Перегляд за Автор "ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3396-4530"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Волездатність юридичної особи: аномалії правової визначеності ЦК України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 146-149, 2021) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; ResearcherID: J-6787-2016; Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3396-4530Стаття присвячена дослідженню нормативістського підходу щодо волездатності юридичної особи. Необхідність проведення такого дослідження зумовлена сучасними реформаційними тенденціями у галузі цивільного законодавства, робота над якими була розпочата в Україні у 2019 р. (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 р. № 650 «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України»). На основі аналізу чинного законодавства авторами зроблено висновок, що в ЦК України закладені різноконцептуальні підходи до волездатності юридичної особи та її органів. Так, якщо в ст. 1, 2 та 80 ЦК України встановлюється, що юридична особа є волездатною, а отже, і дієздатною, то в ст. 92 ЦК України – навпаки, юридична особа позбавлена можливості вчиняти вольові дії самостійно. Враховуючи те, що юридична особа не бере участі в цивільних відносинах самостійно, а лише опосередковано, то вона де-факто не лише неволездатна, а й недієздатна. Відповідно, останнє дало авторам підстави при нормативістському підході поставити під сумнів місце юридичних осіб у системі учасників цивільних відносин. Авторами стверджується, що стан правової невизначеності в межах концепту ст. 1 ЦК України створює саме ст. 92 ЦК України. Наведене зумовлює необхідність в оновлені ЦК України на предмет приведення його у відповідність до принципу правової визначеності щодо волездатності юридичної особи та інших взаємопов’язаних компонентів механізму цивільно-правого регулювання. Що саме слід змінювати (ст. 1, 2 та 80 або ст. 92), як зазначено авторами, залежить від того, на якій теорії юридичної особи має базуватися правовий концепт юридичної особи. Головне, щоби право не створювало стан правової невизначеності та було сумісним із принципом верховенства права; було логічним і зрозумілим від загальної норми до спеціальної; являло собою єдину та цілісну систему з її унікальною структурою.Документ Штучний інтелект в українському правосудді: правові передумови запровадження(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 143-145, 2021) Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3396-4530Стаття присвячена дослідженню правових передумов запровадження штучного інтелекту під час здійснення правосуддя в Україні. Запровадження штучного інтелекту в судову систему України в умовах цифровізації та збільшення майнового обороту зумовлене сучасними реформаційними тенденціями цивільного законодавства та судової системи загалом, здатне вирішити проблему із зростаючою кількістю судових процесів, що пов’язані з покупками та здійсненням оплати через мережу Інтернет, матиме позитивний вплив на розвиток економіки та розвитку бізнесу у державі, мінімізує людський фактор саме в контексті судового свавілля. Під час дослідження зроблено висновок, що сьогодні існує багато правових передумов для запровадження штучного інтелекту в українському правосудді. При цьому впровадження штучного інтелекту в українське судочинство має відповідати базовим принципам, які містяться в Етичній хартії з використання штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі та в Білій книзі зі штучного інтелекту: європейський підхід до досконалості і довіри. Робиться висновок, що впровадження штучного інтелекту в українське судочинство має відбуватися поетапно, важливим є етап тестування, який дасть можливість перевірити дієвість та спроможність такої інновації та сприятиме підтвердженню необхідності застосування в судовій системі елементів діджиталізації. Крім цього, в статті робиться висновок, що законодавство України потребує чіткості та визначеності відповідно до світових та європейських стандартів щодо застосування штучного інтелекту. Також із метою належного правового регулювання охоронних правовідносин є необхідність вироблення та закріплення на законодавчому рівні застосування штучного інтелекту. Це насамперед сприятиме правовим гарантіям безпечного та легального функціонування систем штучного інтелекту.