Ґенеза концепту виправного покарання: від античності до Нового часу
Вантажиться...
Дата
2021
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Вісник Національної академії правових наук України. – 2021. – Т. 28, № 3. – С. 162-175
Анотація
Досліджено ґенезу ідеї виправного покарання. Проаналізовано концепції та
погляди на мету покарання Платона, римських юристів, європейських гуманістів, а також англійських
тюремних реформаторів XVIII ст. Актуальність цієї тематики для вітчизняної правничої науки зумовлена
триваючою трансформацією підходів до визначення мети покарання, переглядом у зарубіжній пенології
стратегій у сфері покарань і розробкою виправної політики, з огляду на нові цілі. Ерою виправного покарання,
безумовно, стало XIX ст. Основою пенітенціарного дискурсу у цей період була упевненість, що за допомогою
належного тюремного режиму, сегрегації, гуманного ставлення та духовної опіки неодмінно вдасться
виправити засуджених. І хоча ідеї виправного покарання з’являються ще в античну добу та набувають свого
практичного втілення в середньовічній християнській традиції європейських держав, в історіографії превалює
думка про першість англійських та американських тюремних реформаторів у справі започаткування
пенітенціарних систем. Неупереджений аналіз систем знань та відмова від методології ідеологічної
заангажованості дозволили довести, що пенітенціарні системи XIX ст. лише розвинули моделі тюремної
дисципліни, започатковані у попередні періоди. Насправді мало місце відродження античної патерналістської
концепції виправного покарання, доповненої релігійною доктриною, що передбачала вплив не на тіло, а на душу
правопорушника з метою покаяння, виправлення та, як наслідок, повернення в суспільство. У кінці XVIII ст.
світська влада запозичить зазначені дисциплінарні моделі. Найбільш масштабно вони будуть реалізовані у
виправних та пенітенціарних будинках в Англії у процесі тюремної реформи 70-90-х років і в подальшому
стануть основою для формування пенітенціарних систем, які реалізовуватимуться на практиці у більшості
країн світу упродовж XIX – початку XX ст.
The article examines the genesis of the idea of correctional punishment. The authors analyse the concepts and views on the purpose of punishing Plato, Roman lawyers, European humanists, as well as English prison reformers of the XVIII century. The relevance of this topic for domestic legal science is due to the ongoing transformation of approaches to determining the purpose of punishment, the revision of strategies in the field of punishments in foreign penology and the development of correctional policy, taking into account new goals. The era of correctional punishment, admittedly, was the XIX century. The basis of penitentiary discourse during this period was the belief that with the help of a proper prison regime, segregation, humane treatment and spiritual care, it would certainly be possible to correct convicts. Although the ideas of correctional punishment appear in ancient times and acquire their practical implementation in the medieval Christian tradition of European states, the idea of the primacy of English and American prison reformers in the establishment of penitentiary systems prevails in historiography. An unbiased analysis of knowledge systems and the rejection of the methodology of ideological bias allowed proving that the penitentiary systems of the XIX century only developed the models of prison discipline that began in previous periods. In fact, there was a revival of the ancient paternalistic concept of correctional punishment, supplemented by a religious doctrine that provided for the influence not on the body, but on the soul of the offender to repent, correct and, as a result, return to society. At the end of the XVIII century, the secular authorities adopted these disciplinary models. They will be most widely implemented in correctional and penitentiary houses in England during the prison reform of the 70s and 90s and will later become the basis for the formation of penitentiary systems that will be implemented in practice in most countries of the world during the XIX-early XX centuries.
Исследован генезис идеи исправительного наказания. Проанализированы концепции и взгляды на цель наказания Платона, римских юристов, европейских гуманистов, а также английских тюремных реформаторов XVIII в. Актуальность этой тематики для отечественной правовой науки обусловлена продолжающейся трансформацией подходов к определению цели наказания, пересмотром в зарубежной пенологии стратегий в сфере наказаний и разработкой исправительной политики, учитывая новые цели.
The article examines the genesis of the idea of correctional punishment. The authors analyse the concepts and views on the purpose of punishing Plato, Roman lawyers, European humanists, as well as English prison reformers of the XVIII century. The relevance of this topic for domestic legal science is due to the ongoing transformation of approaches to determining the purpose of punishment, the revision of strategies in the field of punishments in foreign penology and the development of correctional policy, taking into account new goals. The era of correctional punishment, admittedly, was the XIX century. The basis of penitentiary discourse during this period was the belief that with the help of a proper prison regime, segregation, humane treatment and spiritual care, it would certainly be possible to correct convicts. Although the ideas of correctional punishment appear in ancient times and acquire their practical implementation in the medieval Christian tradition of European states, the idea of the primacy of English and American prison reformers in the establishment of penitentiary systems prevails in historiography. An unbiased analysis of knowledge systems and the rejection of the methodology of ideological bias allowed proving that the penitentiary systems of the XIX century only developed the models of prison discipline that began in previous periods. In fact, there was a revival of the ancient paternalistic concept of correctional punishment, supplemented by a religious doctrine that provided for the influence not on the body, but on the soul of the offender to repent, correct and, as a result, return to society. At the end of the XVIII century, the secular authorities adopted these disciplinary models. They will be most widely implemented in correctional and penitentiary houses in England during the prison reform of the 70s and 90s and will later become the basis for the formation of penitentiary systems that will be implemented in practice in most countries of the world during the XIX-early XX centuries.
Исследован генезис идеи исправительного наказания. Проанализированы концепции и взгляды на цель наказания Платона, римских юристов, европейских гуманистов, а также английских тюремных реформаторов XVIII в. Актуальность этой тематики для отечественной правовой науки обусловлена продолжающейся трансформацией подходов к определению цели наказания, пересмотром в зарубежной пенологии стратегий в сфере наказаний и разработкой исправительной политики, учитывая новые цели.
Опис
Ярмиш, О. Н. Ґенеза концепту виправного покарання: від античності до Нового часу / Олександр Назарович Ярмиш, Олена Володимирівна Сокальська, Володимир Євгенійович Кириченко // Вісник Національної академії правових наук України. – 2021. – Т. 28, № 3. – С. 162-175. -DOI: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.162-175.
Ключові слова
Держава і право. State and Law. Государство и право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, Історія. History. История, Кримінально-виконавче право. Criminal and Executive Law. Уголовно-исполнительное право, історико-правовий аналіз, historical and legal analysis, историко-правовой анализ, виправне покарання, correctional punishment, исправительное наказание, пенітенціарні системи, penitentiary systems, пенитенциарные системы, в’язниця, prison, тюрьма, покаяння, repentance, покаяние, паноптичний нагляд, panoptical surveillance, паноптический надзор, виправний заклад, reformatory, исправительное заведение