Перегляд за Автор "Honcharenko, L. L."

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

До питання сутності воєнних злочинів через призму російсько-української війни
(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 2(102). - С. 80-89, 2023) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; Абламський Сергій Євгенович
Досліджено нове для вітчизняної доктрини поняття «воєнні злочини». Аргументовано, що воєнний злочин – це порушення міжнародного гуманітарного права або національного законодавства з боку військовослужбовця або іншої особи, яка бере участь у збройному конфлікті або залучена до військової діяльності, з метою завдання шкоди цивільному населенню, військовополоненим, об'єктам культурної спадщини тощо. Такі дії можуть включати вбивства, катування, насильство, сексуальні злочини, етнічну чистку, насильство проти дітей, примусове переміщення населення та інші злочини, що тягнуть за собою відповідальність за міжнародним правом. Визначено, що до ключових особливостей воєнних злочинів доцільно відносити таке: особливу тяжкість та шкідливість не тільки для кожної людини та окремого суспільства й держави, а також усього людства в цілому; відсутність строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а задля їх доказування необхідною є належна фіксація; вчинення в умовах збройного конфлікту або військової діяльності, де зазвичай є велика кількість жертв як серед військових, так і цивільного населення; порушення міжнародного гуманітарного права або національного законодавства, що регулює поведінку сторін у збройному конфлікті; вчинення з метою завдання шкоди цивільному населенню, військовополоненим, об'єктам культурної спадщини тощо; вчинення не тільки військовослужбовцями, але й іншими особами, які беруть участь у збройному конфлікті або залучені до нього (наприклад, приватні військові компанії, партизанські групи тощо).
До питання сутності та класифікації воєнно-політичних конфліктів
(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2023. – № 1 (28). – С. 147-157, 2023) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.
У статті доведено, що військово-політичний конфлікт – це зіткнення двох або більше військово-політичних сил чи угруповань, викликане реальними або штучно створеними політичними, соціальними, ідеологічними протиріччями, що виявляється у веденні відкритих бойових дій, політичному тиску, інформаційному психологічному впливі тощо. Наголошується, що транснаціональний бізнес, який відіграє ключову роль у сучасних військово-політичних конфліктах, потребує наукового осмислення з точки зору визначення меж впливу такого бізнесу, у тому числі потенційно можливого впливу на процеси державотворення та міжнародної політики. Зазначається, що не лише реальні протиріччя породжують окремі військово- політичні конфлікти. Важливі й штучні, нав’язані протиріччя, що лежать в основі феномену ресентименту.
Конституційна реформа України 2016 року та її вплив на розвиток правової системи держави
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 2 (101), ч. 2. - С. 24-29, 2023) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.
Спираючись на аналіз наукових поглядів учених, визначено поняття Конституції України як Основного Закону нашої країни. Розкрито зміст і значення конституційної реформи. На основі аналізу змін до чинного законодавства взагалі та Конституції України зокрема надано оцінку впливу конституційної реформи України 2016 року на розвиток правової системи держави.
Неурядові організації в питаннях захисту прав людини
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 45-47, 2024) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.
Підкреслено, що в Україні зростає розуміння важливості неурядових об`єднань як партнерів у будівництві нової Європи, особливо у справі підтримки прав людини. Ефективність політики держави щодо прав і свобод людини безпосередньо залежить від уміння налагодити конструктивний діалог влади та неурядових об`єднань які є «рупором» сьогоднішнього суспільства.
Нормативно-правова складова українсько-європейської співпраці в галузі охорони та збереження історико-культурної спадщини України
(Право і безпека. - 2020. - № 4 (79). - С. 110-115, 2020) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0750-7344; Балан, К. В.; Balan, K. V.;
Досліджено нормативно-правову складову українсько-європейської співпраці в галузі охорони та збереження історико-культурної спадщини України. Проаналізовано загальноєвропейську нормативно-правову базу основ співпраці, визначену міжнародно-правовими документами, ратифікованими Україною. Розглянуто основні договори між Україною та окремими європейськими країнами в галузі охорони та збереження історико-культурної спадщини України. The normative-legal component of Ukrainian-European cooperation in the field of protection and preservation of historical and cultural heritage of Ukraine is studied. The pan-European regulatory framework for the basics of cooperation, defined by international legal instruments ratified by Ukraine, is analyzed. The main agreements between Ukraine and some European countries in the field of protection and preservation of historical and cultural heritage of Ukraine are considered. Исследована нормативно-правовая составляющая украинско-европейского сотрудничества в области охраны и сохранения историко-культурного наследия Украины. Проанализирована общеевропейская нормативно-правовая база основ сотрудничества, определенная международно-правовыми документами, ратифицированными Украиной. Рассмотрены основные договоры между Украиной и отдельными европейскими странами в области охраны и сохранения историко-культурного наследия Украины.
Статут ООН – фундамент формування міжнародної системи захисту прав людини під егідою ООН
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 35-37, 2023) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.
Розглянуто та проаналізовано загальний сенс змісту універсальної міжнародної системи захисту прав людини в рамках Організації Об`єднаних Націй.
Сучасний стан забезпечення прав та свобод людини та громадянина в Україні
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 18-20, 2021) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0750-7344
Підкреслено, що на сучасному етапі розвитку України проблема забезпечення прав і свобод особи набуває особливого значення, адже у сучасному світі ступінь забезпеченості прав і свобод особи є ціннісним орієнтиром, який свідчить про досягнутий рівень демократії держави, ступінь розвиненості суспільства. Держава повинна визнавати людину найвищою соціальною цінністю, установлювати, легітимувати, охороняти її права і свободи, забезпечувати їх фактичне здійснення.
Історія творення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року
(Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.). - Харків : ХНУВС, 2020.- С. 148-150., 2020) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0750-7344
Зазначено, що завдяки активній діяльності Ради Європи та задля недопущення обмеження прав та свобод людини 4 листопада1950 року була підписана Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод, яка діє і на сьогодні та закріплює права людини і основні свободи, що забезпечують захист особистості від посягань з боку третіх осіб і державної влади, дозволяють людині самостійно будувати своє життя і безперешкодно брати участь в житті суспільства. Отмечено, что благодаря активной деятельности Совета Европы и во избежание ограничения прав и свобод человека 4 ноября 1950 года была подписана Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод, которая действует и сегодня и закрепляет права человека и основные свободы, обеспечивающие защиту личности от посягательств со стороны третьих лиц и государственной власти, разрешают человеку самостоятельно строить свою жизнь и беспрепятственно участвовать в жизни общества. It is noted that thanks to the vigorous activity of the Council of Europe and in order to avoid restriction of human rights and freedoms, on November 4, 1950, the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms was signed, which is still in force today and enshrines human rights and fundamental freedoms that ensure the protection of the individual from encroachment from parties of third parties and public authorities, allow a person to independently build his life and freely participate in the life of society.