Дослідження істориком права Г.Ф. Блюменфельдом (1861-1920) форм землеволодіння доби Київської Русі
Вантажиться...
Дата
2018
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Юридичний бюлетень. –2018. – Вип. 7, ч. 1. – С. 34-41
Анотація
У статті проаналізовано історико-правові погляди Г.Ф. Блюменфельда, який належав до поширеного тоді історико-юридичного напряму. Він вивчав ключові питання історичного розвитку: громаду, виникнення кріпацтва, державний лад, механізми функціонування суспільства за певними правовими нормами. Г.Ф. Блюменфельд зосередився на дослідженні маловивченого в історико-правовій науці питання про
розвиток землеволодіння у Давній Русі (у його розумінні ця доба охоплювала час з
раннього Середньовіччя до кінця ХVIІ ст.). Використавши широке коло джерел та літератури (зокрема, положення засновника науки «соціологія права» Генрі Мена), історик доводив, що основною формою землеволодіння на Русі була сімейна громада, так звана «задруга» – родинна спільнота патріархального типу, група людей, що живуть
і працюють в одному господарстві. Він вважав, що задруга – явище загальнолюдське;
установа, через яку людство, керуючись певними законами розвитку, повинно було
переступити, щоб досягнути вищих форм побуту. Таким чином, Г.Ф. Блюменфельд
розвинув теорію «задруги», яку висунув і обґрунтовував його вчитель професор
Ф.І. Леонтович. Разом з цим він показав, що задруга співіснувала з іншими формами земельного землеволодіння. Г.Ф. Блюменфельд зазначав, що в період до встановлення монголо-татарського іга на Русі суб’єктом вотчинного володіння була сім’я;
відчуження землі було рідкісним і здійснювалося зі спільної згоди усіх членів сім’ї,
які залишали за собою право викупу; право володіти приватною власністю належало
усім класам народу, втручання держави у вотчинні справи було слабким. Дослідник
відзначав опосередкований вплив монгольських норм на руське землеволодіння (непряме – оскільки монголи не були землевласниками). З падінням монгольського іга
атрибути ханської влади були перенесені на князя, який став таким чином верховним
вотчинником всієї руської землі.
The article analyzes the historical and legal views of G.F. Blumenfeld, who belonged to the widespread then historical and legal direction. He studied the key issues of historical development: society, origin of serfdom, state system, mechanisms of functioning of society in accordance with certain legal norms. G.F. Blumenfeld was concentrated on research of little-known in historical and legal science question about development of landownership in ancient Rus (in his understanding this era covered the time from early middle Ages to the end ХVIІ of century). Using the wide range of sources and literature (in particular, position of science founder “sociology of law” to Henry Maine) a historian proved that by the basic form of landownership on there was a family community Rus, so-called “zadruha” is a family association of patriarchal type, group of people that live and work in one economy. He considered that “zadruha” is the phenomenon common to all mankind; institution through which humanity, following the certain laws of development, it had to step over, to achieve the higher forms of way of life. Thus, G.F. Blumenfeld. developed the theory of “zadruha”, which was advanced and substantiated by his teacher, Professor F.I. Leontovich. However, he showed that the outsider coexisted with other forms of land tenure. G.F. Blumenfeld noted that in the period prior to the establishment of the Mongol-Tatar yoke in Russ, the subject of the patrimonial possession was a family; the alienation of land was rare and was carried out with the common consent of all family members who left the right to redemption; The right to own private property belonged to all classes of people, the state interference in patrimonial businesses was weak. The researcher noted the indirect influence of the Mongolian norms on Russian landownership (indirect - since the Mongols were not landowners). With the fall of the Mongolian yoke attributes of the Khan’s power were transferred to the prince, who thus became the supreme patrimonial of all the Russ land.
В статье проанализированы историко-правовые взгляды Ф. Блюменфельда, который принадлежал к распространенному тогда историко-юридическому направления. Он изучал ключевые вопросы исторического развития: общество, возникновение крепостничества, государственный строй, механизмы функционирования общества по определенным правовыми нормами. Ф. Блюменфельд сосредоточился на исследовании малоизученного в историко-правовой науке вопроса о развитии землевладения в Древней Руси.
The article analyzes the historical and legal views of G.F. Blumenfeld, who belonged to the widespread then historical and legal direction. He studied the key issues of historical development: society, origin of serfdom, state system, mechanisms of functioning of society in accordance with certain legal norms. G.F. Blumenfeld was concentrated on research of little-known in historical and legal science question about development of landownership in ancient Rus (in his understanding this era covered the time from early middle Ages to the end ХVIІ of century). Using the wide range of sources and literature (in particular, position of science founder “sociology of law” to Henry Maine) a historian proved that by the basic form of landownership on there was a family community Rus, so-called “zadruha” is a family association of patriarchal type, group of people that live and work in one economy. He considered that “zadruha” is the phenomenon common to all mankind; institution through which humanity, following the certain laws of development, it had to step over, to achieve the higher forms of way of life. Thus, G.F. Blumenfeld. developed the theory of “zadruha”, which was advanced and substantiated by his teacher, Professor F.I. Leontovich. However, he showed that the outsider coexisted with other forms of land tenure. G.F. Blumenfeld noted that in the period prior to the establishment of the Mongol-Tatar yoke in Russ, the subject of the patrimonial possession was a family; the alienation of land was rare and was carried out with the common consent of all family members who left the right to redemption; The right to own private property belonged to all classes of people, the state interference in patrimonial businesses was weak. The researcher noted the indirect influence of the Mongolian norms on Russian landownership (indirect - since the Mongols were not landowners). With the fall of the Mongolian yoke attributes of the Khan’s power were transferred to the prince, who thus became the supreme patrimonial of all the Russ land.
В статье проанализированы историко-правовые взгляды Ф. Блюменфельда, который принадлежал к распространенному тогда историко-юридическому направления. Он изучал ключевые вопросы исторического развития: общество, возникновение крепостничества, государственный строй, механизмы функционирования общества по определенным правовыми нормами. Ф. Блюменфельд сосредоточился на исследовании малоизученного в историко-правовой науке вопроса о развитии землевладения в Древней Руси.
Опис
Греченко В. А. Дослідження істориком права Г.Ф. Блюменфельдом (1861-1920) форм землеволодіння доби Київської Русі / Греченко Володимир Анатолійович, Россіхін Василь Васильович // Юридичний бюлетень. – 2018. – Вип. 7, ч. 1. – С. 34-41.
Ключові слова
Держава і право. State and Law. Государство и право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, Україна. Ukraine. Украина, Історія. History. История, Земельне право. Аграрне право. Land Law. Agrarian Law. Земельное право. Аграрное право, Блюменфельд, Г. Ф., Київська Русь, Руська Правда, форми землеволодіння, землеволодіння, Киевская Русь, Русская Правда, формы землевладения, землевладение, Blumenfeld, G. F., Kievan Rus, Russkaya Pravda, forms of landownership, landownership