Перегляд за Автор "ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ До питань недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування(Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія : Юридичні науки. - 2019. - № 8(22). - С. 43-48, 2019) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213Розглянуто правове регулювання питань про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування. Запропоновано авторське бачення щодо відомостей, які мають становити охоронювану законом таємницю. Наведено перелік учасників кримінального провадження, які можуть бути попереджені про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей досудового розслідування та сформульовані умови, за яких вищевказані дані можуть бути розголошені. Розглянуто підстави, за яких слідчий, прокурор або суд повинні прийняти рішення про заборону розголошення відповідної інформації. Висловлено позицію автора щодо запровадження у кримінальному процесі поняття «недопустимість розголошення відомостей кримінального провадження», оскільки механізм дієвості досліджуваного інституту має бути реалізований на всіх його стадіях. Обґрунтовано інші зміни і доповнення до положень кримінального процесуального законодавства України, а також пропозиції щодо вдосконалення правозастосовної діяльності з питань дослідження.Документ До питань нормативно-правового регулювання закінчення досудового розслідування(Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.). - Харків : ХНУВС, 2020.- С. 132-133., 2020) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213Резюмуючи викладене, зазначено, що на відміну від КПК України 1960 р. норми чинного КПК України більш повно регламентують процесуальний порядок закінчення досудового розслідування. Втім, окремі питання вищевказаного інституту мають стати предметом подальших наукових досліджень. Резюмируя изложенное, отмечено, что в отличие от УПК Украины в 1960 г. нормы действующего УПК Украины более полно регламентируют процессуальный порядок окончания досудебного расследования. Впрочем, некоторые вопросы вышеуказанного института должны стать предметом дальнейших научных исследований. Summarizing the above, it is noted that, unlike the Code of Criminal Procedure of Ukraine in 1960, the norms of the current Code of Criminal Procedure of Ukraine more fully regulate the procedural order for completing the pre-trial investigation. However, some issues of the above institute should be the subject of further scientific research.Документ До питань процедури звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям(Шляхи удосконалення досудового розслідування: організаційно-правові аспекти : матеріали наук.-практ. круглого столу (м. Харків, 24 жовт. 2019 р.). - Харків, 2019. - С. 61-64, 2019) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213Розглянуто проблемні питанння удосконалення процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Документ Досудове розслідування: ретроспективний погляд та шляхи подальшого реформування(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – 2017. – № 4 (80). – С. 50-58, 2017) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213Розглянуто питання становлення та розвитку вітчизняного інституту досудового розслідування, у зв’язку з чим здійснено аналіз окремих історичних пам’яток законодавства, що діяли на українських землях. Обґрунтовано, що дослідження генезису будь-якого правового інституту допомагає краще зрозуміти його ризначення, місце в правовій системі та ефективність функціонування. Проаналізовано окремі аспекти організації взаємодії органів розслідування з прокуратурою і поліцією. Висвітлено окремі тенденції їх подальшого розвитку та запропоновано зміни до КПК України.Документ Міжнародні правові стандарти та зарубіжний досвід щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином(Актуальні питання досудового розслідування та тенденції розвитку криміналістичної методики : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 21 листоп. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2018. – С. 44-46, 2018) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213За результатами вивчення зарубіжного досвіду досліджуваного інституту, слід констатувати, що більшість розвинених країн розробили та ефективно втілили в життя механізми відновного правосуддя, який дозволяє реально відшкодувати шкоду, заподіяну жертві злочину, незалежно від наявності винної особи або її бажання відшкодувати заподіяну шкоду. Перш за все, це пояснюється тим, що акцент зроблений на відшкодування шкоди безпосередньо за рахунок державних коштів чи виплат страхових сум зі спеціалізованих фондів, або в порядку регресних вимог держави до осіб, винних у злочинному заподіянні шкоди.Документ Щодо запровадження електронного провадження у кримінальному процесі України(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 82-84, 2021) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213Зауважено, що запровадження у практичну площину електронного кримінального провадження з одного боку має вирішити багато існуючих проблемних аспектів, але при цьому вищевказана редакція законопроєкту лише створює нові. Запропоновано удосконалити законодавчу регламентація з урахуванням досвіду інших країн і національних інтересів.Документ Інститут адвокатури в Україні та європейський досвід(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 134-136, 2022) Глобенко, Г. І.; Hlobenko, H. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1533-9213Здійснено порівняльно-правовий аналіз законодавства щодо надання юридичних послуг в Україні, Іспанії і Швеції.