Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767"

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Взаємодія слідчого та інспекторів-криміналістів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень
(Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія» . – 2020. – Вип. 1. – С. 107-111, 2020) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Визначено сутність та зміст взаємодії слідчого та інспекторів-криміналістів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Запропоновано під взаємодією слідчого та інспекторів-криміналістів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень розуміти спільну узгоджену діяльність указаних суб’єктів із застосування технічних або інших засобів під час виявлення, фіксації, вилучення, пакування та попереднього дослідження слідової інформації, а також техніко-криміналістичного забезпечення фіксації ходу та результатів слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення ефективності кримінального провадження.
Використання спеціальних знань в галузі психології у кримінальному провадженні
(Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 7. - С. 365-370, 2020) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
У статті підкреслено, що особливої уваги заслуговують особливості використання спеціальних знань з різних галузей з урахуванням як специфіки механізму вчинення кримінальних правопорушень окремого різновиду, так і процесу їх досудового розслідування та судового розгляду. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття та сутності спеціальних знань. Запропоновано під спеціальними знаннями в галузі психології розуміти знання про особливості психологічної діяльності людини, якими володіє обізнана особа в результаті професійної психологічної підготовки та їх практичного застосування, що використовуються під час досудового розслідування кримінальних правопорушень і судового провадження з метою встановлення, пошуку та доказування вини особи злочинця, прогнозування поведінки учасників кримінального провадження та встановлення завданої протиправним діянням шкоди. З’ясовано, що спеціальні знання в галузі психології використовуються під час розслідування насильницьких, корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень, а також у випадку вчинення протиправних діянь серійними злочинцями, неповнолітніми, членами організованих злочинних угруповань, вагітними жінками тощо. Встановлено, що під час досудового розслідування названих вище категорій кримінальних правопорушень, а також судового провадження виникає необхідність у з’ясуванні психологічних складників таких протиправних діянь з метою всебічного, повного, об’єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження. Тому виникає необхідність використовувати як власні знання психології, так і звертатися за допомогою до обізнаних осіб – фахівців у галузі психології. Розглянуто особливості використання спеціальних знань у кримінальному провадженні взагалі та в галузі психології зокрема залежно від форм такого застосування – процесуальної та непроцесуальної. Розкрито значення використання залученими до кримінального провадження психологами методу психологічного портретування для визначення індивідуально-психологічних властивостей та особливостей поведінки особи.
До питання про кримінальну процесуальну регламентацію терміну «електронні активи, одержані злочинним шляхом»
(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 71. – С. 327-332, 2022) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Проаналізовано наукові положення і положення законодавства України та галузевих нормативно-правових актів, встановлено, що в чинному кримінальному процесуальному законодавстві України визначення терміну «електронні активи, одержані злочинним шляхом» не закріплено. Щоб виправити вказану ситуацію та мінімізувати випадки виникнення труднощів під час накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні,запропоновано закріпити дефініцію електронних активів, одержаних злочинним шляхом.
Етапізація процесу розслідування злочинів у сфері службової діяльності
(Підприємництво, господарство і право. - 2016. - № 3. - С. 167-170, 2016) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
У статті проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «етап розслідування злочинів» та запропоновано авторське трактування терміну «етап розслідування злочинів у сфері службової діяльності». Наведено позиції науковців стосовно критеріїв поділу процесу розслідування злочинів на окремі етапи. Запропоновано в методиці розслідування злочинів у сфері службової діяльності виді-ляти три етапи розслідування: збір і перевірка первинної інформації про злочини у сфері службової діяльності, початковий, наступний.
Застосування практики Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному провадженні
(Південноукраїнський правничий часопис. – 2020. – № 1. – С. 160-164, 2020) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Наголошено на необхідності застосовувати практику Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному провадженні з метою забезпечення приведення національного кримінального процесуального законодавства у відповідність до європейських стандартів прав людини.
Кримінальна процесуальна регламентація арешту майна
(Актуальні питання права та соціально-економічних відносин: зб. наук. ст. – Кропивницький :ЦІРоЛ, 2023. – С. 100-108, 2023) Пчелін, В. Б.; Pchelin, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9540-9084; Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Здійснено аналіз положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінальним процесуальним кодексом України, законів України, які регламентують накладення арешту на майно в кримінальному провадженні.
Криміналістична класифікація воєнних злочинів
(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 334-338, 2022) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767; Пчелін, В. Б.; Pchelin, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9540-9084
Визначено актуальність внесення змін до національного законодавства з метою його приведення у відповідність до міжнародно-правових стандартів регламентації як міжнародних злочинів, до яких відносяться і воєнні злочини, а також діяльності з їх документування та розслідування, а й розроблення рекомендацій щодо техніко-криміналістичного, тактико-методичного забезпечення діяльності зі збирання доказів і проведення відповідних процесуальних дій, планування й організації досудового розслідування вказаних кримінальних правопорушень.
Механізм вчинення економічних злочинів
(Право і безпека. - 2009. - №4 (31). - С. 118-122, 2009) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Висвітлено зміст поняття механізму злочину, його структурна побудова та питання щодо співвідношення механізму злочину та криміналістичної характеристики злочинів. Вказано особливості механізму вчинення економічних злочинів. Отображена суть понятия механизма преступления, его структурное построение и вопрос относительно соотношения механизма преступления и криминалистической характеристики преступлений. Указаны особенности механизма совершения экономических преступлений. The essence of the notion “mechanism of crime”, its structural organization and the problem concerning correlation of mechanism of crime and forensic characteristic of crime are presented. Peculiarities of committing economic crimes’ mechanism are specified.
Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики злочинів у сфері службової діяльності
(Вісник Національної академії правових наук України. – 2017. – № 2(89). - С. 145-156, 2017) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Проаналізовано панівні в юридичній літературі підходи до трактування терміна «особа злочинця». Визначено перелік ознак, що характеризують та формують систему «особа злочинця» у криміналістичній характеристиці злочинів у сфері службової діяльності. Охарактеризовано осіб, котрі вчиняють злочини у сфері службової діяльності, за загальними (вік, стать, освіта, громадянство, сімейний стан, зайнятість, наявність судимостей) та спеціальними (наявність статусу та категорія службової особи, обсяг повноважень, сфера її діяльності, наявність корумпованих зв’язків, учинення злочинів у складі злочинних угруповань, мотивація та цілі злочинного діяння) ознаками. The dominant approaches to the interpretation of the term in the legal literature are analyzed "The identity of the offender." The list of features that characterize and form the system is determined "Identity of the offender" in the forensic characterization of crimes in the sphere of official activity. Characterized by persons who commit crimes in the sphere of official activity, by general (age, sex, education, citizenship, marital status, employment, availability criminal records) and special (availability of status and category of official, volume powers, the scope of its activities, the presence of corrupt connections, the commission of crimes as a part of criminal groups, motivation and the purposes of a criminal act) signs. Проанализированы превалирующие в юридической литературе подходы к трактовке термина «личность преступника». Определен перечень признаков, характеризующих и формирующих систему «личность преступника» в криминалистической характеристике преступлений в сфере служебной деятельности. Охарактеризованы лица, совершающие преступления в сфере служебной деятельности, по общим (возраст, пол, образование, гражданство, семейное положение, занятость, наличие судимостей) и специальным (наличие статуса и категория должностного лица, объем полномочий, сфера его деятельности, наличие коррумпированных связей, совершение преступлений в составе преступных группировок, мотивация и цели преступного деяния) признакам.
Особливості взаємодії слідчого та інспекторів-криміналістів під час розслідування кримінальних правопорушень
(Кримінальний процес та криміналістика: сучасний стан та перспективи: тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 299-302., 2020) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Доведено, що взаємодія слідчого та інспекторів-криміналістів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень полягає в забезпеченні ефективності кримінального провадження шляхом використання спеціальних знань і технічних засобів під час виявлення, фіксації, вилучення й упакування слідів злочинів і кримінальних проступків, а також обрання методів і прийомів проведення та фіксації окремих слідчих (розшукових) дій, особливо оглядів місць подій. Саме в наведеному й полягають окремі завдання взаємодії слідчого й інспекторів-криміналістів. Що ж стосується змісту такої діяльності, то він базується на загальних засадах спільної діяльності суб’єктів і залежить від її форми.
Особливості нормативно-правового регулювання провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі
(Захист та дотримання прав громадян органами Національної поліції України в умовах воєнного стану : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 7 груд. 2022 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2022. – С. 93-95, 2022) Пчелін, В. Б.; Pchelin, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9540-9084; Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Наголошено, що положення, на основі яких здійснюється нормативно-правове регулювання провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушують ряд основоположних принципів такого провадження: презумпції невинуватості; індивідуалізації відповідальності та покарання; законності.
Перспективи розвитку криміналістичної техніки
(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2020. – Вип. 2. – С. 250-254, 2020) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
У статті наголошено на необхідності переглянути наукові підходи до структурування криміналістичної науки для максимального приближення її теоретичних розробок до практичних потреб правоохоронних органів і судово-експертних установ. Запропоновано змінити структуру криміналістичної техніки; оновити та вдосконалити криміналістичні технічні засоби, методи й алгоритм збирання та дослідження слідів кримінальних правопорушень; розробити криміналістичні рекомендації стосовно використання сучасних методів і засобів збирання та дослідження слідів злочину у кримінальному провадженні.
Перспективність побудови методики розслідування домашнього насильства
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 4. - С. 329-332, 2020) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Проаналізовано стан нормативно-правового регулювання діяльності із запобігання та протидії домашньому насильству. Наведено статистичні дані Офісу Генерального прокурора про кількість і стан кримінальних проваджень, відкритих за фактом учинення домашнього насильства впродовж 2018 – першого півріччя 2020 року. Наголошено на необхідності розробити криміналістичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування такого різновиду кримінального правопорушення, як домашнє насильство, й формування відповідної окремої криміналістичної методики. Визначено завдання та принципи побудови методики розслідування домашнього насильства. Здійснено криміналістичну класифікацію домашнього насильства. Запропоновано структуру методики розслідування домашнього насильства: криміналістична класифікація та характеристика домашнього насильства; обставини, що підлягають з’ясуванню; відкриття кримінального провадження; початковий етап розслідування; наступний етап розслідування; взаємодія під час розслідування домашнього насильства; особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій і заходів забезпечення кримінального провадження; використання можливостей судових експертиз. Водночас зазначено, що особливості відкриття кримінального провадження, початкового й наступного етапів розслідування домашнього насильства потрібно викладати у вигляді алгоритму дій з урахуванням тактичних завдань, типових слідчих версій і слідчих ситуацій.
Поняття предмета доказування у кримінальних справах та його значення у криміналістичній методиці
(Право і безпека. - 2009. - № 1. - С. 76-81, 2009) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
У статті розкривається гносеологічний аспект предмета доказування, розглянуто позиції вчених стосовно визначення поняття «предмет доказування» в кримінальнопроцесуальному праві, розглядаються позиції вчених щодо співвідношення предмета доказування у кримінальних справах та криміналістичної характеристики злочинів із зазначенням власної позиції.
Поняття та характеристика злочинних технологій у сфері службової діяльності
(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2018. - № 2 (82). - С.290-297, 2018) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
У статті наголошено, що злочини у сфері службової діяльності здебільшого скоюються за допомогою комплексу поведінкових актів, що мають окрему кримінально-правову кваліфікацію, – злочинних технологій у сфері службової діяльності. Визначено сутність і значення технологій злочинної діяльності, зокрема й у криміналістичній характеристиці злочинів у сфері службової діяльності. Виокремлено злочинні технології у сфері службової діяльності та розкрито їх зміст. The article emphasizes that crimes in the sphere of professional activity are mostly committed by means of a complex of behavioral acts having a separate criminal law qualification - criminal technologies in the sphere of professional activity. The essence and importance of technologies of criminal activity, in particular, in the forensic characterization of crimes in the sphere of official activity are determined. The criminal technologies in the sphere of professional activity are separated and their content is revealed. В статье отмечается, что преступления в сфере служебной деятельности в основном совершаются с помощью комплекса поведенческих актов, имеющих отдельную уголовно-правовую квалификацию, - преступных технологий в сфере служебной деятельности. Определена сущность и значение технологий преступной деятельности, в том числе и в криминалистической характеристике преступлений в сфере служебной деятельности. Выделены преступные технологии в сфере служебной деятельности и раскрыто их содержание.
Проблеми фіксування та розслідування екоциду в умовах воєнного стану
(Злочинність і протидія їй в умовах війни: глобальний, регіональний та національний виміри: зб. доп. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 12 квіт. 2023 р.). – Харків: ХНУВС, 2023. – С. 187-189, 2023) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767; Пчелін, В. Б.; Pchelin, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9540-9084
Підкреслено, що основні проблеми фіксування та розслідування екоциду в умовах воєнного стану пов’язані із допущенням працівниками органу досудового розслідування помилок при: кримінально-правовій кваліфікації цих діянь; визначенні обсягу та змісту обставин, що підлягають з’ясуванню; збиранні та дослідженні слідової інформації.
Щодо криміналістичного визначення злочинів у сфері службової діяльності корупційної спрямованості
(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народження проф. М. В. Салтевського (м. Харків, 8 листоп. 2017 р.). – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 173-175, 2017) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Запропоновано, під злочинами у сфері службової діяльності корупційної спрямованості розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що вчиняються задля збагачення службовими особами з використанням своїх повноважень і становища всупереч інтересам служби, а також можливостей, які випливають зі службового становища, котрі, як наслідок, підривають авторитет і порушують встановлений порядок функціонування та нормальну діяльність органів державного апарату, апарату місцевого самоврядування й інших юридичних осіб незалежно від форми власності.
Щодо обстановки вчинення злочинів у сфері службової діяльності
(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2018 року, м. Суми). – Суми, 2018. – С. 106-108., 2018) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Розглянуто елемент криміналістичної характеристики злочинів у сфері службової діяльності - обстановка їх вчинення.
Щодо теоретичних і правових основ криміналістичного зброєзнавства
(Тенденції розвитку юридичної науки: проблеми та досягнення: матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (м. Тернопіль, 11 жовт. 2011 р.). – Тернопіль, 2011. – С. 60-62, 2011) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767
Зазначено, що необхідною передумовою формування такої галузі криміналістичної техніки як криміналістичне зброєзнавство є створення правової бази, де визначалося б поняття зброї, наводилася її класифікація, визначалися підстави та порядок застосування й обігу зброї, розкривалися основні методики дослідження окремих видів зброї.