Форум права, 2023, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Актуальні напрями удосконалення публічного адміністрування в системі Міністерства внутрішніх справ України(Форум права. – 2023. – № 2. – С. 32-42, 2023) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; Комзюк, А. Т.; Komziuk, A. T.; Бугайчук, К. Л.; Buhaichuk, K. L.В статті авторами досліджено сучасний стан публічного адміністрування в системі міністерства внутрішніх справ України. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення правового статусу МВС України та його відносини із центральними органами виконавчої влади діяльність яких координується та спрямовується через Міністра внутрішніх справ. Визначені правові та організаційні прогалини в побудові організаційноштатної структури МВС України та Національної поліції України та запропоновані шляхи їх вирішення. На підставі аналізу нормативно-правового забезпечення процесу планування в системі МВС України вироблені пропозиції щодо його удосконалення, зокрема в частині визначення єдиної системи базових понять, ухвалення нормативних актів з питань здійснення стратегічного планування тощо.Item Правозначуща поведінка як вид соціальної поведінки особи(Форум Права. – 2023. – № 2 (75). – С. 19-31, 2023) Шульга, А.М.; Shulga, A.M.Постановка проблеми. На сьогодні існує низка статей, присвячених висвітленню особливостей юридично значущої поведінки, визначенню її видів. Проте відсутнє загальнотеоретичне дослідження, котре репрезентує правозначущу поведінку у контексті виокремлення основних видів поведінки особи як адресата соціальних норм, вказує на основні відмітні якісно-кількісні ознаки поведінки і діяльності людини як суб’єкта права, робить наголос, що право регулює "свідомо-вольову поведінку", але правозначуща поведінка, з огляду на її "внутрішню сторону", не завжди є "свідомовольовою" тощо. Окрім того, серед науковців відсутня єдність щодо інтерпретації поняття "правова поведінка", загальнотеоретичного розуміння такого поведінкового явища як "юридична помилка". Метою статті є формування структурованого уявлення щодо правозначущої поведінки як одного із видів соціально значущої поведінки. Методологічну основу статті становлять формально-логічний – для аналізу та розуміння правового значення поведінки особи, формально-юридичний – для аналізу та тлумачення юридичних аспектів поведінки особи, системно-структурний – для аналізу та розуміння правової природи поведінки особи з позицій системного підходу і структурного аналізу та інші методи, використання яких забезпечило досягнення мети дослідження, вирішення його завдань. Результати. Встановлено, що поняття "поведінка" є універсальним, застосовується в абстрактному мисленні щодо об’єктів як матеріального, так і нематеріального світу. Дихотомічному поділу поведінки на нормативну і ненормативну в юриспруденції відповідає її поділ на поведінку правомірну і протиправну як різновидам правозначущої поведінки. Норми права регулюють тільки "зовнішню поведінку", проте "внутрішня сторона поведінки" може мати юридичне значення. Певна правозначуща поведінка є поєднанням зовнішньої і внутрішньої поведінки. Висновки. Обґрунтовано, що поняття "поведінка" стосовно поняття "діяльність" є родовим поняттям (це і окрема дія, і діяльність як певна система дій, і певна бездіяльність). Категорія "активність" є аксіоматичною для характеристики як "поведінки", так і "діяльності". Існує зв’язок понять "внутрішня" і "зовнішня" поведінка з поняттями "внутрішня" і "зовнішня" сторона складу правомірної поведінки або правопорушення. В межах наукової дискусії є аргументи щодо доцільності використання терміна "правозначуща поведінка" замість терміна "правова поведінка". Також є підстави для твердження, що за правовою кваліфікацією "юридична помилка" як правозначуща дія має дуалістичну природу (може не спричинювати, або спричинює юридичну відповідальність).