проведения негласных следственных (розыскных) действий, secret investigative (search) actions, discovery of criminal proceedings to the other party, improper subject to conduct covert investigative (search) action