Наукові публікації (Scientific publications). УДК 159.9(045)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 1279
  • Документ
    Стипендія як мотивація до високого рівня успішності курсантів системи МВС України
    (Заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання: правовий статус та особливості функціонування : Всеукр. наук.-пед. підвищ. кваліфікації (м. Одеса, 1 трав. - 11 черв. 2023 р.). – Одеса : Видав. дім «Гельветика», 2023. – С. 64-67, 2023) Мельничук, О. В.; Melnychuk , O. V.
    Зазначено, що питання мотивації курсантів системи МВС України до успішного навчання та набуття професійних навиків стає останнім часом одним з найважливіших.
  • Документ
    Проблема делінквентної поведінки військовослужбовців у зарубіжних психологічних дослідженнях
    (Наукові записки. Сер.: Психологія. – 2024. – № 1. – С. 163-167, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
    У статті представлено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення психологічних проблем, пов’язаних із комбатантами, що вчинили злочини, поданих у зарубіжних наукових розвідках. Ідеться про військовослужбовців, які брали участь у військових операціях у лавах збройних сил Великобританії та Сполучених Штатів Америки. Визначено найбільш характерні чинники, що впливають на криміналізацію цих осіб. Серед таких чинників – вік найбільшої кримінальної активності засуджених, наявність у них кримінального досвіду до виконання військового обов’язку, наявність близьких родичів із протиправним способом життя, життєва невлаштованість після проходження військової служби, наявність посттравматичного стресового розладу, складнощі у процесі соціальної адаптації, уживання алкогольних напоїв і психоактивних речовин. До чинників, що сприяють скоєнню злочинів досліджуваних, віднесено також низький рівень їхнього інтелекту. Частина досліджуваних військових після вчинення протиправних кримінально караних діянь під час проходження служби відбували покарання в пенітенціарних установах, а після звільнення знов направлялися до військових частин для подальшого виконання військового обов’язку. Визначено проміжок часу від звільнення ветеранів із військової служби до скоєння ними злочину. Також виявлено, що найбільш характерним типом злочинів, які вчиняли колишні військовослужбовці, є корисливі. Показано, що до вчинення насильницьких злочинів такі особи вдаються нечасто, ще рідше ними скоюються злочини проти сексуальної недоторканості людини. Практично в усіх дослідженнях відзначаються складнощі та проблеми цієї категорії досліджуваних у процесах їх реадаптації та психологічної реабілітації після участі в бойових діях і звільнення з військової служби.
  • Документ
    Особливості спрямованості поліцейських у складних професійних ситуаціях
    (Наукові записки. Сер.: Психологія. – 2024. – № 1. – С. 49–54, 2024) Гончарова, Я. І.; Honcharova, Ya. I.
    У статті представлений теоретичний і емпіричний аналіз проблеми готовності поліцейських обирати стратегії поведінки для подолання професійних труднощів. Науковці повідомляють, що копінг-поведінка є ключовою професійною характеристикою, яка, окрім розв’язання проблеми, сприяє мобілізації ресурсної бази фахівців. Професійна діяльність поліції зумовлена великою кількістю стресових подій, які мають суттєвий вплив на їхню особистість і вимагають миттєвого реагування. Мета дослідження полягає в емпіричному вивченні особливостей спрямування дій у складних професійних ситуаціях у поліцейських, які мають різний стаж роботи в поліції. Вибірку становлять 126 працівників поліції. Групи були розподілені згідно зі стажем роботи в поліції. Першу груп становили поліцейські зі стажем до 5 років, у кількості 40 осіб. Другу групу сформували поліцейські, у яких стаж коливається від 6 до 10 років, у кількості 48 осіб. Третя група налічувала 33 поліцейських, які мають стаж роботи в поліції понад 10 років. У дослідженні було застосовано опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях». Математико-статистична обробка результатів здійснювалася за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Під час емпіричного дослідження було встановлено, що поліцейські зі стажем роботи в поліції до 5 років спрямовані на уникнення труднощів у професійній діяльності. Поліцейські зі стажем роботи в поліції 6–10 років характеризуються готовністю до максимального й оптимального використання всіх своїх можливостей із метою розв’язання проблеми. Поліцейські, які працюють у поліції понад 10 років, схильні до реалізації копінгів, які орієнтовані на зближення із проблемою. Тобто цим досліджуваним труднощі надають можливість випробувати себе, мобілізувати сили та ресурси. Вони ретельно підходять до аналізу важких ситуацій, воліють спланувати свої подальші дії. Можемо резюмувати, що досліджувані з більшим стажем роботи схильні оцінювати складні умови як обставини, що дозволяють підтвердити свої професійні навички, тоді як поліцейські, що мають менший стаж роботи, можуть сумніватися у своїх можливостях долати труднощі.
  • Публікація
    Self-Regulation and a Regulatory Focus of Combatant Police Officers
    (Інсайт: психологічні виміри суспільства. – 2024. – № 11. – С. 283–299, 2024) Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; Korniienko, M. V.; Корнієнко, М. В.
    У статті наведено результати дослідження особливостей складових самоуправління та фокуса регуляції комбатантів – працівників поліцейських підрозділів, які беруть безпосередню участь у бойових діях з агресором. Метою дослідження є з’ясування специфіки саморегуляції та особливостей фокуса регуляції в поліцейських-комбатантів, які мають бойовий досвід у порівнянні з фахівцями цивільного профілю. Методи. Методика дослідження самоуправління (J. Kuhl, A. Fuhrman, 1998), методика діагностики фокуса регуляції (Higgins et al., 2001). Емпіричну базу дослідження склали 182 респонденти, поділені на дві групи: 92 особи – комбатанти полку особливого призначення та 90 чоловіків – працівники поліції, які несуть службу у цивільних умовах. Результати. Теоретичне вивчення показало, що самоуправління та фокус регуляції безпосередньо пов’язані з проявами активності особистості в різних сферах життєдіяльності, зокрема у професійній діяльності поліції. Емпірично з’ясовано, що комбатанти демонструють вірогідно більшу вираженість самомотивації, саморелаксації, афективного самоконтролю, здатності до концентрації, інтеграції суперечностей, орієнтації на дію в очікуванні успіху, фокуса профілактики й вірогідно нижчі показники самовизначення та фокуса просування. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в поліцейських-комбатантів та працівників поліції, які не беруть участь в активних бойових діях, спостерігається своєрідне для кожної групи поєднання складників самоуправління та фокуса регуляції. Констеляція ознак, характерних для першої групи, виступає психологічним підґрунтям управління діяльністю та поведінкою в екстремальних умовах, у ситуаціях зовнішнього тиску, які виступають джерелом напруги та суперечливих переживань, а також регулятивною налаштованістю на попередження втрат і неуспіху дій. Структура регуляції у другій групі забезпечує виконання поточної діяльності, її планомірне здійснення, розв’язання проблем і подолання труднощів, що забезпечує результативність дій і досягнення успіху, які зумовлюють позитивну емоційну самооцінку та мотивують цих досліджуваних на подальшу роботу й прийняття ризику.
  • Документ
    Опитувальник аксіологічної компетентності
    (Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. - 2023. - Вип. 6. - С. 77-82, 2023) Большакова, А. М.; Bolshakova, A. M.; Дубінін, Д. О.; Dubinin, D. O.
    Представлено результати дослідження, спрямованого на створення психодіагностичної методики «Опитувальник аксіологічної компетентності». Методику створено у відповідності до авторської теоретичної моделі аксіологічної компетентності. Аксіологічну компетентність визначено як здатність розуміти, цінувати і оцінювати цінності, вибирати дії та приймати рішення, які відповідають цінностям, впливати на свої власні ціннісні орієнтації і поведінку на основі цих цінностей. До структури моделі увійшли елементи: компетентність в усвідомленні та аналізі цінностей; компетентність у вираженні цінностей; компетентність у реалізації цінностей в практичній діяльності у різних сферах; конфліктологічна компетентність щодо міжособистісних конфліктів з предмету цінностей; компетентність у розв’язанні внутрішньоособистісних конфліктів у ціннісній сфері; компетентність щодо планування а реалізацій стратегій та конкретних дій щодо розвитку ціннісної сфери, ціннісна гнучкість; толерантність та емпатійність щодо ціннісних розбіжностей; здатність до критичного мислення у ціннісній сфері. У процесі створення методики була отримана емпірична факторна структура Опитувальника аксіологічної компетентності, яка має відмінності від розробленої теоретичної моделі за рахунок об’єднання елементів. Показано, що психометрична оцінка валідності та надійності Опитувальника довела його високу надійність та валідність. Розроблений Опитувальник дозволяє оцінювати аксіологічну компетентність за 5 шкалами: ціннісна рефлексія, ціннісна самореалізація, ціннісна гармонійність, ціннісний розвиток, ціннісна толерантність, а також отримувати її загальний показник. Встановлено описову статистику показників Опитувальника аксіологічної компетентності для вибірки працівників Національної поліції України.
  • Документ
    Основні концепції емоцій та їхня роль у соціалізації під час трудової діяльності особистості
    (Габітус. – 2024. – Вип. 58. – С. 65-68, 2024) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.; Червоний, П. Д.; Chervonyi, P. D.
    Емоції – це невід’ємний складник людського життя, що суттєво впливає на наше сприйняття світу, поведінку та взаємодію з іншими людьми. Стаття ґрунтується на аналізі наукових публікацій із психології, соціології та педагогіки. Досліджуються основні концепції емоцій, такі як теорія еволюції емоцій, теорія когнітивної оцінки та теорія нейропсихології емоцій. Визначено, емоції відіграють важливу роль у соціалізації особистості під час трудової діяльності, адже вони впливають на мотивацію та продуктивність – позитивні емоції, такі як радість, задоволення та ентузіазм, стимулюють робочий процес, збільшуючи працездатність та креативність, натомість негативні емоції, такі як страх, тривога та гнів можуть мати демотивуючий вплив; на характер взаємодії з іншими людьми – емоції впливають на нашу комунікацію, співпрацю та формування стосунків із колегами. Позитивні емоції сприяють створенню атмосфери, відкритому спілкуванню та згуртованості в колективі; на створення атмосфери на робочому місці – емоційне тло робочого середовища може бути позитивним або негативним, що залежить від емоцій, переважаючих у ньому. Позитивна атмосфера сприяє кращій комунікації, співпраці та задоволеності працею. Зазначено, що розуміння концепцій емоцій та їхньої ролі у соціалізації особистості під час трудової діяльності дає можливість усвідомлювати свої емоції. Розуміння власних емоцій допомагає краще контролювати їх та використовувати для досягнення поставлених цілей. Управління своїми емоціями впливає на розвиток емоційного інтелекту, що дає можливість учитися керувати своїми емоціями, не даючи їм змоги негативно впливати на робочий процес, створювати позитивну атмосферу в робочому колективі, тобто співпраця, взаємоповага та підтримка сприяють формуванню сприятливого емоційного тла в робочому середовищі. На нашу думку, незначна увага приділяється розвитку емоційного інтелекту. На етапі фахової підготовки потрібно навчити майбутніх фахівців розуміти та управляти своїми емоціями, що може допомогти краще взаємодіяти з іншими людьми та досягати успіху в роботі. Управління емоціями також заслуговує більшої уваги науковців. Існують різні методи та техніки управління емоціями, які можуть допомоги зберегти спокій. Резюмовано, що емоції – це потужний інструмент, який може як сприяти, так і заважати успішній соціалізації особистості під час трудової діяльності. Розуміння та управління своїми емоціями, а також створення позитивної атмосфери в робочому колективі є ключовими чинниками успішної професійної діяльності та особистої реалізації.
  • Документ
    Особливості проявів агресивності чоловіків та жінок у різних вікових групах: дослідження структурних компонентів
    (Перспективи та інновації науки. - 2024. - № 4(38). - С. 977-991, 2024) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.
    Визначено структурні особливості проявів агресивності у чоловіків та жінок в різних вікових групах. Проведено аналітичне розмежування термінів «агресія» і «агресивність». Наголошено, що структури агресивності відрізняються у різних статевих та вікових групах, поряд з цим, результати доводять хибність твердження стосовно того, що чоловіки в цілому є більш агресивними, ніж жінки.
  • Документ
    Типові психологічні профілі працівників поліції(за результатами застосування опитувальника міні-мульт)
    (Вісник Національного університету оборони України. – 2024. – № 2 (78). – С. 7-17, 2024) Барко, В. І.; Barko, V. I.; Барко, В. В.; Barko, V. V.; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.
    Стаття присвячена проблематиці вивчення й аналізу індивідуально-особистісних психологічних профілів працівників поліції, отриманих на основі багаторічного дослідження із застосуванням адаптованої авторами українськомовної психодіагностичної методики «Міні-Мульт», розробленої І. Кінканнон. Представлені в статті результати містять описання різних типів індивідуально-особистісних профілів, які характеризуються як сприятливі, менш сприятливі і несприятливі для службової діяльності в системі Національної поліції України залежно від типологічних особливостей, специфіки провідних тенденцій, властивостей мислення, комунікації, типу реакції на стрес тощо. Встановлено, що майже половина з описаних профілів притаманна успішним поліцейським з високим рівнем психологічно придатності до діяльності, така сама частка властива менш успішним поліцейським з проміжним рівнем психологічної придатності до діяльності, і лише незначна частка –неуспішним працівникам поліції з низьким рівнем готовності до службової діяльності. Показано, що за результатами виконання даного опитувальника психологи можуть робити обґрунтовано висновки щодо ступеня придатності особи до професійної діяльності, а також щодо призначення на посади і можливостей індивідуального і професійного розвитку працівників поліції.
  • Документ
    Психологічні особливості прояву бойового стресу у військовослужбовців залежно від досвіду ПТСР
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 304-307, 2024) Шевчук, А. А.; Shevchuk, A. A.
    Подано результати емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву бойового стресу у військовослужбовців залежно від досвіду ПТСР. Окреслено психологічні наслідки й взаємозв’язки факторів впливу. Експериментально доведено, що військовослужбовці з ознаками ПТСР мають вищий рівень гострих стресових розладів, сильніше реагують на емоційні стрес-фактори, мають вищий рівень особистісної тривожності, яка підсилює ситуативну тривожність, а також їм важче відволікатися від військових ситуацій.
  • Документ
    Мотиваційні чинники вступу на службу до територіальної оборони України
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 303-304, 2024) Ступницька, О. Г.; Stupnytska, O. H.
    Проаналізовано мотиваційну готовність українських добровольців сил територіальної оборони та військовослужбовців зарубіжжя до вступу на військову службу під час війни. Розглянуто чинники, що впливають на мотивацію військових до служби.
  • Документ
    Ціннісно-смислова сфера учасників бойових дій
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 298-300, 2024) Гудкова, А. В.; Hudkova, A. V.
    Наголошено, що досвід участі в бойових діях зумовлює зміну ціннісної сфери учасників бойових дій, їх життєвих смислів, трансформацію вже сформованої системи цінностей, актуалізує комплекс специфічних потреб. Реструктуризація ціннісно-смислової сфери може мати як конструктивний, так і деструктивний розвиток. Конструктивний розвиток формує адаптивність до екстремальних умов несення служби та є причиною посттравматичного зростання. Деструктивний розвиток формує дезадаптивність учасників бойових дій, є причиною психофізіологічних порушень та втрати сенсів.
  • Документ
    Деякі питання оцінки ефективності реінтеграції ветеранів
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 287-289, 2024) Жданова, І. В.; Zhdanova, I. V.
    Окреслено актуальні питання щодо оцінки ефективності реінтеграції ветеранів війни, повернення їх до повноцінного мирного життя. Вказано на необхідність комплексної оцінки, яка враховує всі сфери життя колишніх військових, а також на проведення моніторингу. Зазначено, що одним з основних критеріїв такої оцінки може бути «якість життя» ветеранів.
  • Документ
    Аксіологічна компетентність як психологічний корелят резилієнтності працівників поліції
    (Габітус. - 2024. - Вип. 57. - С. 287-292, 2024) Большакова, А. М.; Bolshakova, A. M.; Дубінін, Д. О.; Dubinin, D. O.
    Стаття присвячена вивченню аксіологічної компетентності як психологічного кореляту резилієнтності працівників поліції. Резилієнтність визначено як особистісну якість, що забезпечує здатність запобігати дезадаптації у складних ситуаціях, розвиватися навіть під впливом стресових обставин, попереджати та долати наслідки психотравмуючих впливів. Аксіологічну компетентність визначено як здатність розуміти, цінувати й оцінювати цінності, вибирати дії та приймати рішення, які відповідають цінностям, впливати на свої власні ціннісні орієнтації і поведінку на основі цих цінностей. Показано, що аксіологічна компетентність є системною особистісною якістю.
  • Документ
    Соціально-психологічні наслідки перебування в полоні
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 285-287, 2024) Доценко, В. В.; Dotsenko, V. V.
    Здійснено аналіз психологічних чинників, що впливають на рівень травматизації людей, які перебувають у полоні. Виокремлено низку соціально-психологічних наслідків для психіки і поведінки людей як і мають досвід перебування в полоні.
  • Документ
    Оновлення підходів до професійної підготовки поліцейських під час воєнного стану
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 283-285, 2024) Джагупов, Г. В.; Dzhahupov, H. V.
    Підкреслено, що професійна підготовка персоналу Національної поліції повинна бути спрямована на формування та вдосконалення у правоохоронців навичок необхідних для виконання професійно-важливих завдань підвищеного рівня екстремальності.
  • Документ
    Особливості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій на етапі відновлення
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 276-278, 2024) Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.
    Розглянуто особливості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій з урахуванням особистісних змін військовослужбовців під впливом дії правил війни на їх поведінку та комунікацію.
  • Документ
    Психологічні особливості професійної діяльності поліцейських на деокупованих територіях
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 274-276, 2024) Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.
    Описано специфіку професійної діяльності поліцейських на деокупованих територіях. Наведено дані щодо військових злочинів на окупованих територіях. Показано специфіку отримання населенням деокупованих територій допомоги поліцейських.
  • Документ
    Підлітки і війна: психологічна допомога
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 271-273, 2024) Гавриш, В. І.; Havrysh, V. I.
    Розглянуто особливості психології підлітків під час війни, фактори що впливають на їхнє психологічне здоров’я. Запропоновані рекомендації щодо підтримки та допомоги підліткам у цій складний ситуації.
  • Документ
    Провідні ознаки насильства стосовно дітей
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 263-266, 2024) Харченко, С. В.; Kharchenko, S. V.
    Представлено загальні індикатори, які проявляються в переживаннях і поведінці дитини, яка потерпає від насильства. Наведено основні ознаки того, що дитина стала жертвою сексуального насильства.
  • Документ
    Кібернасильство як фактор психологічної та соціальної небезпеки для особистості дітей і підлітків
    (Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 259-260, 2024) Тюріна, В. О.; Tiurina, V. O.; Ільніцька, Я. О.; Ilnitska, Ya. O.
    Обґрунтовано актуальність проблеми кібернасильства відносно неповнолітніх; надано соціальну та психологічну характеристику дітей і підлітків, які відносяться до групи ризику. Показано прийоми, за допомогою яких неповнолітніх залучають до кібернасильства.