Наукові публікації (Scientific publications). УДК 34

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 787
  • Публікація
    The offender and the theory of legal personality: International and ukrainian contexts
    (Amazonia Investiga. – 2024. – Vol. 13, Issue 74. – P. 193-200, 2024) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Kryvoruchko, L. S.; Криворучко, Л. С.; Pylyp, V.; Makarova, O. P.; Макарова, О. П.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко, І. І.; Husieva, Vlada
    Здатність особи представляти і захищати свої інтереси, нести юридичну відповідальність за вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень становить таку категорію, як правосуб'єктність особи. Метою статті було порівняти правосуб’єктність правопорушника, який вчинив адміністративно каране правопорушення, та особи, яка вчинила кримінально каране діяння законодавством України та міжнародно-правовими актами. Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки виконанню таких завдань: 1) визначено поняття та складові такої категорії як «юридична особа»; 2) з’ясовано особливості поняття адміністративної правосуб’єктності, визначено межі адміністративної правосуб’єктності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; 3) охарактеризовано межі правосуб’єктності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Автори використовували методи аналізу, синтезу, логіко-догматичний методи тощо. Визначено, що у загальному аспекті обсяг правосуб’єктності в межах адміністративного та кримінального судочинства, що здійснюється законодавством України, не має суттєвих відмінностей, однак у разі притягнення особи до відповідальності необхідно враховувати вагому кількість факторів.
  • Документ
    Витоки та розвиток концепції зловживання правом в європейській юриспруденції
    (Право і суспільство. - 2024. - № 1, т. 1. - С. 16-22, 2024) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.
    У статті проведено теоретико-правовий аналіз становлення та розвитку концепції запобігання зловживанню правами в контексті європейської юриспруденції. Розглянуто ключові етапи та витоки цієї ідеї, що дозволило не лише визначити теоретичні засади, а й відстежити її еволюцію впродовж часу. Проаналізовано історичний контекст та етапи, які передували становленню концепції запобігання зловживанню правами в європейській юриспруденції. Виявлено перші прояви цієї ідеї у правових документах, юридичних дискусіях та судових рішеннях. Визначено ключові теоретичні підходи, що стали основою для формулювання принципів цієї концепції в європейському юридичному просторі.
  • Документ
    Принципи та завдання сучасного судочинства в правовій державі
    (Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2022. - № 4 (22). - С. 59-68, 2022) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.
    У статті зазначено, що розбудова системи сучасного судочинства у правовій державі не має бути осторонь історичних коренів державотворення, втілюючи в тому числі й новітні інформаційні, науково-технічні, організаційно-управлінські та правові реалії сучасного суспільства. Аргументовано, що концепція сучасного судочинства сягає корінням, головним чином, у становлення системи загального права, де з першої половини ХІІІ століття концепція належної правової процедури була вперше викладена та закріплена у Великій хартії вольностей. Акцентовано увагу на проблемі трансформації принципів судочинства, оновлення змісту окремих принципів в умовах глобалізації, розвитку цифрових технологій та штучного інтелекту, науково-технічного прогресу. У таких умовах на доктринальному рівні можуть бути виокремлені й ті принципи, що наразі не знайшли свого закріплення на рівні нормативно-правового регулювання. Зазначено, що у нормативно-правових актах у якості категорії, що позначає спрямованість вітчизняного правосуддя, використовується саме категорія «завдання». Водночас на офіційних сайтах вітчизняних судів також часто закріплюється так звана місія суду. Під останньою ми розуміємо унікальне призначення суду, засноване на принципах сучасного судочинства у правовій державі, що об’єднує в собі загальні завдання судочинства в контексті діяльності певного суду. Місія слугує світоглядною, ідейною, орієнтуючою основою діяльності суду, яка, на наше глибоке переконання, має відображати також і унікальність кожного окремого суду на рівні зв’язків з громадськістю, інклюзивності, відкритості та доступності для кожного. Обґрунтовано у контексті визначених принципів та завдань сучасного судочинства у правовій державі необхідність виокремлення таких категорій, як візія, цінності та стратегія суду. Так, візія суду являє собою розміщену на офіційному сайті заяву суду про стратегічні пріоритети його майбутнього розвитку. Цінності можуть відображати орієнтованість суду на захист прав та свобод людини, професіоналізм, доброчесність, патріотизм. Стратегія суду може охоплювати чіткий перелік напрямків розвитку в сфері професійної освіти персоналу, зв’язків з громадськістю, прозорості та публічності тощо із зазначенням часу на реалізацію даних напрямків та специфічних завдань для виконання кожного визначеного напрямку.
  • Документ
    Адвокатура і громадські об’єднання в системі захисту прав і свобод людини
    (Наше право. - 2024. - № 1. - С. 47-57, 2024) Бандурка, С. С.; Bandurka, S. S.
    Розглянуто взаємовідносини адвокатури і громадських об’єднань у системі захисту прав і свобод людини. І адвокатура, і громадські об’єднання, уповноважені на захист прав і свобод людини, виступають у цьому контексті як партнери в правозахисній діяльності. Адвокатура діє як професійна організація, сукупність прав і повноважень якої дають можливість адвокату під час здійснення адвокатської діяльності вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Члени громадського об’єднання діють у межах статуту об’єднання та відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання».
  • Документ
    Психолого-правові дискурси транзитивного суспільства
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 149-151, 2024) Козловець, І. М.; Kozlovets, I. M.
    Представлено транзит як перехідний стан суспільства, яке здійснює перехід над бік демократії західного зразка, на бік множинності шляхів розвитку з урахуванням цінностей, вироблених західної культурою, де фіксується все те позитивне, що є в різних суспільствах: права людини, включаючи економічні, поєднання свободи зі справедливістю та благом, високий рівень добробуту, прийнятний соціальний порядок тощо. Розглянуто вплив соціальної транзиції на зміни у правовій реальності.
  • Документ
    Питання надання правової допомоги в умовах воєнного стану
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 109-111, 2024) Бандурка, С. С.; Bandurka, S. S.
    Проаналізовано ключові питання надання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану. Акцентовано гарантії держави щодо безоплатної правничої допомоги. Підкреслена необхідність розширення професійної безоплатної адвокатської допомоги.
  • Документ
    Національно-патріотичне виховання курсантів і студентів на прикладі походу українських козаків на Москву у 1618 р.
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 18-20, 2024) Греченко, В. А.; Hrechenko, V. A.
    Висвітлюються основні аспекти національно-патріотичного виховання молоді у процесі викладання історії України XVII століття, зокрема доби урядування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, на прикладі походу очолюваного ним козацького війська на Москву у 1618 р.
  • Документ
    Пропозиції до Стратегії розвитку Національної асоціації адвокатів України на 2021–2025 роки
    (Публічне право. - 2023. - № 4 (52). - С. 47-55, 2023) Бандурка, С. С.; Bandurka, S. S.
    У статті розглянуті питання розвитку адвокатури України, які визначені в Стратегії розвитку Національної асоціації адвокатів України на 2021–2025 роки та запропоновані шляхи її вдосконалення. Визначено, що Стратегія розроблялась в довоєнний час і розрахована на мирний час, а правовий режим воєнного стану обумовлює необхідність внесення змін і доповнень до її змісту і завдань з врахуванням ситуації, що склалася в Україні внаслідок військової агресії, яку здійснює росія проти України.
  • Документ
    Шляхи вдосконалення системи судоустрою України в умовах викликів сьогодення
    (Актуальні проблеми правознавства. - 2023. - Вип. 4 (36). - С. 45-50, 2023) Бабкова, Т. В.; Babkova, T. V.; Тесленко, І. О.; Teslenko, I. O.
    Досліджено шляхи оптимальної структури утворення ланок спеціалізованих судів у системі судоустрою, зокрема розглянуто вказану проблему на прикладі такої вертикалі спеціалізованих судів, як господарські, здійснено аналіз суперечностей, прогалин та неузгодженості законодавства, з метою оптимізації витрат на утримання судів у складних умовах військового стану для бюджету України, забезпечення ефективності та пропорційності навантаження під час їхньої діяльності.
  • Документ
    Міжнародні та цивільно-процесуальні аспекти правових імунітетів та справедливість у праві
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 2. - С. 22-25, 2024) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. H.
    Досліджено сутність правових імунітетів під кутом зору забезпечення справедливості у праві. Стверджується про єдину правову природу імунітетів приватних осіб, міжнародних установ, агенцій та держав, їх агентів. Визначено фактори, за якими застосування юрисдикційного імунітету може бути визнано справедливим, перспективи розвитку міжнародної практики тлумачення напрямків забезпечення права на справедливий суд, зокрема на підставі практики ЄСПЛ. Враховуючи актуальні виклики спричинення шкоди різним суб’єктам в Україні внаслідок військової агресії, акцентовано увагу на імунітетах держав. Виокремлено напрямки зміни підходів до обґрунтованості застосування абсолютного імунітету, динамічного тлумачення легітимної мети та інших елементів пропорційності обмеження права на суд. Право на справедливий суд може бути обмежено на підставі правових імунітетів, водночас інтереси, які реалізуються у відповідних правовідносинах, мають бути збалансовані. Проаналізовано підходи до визначення сутності правових імунітетів, враховуючи типологію справедливості у праві та правознавстві: формальна рівність, змістовна та процедурна справедливість. Відзначено, що пільгові елементи у процесуальному статусі суб'єктів створюють перешкоди для досягнення мети та виконання завдань цивільного судочинства. Визнання сутності правових імунітетів через принцип рівності, через виключення з засад рівності є певним нівелюванням змістовної справедливості, яка обумовлена природою соціуму та держави, розподілом за справедливими ознаками та за наявності певних умов. Для правових можливостей у відносинах між людиною та суспільством, державою слід застосовувати розподільний підхід. Сформульовано висновок, відповідно до якого справедливість застосування у цивільному та міжнародному судочинстві правових імунітетів не може ґрунтуватись на формальній рівності. Вона є одним з аспектів справедливості, оскільки спеціальні правові статуси є наслідком диференціації значення різних інтересів, які забезпечуються правовими засобами. Правовий імунітет є засобом охорони інтересу, що має пріоритет в контексті певних правовідносин, тому має застосовуватись концепт змістовної та процедурної справедливості, що заснована на пропорційності як засобі оцінки балансу інтересів.
  • Документ
    Правові основи освіти в умовах сучасного державотворення
    (Наука в умовах воєнного стану: пошуки, проблеми, перспективи розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Дніпро, 3 трав. 2023 р.). – Дніпро : ДДУВС, 2023. – С. 252-253, 2023) Пінкевич, В. Г.; Pinkevych, V. H.
    Зазначено, що правові основи освіти є необхідним елементом будь-якої держави, яка прагне до належного розвитку та забезпечення демократії та громадянського суспільства. Вони забезпечують реалізацію права на освіту, захист прав та інтересів учасників освітнього процесу та встановлюють загальні правила та принципи, що регулюють функціонування системи освіти.
  • Документ
    Концепція удосконалення організаційних основ адвокатури
    (Науковий вісник публічного та приватного права. - 2023. - Вип. 5. - С. 228-234, 2023) Яловий, О. О.; Yalovyi, O. O.
    У статті досліджуються проблеми, що існують в організації адвокатської діяльності в Україні та пропонується концепція, яка передбачає реформування органів адвокатського самоврядування, забезпечення ефективної дисциплінарної відповідальності адвокатів, зміцнення ролі адвокатів у правозахисній діяльності, а також підвищення рівня професійної майстерності адвокатів. Визначено основні напрями удосконалення організаційних основ адвокатури в Україні, а саме: зміцнення ролі адвокатського самоврядування, підвищення якості навчання та професійної підготовки адвокатів, розширення можливостей надання адвокатських послуг, забезпечення дієвого контролю за діяльністю адвокатів та розробка та впровадження нових технологій та інформаційних систем у роботу адвокатів.
  • Документ
    Державна політика у сфері забезпечення прав людини в умовах воєнного стану
    (Наука в умовах воєнного стану: пошуки, проблеми, перспективи розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Дніпро, 3 трав. 2023 р.). – Дніпро : ДДУВС, 2023. – С. 205-208, 2023) Демиденко, В. І.; Demydenko, V. I.
    Підкреслено, що запровадження правової системи воєнного стану на території України поставило перед країною низку питань щодо вдосконалення національної стратегії у сфері прав людини, для чого створені ефективні механізми реалізації цих прав державою. При прийнятті рішень держава повинна дотримуватись принципу верховенства права, який є першим принципом демократичної держави, і правової рівноваги у випадку конституційних питань та обмеженої свободи людини.
  • Документ
    Захист приватних прав під час воєнного стану
    (Наука в умовах воєнного стану: пошуки, проблеми, перспективи розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Дніпро, 3 трав. 2023 р.). – Дніпро : ДДУВС, 2023. – С. 182-183, 2023) Богуслав, І. Д.; Bohuslav, I. D.
    Доведено, що захист приватних прав під час воєнного стану є важливим завданням для країн, які прагнуть до євроінтеграції. Для цього потрібно забезпечувати ефективну діяльність правоохоронних органів, контролювати їх дії та забезпечувати доступ до судової системи та правосуддя.
  • Документ
    Зловживання влади при наданні житла у Києві у січні 1944 р.
    (Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2023. - № 2 (24). - С. 5-13, 2023) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; Ярмиш, О. Н.; Yarmysh, O. N.
    Досліджується питання про зловживання компартійно-радянської влади при виділенні житла у тільки-що звільненому від німецько-нацистської окупації Києві у січні 1944 року. Грунтуючись на матеріалах з Галузевого архіву Служби безпеки України, автори показують, що найкращі квартири керівництво республіки надавало своїм співробітникам, перш за все, центрального комітету комуністичної партії, уряду, НКВС, який займав друге місце за кількістю виділеного житла, апарату Верховної ради республіки, верхівці комуністичної молодіжної організації, деяким наркоматам, вченим Академії наук та артистам театрів. Автори аналізують причини того, чому кожній з цих організацій і установ були надані пільги при отриманні житла, а також розкривають «схеми», що застосовувалися владою в обхід вимог чинного на той час законодавства або при вибірковому їх виконанні.
  • Документ
    Становлення концепції зловживання правом: від Стародавнього Риму до ХІХ сторіччя
    (Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – Спецвипуск № 2. – С. 29-34, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.
    Зазначено, що проблематика зловживання правом почала розглядатися ще римськими юристами. Римське право ще не знає самого поняття зловживання правом і не формулює заборону зловживання правом як загальний принцип права. Пізніше про факти різних зловживань у римському праві достовірно свідчать джерела писаного римського права. Епоха буржуазних революції слугує формуванню концепції «зловживання правом» у сучасному розумінні і знаходить своє відображення на нормативному рівні. Категорія «зловживання правом» знайшла відображення у: ст. ст. 4, 11 Декларації прав людини і громадянина (1789), Прусському земському уложенні (1794), Саксонському цивільному уложенні (1863), Цивільному уложенні Німецької імперії (1896), Швейцарському цивільному уложенні (1907), цивільному законодавстві інших країн.
  • Документ
    Природа правових понять
    (Актуальні проблеми розвитку сучасного права: українські реалії та зарубіжний досвід : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 12 жовт. 2023 р.). - Рівне, 2023. - С. 55-58, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.
    Досліджено особливості правничої термінології, її основні ознаки. Окреслено роль формальної визначеності при використанні правничої термінології. Визначено роль правничої термінології при тлумаченні законодавства.
  • Документ
    Зарубіжний досвід організації діяльності судів та можливості його використання в Україні
    (Наше право. - 2022. - № 3. - С. 227-233, 2022) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.
    У статті з’ясовано, що інновації в судовій системі досліджувалися зарубіжними науковцями з таких точок зору, як: організаційно-управлінська із застосуванням адміністративних прийомів; судових інновацій з акцентом на законодавчі зміни та судові процедури; технологічних інновацій з дослідженням використання інформаційно-комунікаційних технологій. Джерелом впровадження подібних інновацій виступає міжнародне партнерство, вивчення зарубіжного досвіду організації діяльності судів.
  • Документ
    Питання уніфікації термінології крізь призму правових позицій Верховного Суду
    (Науково-правові читання, присвячені пам’яті професора А. П. Ткача (до 100-річчя від дня народження) : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 6 груд. 2023 р). – Київ, 2003. - С. 104-108, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.
    Досліджено особливості правничої термінології. Проведено характеристику категорії «процесуальні фільтри касаційного провадження». Встановлено, що Верховний Суд своєю практикою заповнює прогалини у законодавчому регулюванні, тлумачить зміст категорій, які використані в процесуальному законодавстві, а часом, навіть у своїх рішеннях, використовує поняття які вводить доктрина. У самому процесуальному законодавстві частина таких понять, які вводить Верховний Суд, понять відсутня. Зазначено, що своєю діяльністю, яка проявляється створенні нової юридичної термінології під час розгляду справ та її тлумачення сприяє уніфікації правничої термінології.
  • Документ
    Organization of operation of courts and prosecutor’s office in terms of martial law: experience of Ukraine
    (Lex Humana. – 2024. – Vol. 16, № 1. – P. 494–513, 2024) Holodnyk, Yu.; Boiko, V.; Ilchenko, O.; Ільченко, О.; Glukh, M.; Chudyk, N.; Podkopaev, S.; Vasylenko, M. Ye.; Василенко, М. Є.
    Надзвичайно актуальним є питання організації роботи суду та прокуратури в умовах воєнного стану. Відтоді Україна вперше за багато років зіткнулася з проблемою, пов’язаною з необхідністю реорганізації діяльності судів і прокуратури для продовження виконання своїх функцій в умовах збройної агресії. Нинішня ситуація показала, що українська судова система та прокуратура не були належним чином готові до війни. Яскравим підтвердженням є відсутність заздалегідь розроблених чітких планів чи програм функціонування суду та прокуратури в умовах війни чи надзвичайної ситуації. Тому набутий досвід роботи органів судів і прокуратури в умовах гострої фази російсько-української війни може бути корисним для інших країн. Вирішення існуючих проблем із забезпеченням справедливого суду в мирний час ускладнювалося низкою додаткових викликів, викликаних війною. Тому перед Україною постало подвійне завдання: по-перше, забезпечити функціонування судової системи в умовах воєнного стану, по-друге, продовжити виконання своїх зобов’язань щодо впровадження судової реформи, що є необхідною умовою для приєднання України до Європейський Союз. Автори статті дослідили основні проблеми організації діяльності судів і органів прокуратури в умовах воєнного стану та запропонували можливі шляхи їх вирішення.