Перегляд за Автор "Shatrava , S. O."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Адміністративно-правове забезпечення прав та свобод людини і громадянина Службою безпеки України: питання сьогодення
(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Право. - 2023. - Вип. 15. - С. 42-46, 2023) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Шатрава, С. О.; Shatrava , S. O.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko , D. O.; Джафарова Олена В'ячеславівна; Сергій Шатрава
Розглянуто важливий аспект діяльності Служби безпеки України щодо гарантування прав та свобод громадян, детально проаналізовано організаційну структуру та функції Служби безпеки України у цьому контексті, висвітлено конкретні аспекти адміністративного та правового регулювання її діяльності. Особлива увага приділяється адміністративно-правовому забезпеченню захисту прав і свобод громадян працівниками Служби безпеки України, що базується на законодавчих нормах та процедурах, спрямованих на забезпечення взаємодії служби з громадянами та дотримання принципів правової держави. Основні елементи адміністративно-правового забезпечення включають: 1) наявність уповноваженого з прав людини в Україні, до якого можуть звернутися за захистом своїх прав і свобод громадяни із скаргами на можливі порушення працівників Служби безпеки України; 2) освітні та навчальні програми, метою яких є забезпечення персоналу спецслужби знаннями та розумінням норм прав людини, процедур взаємодії з громадянами для їх сумлінного дотримання в ході службової діяльності; 3) засоби масової інформації, що виконують інформування громадськості про діяльність спецслужби та дотримання нею засад захисту прав і свобод людини; 4) механізми нагляду та парламентського контролю, що дозволяють висвітлювати питання діяльності Служби безпеки України на рівні законодавчої влади; 5) співпраця та обмін досвідом з міжнародними організаціями, взаємодія з іншими країнами та міжнародними структурами для обміну здобутими результатами та узгодження найкращих практик у сфері прав людини. Ці елементи складають комплексний адміністративно-правовий механізм, який має забезпечити дотримання прав і свобод громадян при взаємодії з Служби безпеки України. Важливо, щоб цей механізм діяв на основі високих стандартів правової держави та породжував баланс між потребами безпеки і правами людини.
Зарубіжний досвід запобігання та протидії корупції в країнах Азії та перспективи його використання в Україні
(Держава та регіони. Серія: Право. - 2023. - № 1. - С. 348-353, 2023) Шатрава, С. О.; Shatrava , S. O.; Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.; Сергій Шатрава; Чишко Катерина Олександрівна
У статті проаналізовано досвід запобігання та протидії корупції в країнах Сходу (Китаї, Японії та Сінгапурі). Внаслідок чого зроблено висновок, що антикорупційна державна політика Китаю будується, переважно на репресивних заходах. У Японії утвердились наступні пріоритети в сфері запобігання та протидії корупції: 1) розроблення та активне провадження інструментів запобігання корупції економічного характеру, наприклад обов’язок щодо систематичного звітування політичним керівництвом перед громадськістю, проведення фінансових реформ, у частині фінансування політичних організацій і державних підприємств; 2) формування інституту публічної служби сучасного зразка з гідними умовами праці, стабільно високим грошовим забезпеченням, і розгалуженою системою стимулів; 3) запровадження цивільного контролю за діяльністю державних інституцій, де провідним суб’єктом є громадськість. В основу запобігання та протидії корупції в Сінгапурі покладено ідею про усунення чи мінімізацію причин і умов, які фактично штовхають особу на здійснення корупційних діянь. Із цією метою в країні впроваджено низку дієвих антикорупційних засад і механізмів, серед яких: 1) застосування заходів до обох сторін (як до тих, хто дає хабарі, так і до тих, хто їх приймає); 2) неминуче застосування механізму юридичної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, яке в обов’язковому порядку повинно супроводжуватись громадським осудом, у противному випадку, воно не матиме абсолютного суспільного ефекту; 3) принципове розмежування професійних обов’язків публічних службовців і їх приватних інтересів, із чого випливає, що особа, яка перебуває на публічній службі не повинна вирішувати особисті проблеми чи проблеми своїх родичів використовуючи ресурси, до яких вона має доступ у зв’язку з зайняттям посади публічного службовця; 4) утвердження верховенства закону – досягається за рахунок прийняття судами обвинувальних вироків за матеріалами слідчих органів, внаслідок чого суспільство впевнюється у юридичній законності та ефективності діяльності перших; 5) встановлення зрозумілих і прозорих методів професійної діяльності та реалізації управлінського процесу, зокрема організацію роботи підпорядкованих структурних підрозділів із метою нівелювання умов впливу на адміністративні рішення прийняті в результаті надання неправомірної вигоди, зменшиться кількість фактів корупційних дій тощо. Акцентовано увагу на тому, що чинна антикорупційна система в Україні лише за останні роки ввібрала низку ключових антикорупційних механізмів запобігання та протидії корупції, які відповідають міжнародним стандартам. В свою чергу, основою формування останніх слугує зарубіжний позитивний досвід подолання корупції на національному рівні.