Перегляд за Автор "Soboliev, O. V."

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Житлово-комунальні послуги як об’єкт цивільних прав (правовідносин)
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 4 (75). - С. 235-243, 2016) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
Окреслено авторське бачення окремих проблемних питань, що існують у контексті визначення житлово-комунальних послуг як об’єктів цивільних прав. Звернуто увагу, що цивільне законодавство не лише не дає відповіді на ці проблемні питання, але чітко і не визначає коло об’єктів цивільних прав. Зроблено висновок, що житлово-комунальна послуга як об’єкт цивільного права є певним благом, що надається спеціалізованою організацією та є результатом діяльності останньої. Така послуга є предметом багатьох видів договорів, проте має свою специфіку залежно від її виду, що може бути пов’язано з наявністю різних критеріїв якості наданих послуг (водопостачання, газопостачання, електропостачання тощо).
Любов як морально-правова категорія приватного права
(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 12. - С. 75-79, 2018) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
У статті розглянуто любов як морально-правову категорію приватного права. Доведено, що правове значення любові потенційно може виявлятися в цивільних правовідносинах, пов’язаних із визнанням судом особи обмежено дієздатною чи недієздатною, та в сімейних правовідносинах, зокрема шлюбних, оскільки Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2011 році любов зараховано до психічних захворювань. Аргументовано, що юридичному факту – шлюбу, що є підставою створення сім’ї, може «юридично загрожувати» любов; певний стан любові може бути визнаний психічним захворюванням, що може впливати на можливість визнання шлюбу недійсним.
Медичні фобії у разі укладення договору про надання медичних послуг та їх юридичні наслідки
(Підприємництво, господарство і право. – 2020. – № 1. – С. 33-37, 2020) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
У статті розглядаються питання врахування медичних фобій у разі укладення договору про надання медичних послуг та їх юридичні наслідки. Звернено увагу, що цивільне законодавство виходить із того, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Наведене прямо впливає на формування волі та волевиявлення сторін договору про надання медичних послуг, якими є лікар та пацієнт. Першорядним є питання про порядок досягнення між лікарем та пацієнтом згоди щодо предмета договору, що, як правило, пов’язано з відсутністю певних медичних знань у пацієнта взагалі і про хворобу, яку необхідно вилікувати, зокрема. Актуалізується відповідна проблематика у контексті: 1) необхідності врахування медичних фобій, які здебільшого притаманні пацієнту, саме під час укладання договору на надання медичних послуг; 2) впливу відповідних фобій на формування волі та волевиявлення пацієнта. Питання вивчення страху саме на часі для філософії, психології, психотерапії та психіатрії. Підсумовується, що, на жаль, право практично не приділяє увагу вивченню цього феномена, хоча він може бути підставою для впливу на волю контрагента під час укладення досліджуваного договору. Отже, для правознавства невирішеним сьогодні є питання: яким чином фактор страху впливає на укладення договору про надання медичних послуг. Зроблено висновок, що такі психологічні факти як медичні фобії, істотно впливають на юридичний факт – процес укладання договору про надання медичних послуг. Перш за все це пов’язано з порушенням загальних вимог до чинності правочину, передбачених ч. 3 ст. 203 ЦК України, а саме волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. В аспекті розглядуваної проблематики воля особи під впливом зазначених страхів не відповідає вимогам, передбаченим законодавством щодо змісту волі та її зовнішнього вираження. Доводиться, що юридичним наслідком такої невідповідності є порушення зазначених вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, і, як наслідок, визнання недійсним договору про надання медичних послуг.
Право на батьківство та материнство: виклики часу
(Підприємництво, господарство і право. - 2021. - № 3. - С. 65-69, 2021) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
Досліджено наслідки впливу певних соціальних факторів (бідність, прагнення до багатства, розкішного життя), екологічних факторів (наприклад, глобальне потепління) на здійснення подружжям особистого немайнового права на материнство та на батьківство, передбачених Сімейним кодексом України.
Про доцільність запровадження «статусної покупки» як підстави обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
(Право.ua. – 2019. – № 2. – С. 177-182, 2019) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
У статті обґрунтовано доцільність запровадження в науковий оборот та чинне цивільне законодавство України такого поняття, як «статусна покупка», що може бути різновидом марнотратства і підставою обмеження цивільно дієздатності фізичної особи. Автором визначено «статусну покупку» як придбання речей за певну грошову суму, яка в більшості своїй виходить за межі розумної їх вартості, з єдиною метою затвердити (відобразити) свій певний соціальний статус у сучасному суспільстві. Доведено, що укладення «статусної покупки» в певних випадках може свідчити про марнотратство з боку фізичної особи. Запропоновано передбачити марнотратство в Цивільному кодексі України як підставу обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, що сприятиме удосконаленню правового механізму здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав фізичної особи.
Смерть як благо
(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 277-278, 2017) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
Проаналізовано поняття «благо». Наголошено, що в певних обставинах, пов’язаних перш за все із станом невиліковно хворої людини, коли життя стає для неї скоріше болісним тягарем ніж благом, припиненням страждань для неї є смерть, яка дійсно стає єдиним благом. Запропоновано повернутися до розгляду на законодавчому рівні проблеми застосування евтаназії до таких хворих.
Цивільно-правові способи захисту прав на повагу до гідності й честі та на недоторканність ділової репутації
(Порівняльно-аналітичне право. - 2018. - № 2. - С. 125-127, 2018) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
У статті розглянуто загальні та спеціальні способи цивільно-правового захисту права фізичної особи на повагу до гідності и честі та права фізичної або юридичної особи на недоторканність ділової репутації. Проаналізовано стан чинного цивільного законодавства України щодо захисту особистих немайнових прав фізичної особи. Зроблено висновок, що захист прав на повагу до гідності й честі та на недоторканність ділової репутації може бути здійснений будь-яким способом відповідно до змісту порушеного права, способу його порушення й наслідків, що спричинило це порушення.