Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3423-8896"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Деякі основні аспекти діяльності міліції УСРР у 1933 р.(Право і безпека. – 2019. – № 1 (72). – С. 35-40, 2019) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178; Россіхін, В. В.; Rossikhin, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3423-8896Розглянуто основні напрями діяльності міліції щодо паспортизації населення та роль міліції у здійсненні хлібозаготівель 1933 р. в Україні, що призвели до голоду. Проаналізовано причини паспортизації, заходи щодо її проведення, завдання міліції в її здійсненні та перші результати. Висвітлено також деякі аспекти участі міліції у вилученні зерна й інших продуктів у селян, убезпечення самих працівників органів внутрішніх справ від голоду та випадків розслідування людоїдства під час Голодомору.Документ Дослідження істориком права Г.Ф. Блюменфельдом (1861-1920) форм землеволодіння доби Київської Русі(Юридичний бюлетень. –2018. – Вип. 7, ч. 1. – С. 34-41, 2018) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178; Россіхін, В. В.; Rossikhin, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3423-8896У статті проаналізовано історико-правові погляди Г.Ф. Блюменфельда, який належав до поширеного тоді історико-юридичного напряму. Він вивчав ключові питання історичного розвитку: громаду, виникнення кріпацтва, державний лад, механізми функціонування суспільства за певними правовими нормами. Г.Ф. Блюменфельд зосередився на дослідженні маловивченого в історико-правовій науці питання про розвиток землеволодіння у Давній Русі (у його розумінні ця доба охоплювала час з раннього Середньовіччя до кінця ХVIІ ст.). Використавши широке коло джерел та літератури (зокрема, положення засновника науки «соціологія права» Генрі Мена), історик доводив, що основною формою землеволодіння на Русі була сімейна громада, так звана «задруга» – родинна спільнота патріархального типу, група людей, що живуть і працюють в одному господарстві. Він вважав, що задруга – явище загальнолюдське; установа, через яку людство, керуючись певними законами розвитку, повинно було переступити, щоб досягнути вищих форм побуту. Таким чином, Г.Ф. Блюменфельд розвинув теорію «задруги», яку висунув і обґрунтовував його вчитель професор Ф.І. Леонтович. Разом з цим він показав, що задруга співіснувала з іншими формами земельного землеволодіння. Г.Ф. Блюменфельд зазначав, що в період до встановлення монголо-татарського іга на Русі суб’єктом вотчинного володіння була сім’я; відчуження землі було рідкісним і здійснювалося зі спільної згоди усіх членів сім’ї, які залишали за собою право викупу; право володіти приватною власністю належало усім класам народу, втручання держави у вотчинні справи було слабким. Дослідник відзначав опосередкований вплив монгольських норм на руське землеволодіння (непряме – оскільки монголи не були землевласниками). З падінням монгольського іга атрибути ханської влади були перенесені на князя, який став таким чином верховним вотчинником всієї руської землі.Документ Роль та місце пенітенціарних установ в радянській моделі державності України : автореф. дис.(Харків, 2016) Россіхін, В. В.; Rossikhin, V. V.; Россихин, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3423-8896; Гавриленко, О. А. - науковий консультантВ работе на основании изучения научной литературы, законодательных и других нормативно-правовых актов, нормативных источников, обработки архивных материалов осуществлен системный историко-правовой анализ функционирования пенитенциарных учреждений Украины во времена советского политического режима (1917–1991 гг.). Проанализирована и системно изложена информация об особенностях статуса институций исполнения наказаний в условиях господства тоталитарного политического режима и доминирования командно-административных методов управления процессами общественного развития. Обоснована научная периодизация становления и развития пенитенциарных учреждений Украины советского времени, раскрыты роль и место учреждений исполнения наказаний в процессе становления советской власти на территории Украины, а также освещены основные идейные аспекты уголовно-исполнительной доктрины на начальном этапе становления советской государственности в Украине. С позиций историко-правового анализа рассмотрен процесс становления системы пенитенциарных институций в годы новой экономической политики (1 921–1929 гг.) и его соответствующее организационно-правовое сопровождение; очерчены особенности формирования отрасли исправительно-трудового права советской Украины; отслежены основные тенденции эволюции системы исполнения наказаний в период утверждения советской командно- административной системы, в годы участия Украины во Второй мировой войне и послевоенный период. Отдельно изложены результаты анализа развития пенитенциарного сектора УССР во время либерализации советского государственного режима и реализации мероприятий политики перестройки в СССР (вторая половина 1950-х – начало 1990-х гг.).