Наукові публікації (Scientific publications). УДК 159.9(045)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/97
Переглянути
1458 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Публікація Порівняльний аналіз агресивності у представників сектору безпеки та оборони(Наукові записки. Серія : Психологія. - 2024. - Вип. № 2(4). - С. 115-121, 2024) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Шиліна, А. А.; Shylina, A. A.; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна; Шиліна Алла АндріївнаТеоретичний аналіз у статті базується на сучасних підходах до вивчення агресивності. Результати теоретичного аналізу підтверджують важливість вивчення агресивної поведінки у працівників сектору безпеки та оборони, зокрема поліцейських та військовослужбовців, оскільки вони працюють у високоризикованих та стресових умовах, де виявлення агресивності може мати серйозні наслідки як для них самих, так і для оточуючих. Розуміння причин та механізмів агресивної поведінки в цих професійних групах є ключовим для розробки ефективних стратегій психологічної підтримки, профілактики конфліктів та забезпечення безпеки як у робочому середовищі, так і в ширшому соціальному контексті. Метою дослідження є вивчення та порівняльний аналіз особливостей агресивної поведінки серед представників сектору безпеки та оборони в контексті гендерних розбіжностей. Використовуючи опитувальник рівня агресивності A. Buss та A. Durkee, було проведено дослідження на вибірці, яка включала поліцейських, військовослужбовців Нацгвардії та Збройних Сил України. Вибірка дослідження налічувала 257 осіб. Математико-статистична обробка результатів здійснювалася за допомогою t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок. У статті проведено порівняльний аналіз агресивної поведінки серед представників сектору безпеки та оборони, зокрема поліцейських, військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ) та військовослужбовців Національної гвардії. Досліджено п'ять складових агресивності: фізичну агресію, вербальну агресію, дратівливість, ворожість та відчуття провини. Виявлено, що серед чоловіків ЗСУ спостерігається більш виражена фізична та вербальна агресія порівняно з іншими групами, тоді як в жіночих кадрах Нацгвардії фіксується більш виражена фізична агресія. Дослідження дозволяє краще розуміти особливості агресивної поведінки у працівників сектору безпеки та оборони, що може сприяти розвитку ефективних психологічних інтервенцій для зменшення агресивності та забезпечення внутрішнього контролю в цих професійних групах.Документ The Phenomenon of Security Within the Socio-Psychological Knowledge in the Era of Postmodernism(Postmodern Openings. – 2022. – Vol. 13, Issue 3. – P. 180-200, 2022) Lazorko, O.; Dzhahupov, H. V.; Джагупов, Г. В.; Abramciow, R.; Symonenko, S.; Hrek, O.; Kostieva, T.The relevance of the study of the sociopsychological phenomenon of personal security in the era of post-modernism is due to the real problems of today's society, which at the present stage of state development are characterized by acute interrelationships between the requirements of social security as a factor of socio-political and national security and the real state of mental existence. associated with indicators of social well-being of the individual. The aim of the article is to prove that the concept of anxiety is a characteristic of social society in the era of postmodernism, preceding the need for security; to give a generalized concept of security in the era of postmodernism as a set of attributes; to identify indicators of psychological security as a complex polyfunctional phenomenon in the era of postmodernism. The article indicates that the choice of specific aspects of human security and the perspective of their consideration depend on the system in which man is included, such as the system "man - nature", "man - production", "man - technology", as well as social systems “man - man "," man - society "," man - state ". Three factors that determine human safety are specified: the human factor, the environmental factor and the security factor; and physical and psychological means of protection against dangerous situations.Документ Методи психологічної підтримки жертв мобінгу у навчальних закладах: правові гарантії та виклики(Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників VIII Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 24 лист. 2023 р.). - Харків, 2023. - С. 117-119, 2023) Букін, О. С.; Bukin, O. S.Підреслено, що для ефективної психологічної підтримки жертв мобінгу необхідно поєднувати різні методи терапевтичного впливу з комплексним правовим захистом та активною інформаційно-просвітницькою роботою. Тільки за умов тісної взаємодії між освітніми установами, державними органами та громадянським суспільством можливо забезпечити належний рівень підтримки для постраждалих та створити безпечне освітнє середовище для усіх учасників навчального процесу.Публікація Вплив емоційних станів на психологічну готовність військовослужбовців НГУ до службово-бойової діяльності(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 9(27). - С. 1070-1084, 2024) Федоренко, О. І.; Fedorenko, O. I.; Колісніченко, В. В.; Kolisnichenko, V. V.; Федоренко ОленаСтаття присвячена дослідженню феномена «психологічна готовність» військовослужбовців Національної гвардії України до професійної діяльності. На підставі oгляду і узагальнення нaукoвиx дocлiджeнь впливу емоційних станів на психологічну готовність військовослужбовців до діяльності в складних умовах. Досліджено вплив тривожності на психологічну готовність військовослужбовців НГУ до службово-бойової діяльності. За результатами аналізу досліджень було встановлено, що готовність до професійної діяльності – це особливий, тривалий психічний стан, який характеризується оптимальною мобілізацією всіх ресурсів організму і формується на основі сукупності особистісних якостей людини та завдяки цілеспрямованій підготовці до виникнення цього стану. У статті розглянуто ступені прояву стану нервово-психічної напруги, інтенсивність якої впливає на діяльність людини. Виокремлено і розглянуто типи ситуацій, які викликають нервове напруження, і є причиною виникнення негативних психічних станів (тривоги, страху, тривожно-боязкого збудження, панічних атак тощо). Розглянуто синдром психоемоційної напруги, наслідком впливу якого є зниження продуктивності та ефективності професійної діяльності людини. Визначено, що джерелом вказаного синдрому є тривога та розкрито зміст так званого «тривожного ряду», прояви якого призводять до значних особистісних і поведінкових порушень і негативно впливають як на діяльність людини, так і на готовність до неї. Для визначення особливостей прояву емоційних станів, військовослужбовців Національної гвардії України була проведена діагностика видів (особистісну та ситуативну) та рівнів їхньої тривожності. Проведене дослідження показало, що тривожність як психічний стан військовослужбовця негативно впливає на готовність до професійної діяльності. Отримані результати свідчать про те, що для підвищення рівня психологічної готовності, виникає необхідність розробки і запровадження спеціальної програми психологічної підготовки військовослужбовців НГУ до діяльності в складних умовах.Публікація Адаптаційні виклики та життєздатність українців у нових соціально-культурних умовах(Габітус. - 2024. - Вип. 63. - С. 196-200, 2024) Дроздова, Л. В.; Drozdova, L. V.Стаття представляє результати комплексного дослідження психологічних особливостей життєздатності та самовладання серед внутрішньо переміщених українців та українців за кордоном. У сучасних умовах, коли військовий конфлікт спричинив значні переміщення населення, питання адаптації та психологічного благополуччя цих груп є надзвичайно актуальним. Життєздатність розглядається як здатність особистості ефективно функціонувати в умовах стресу та невизначеності, зберігаючи при цьому психічне здоров'я. Самовладання, своєю чергою, включає здатність до самоконтролю та емоційної регуляції, що є важливими чинниками для подолання психологічних труднощів. Метою дослідження є виявлення специфіки життєздатності та самовладання у внутрішньо переміщених українців та українців, які виїхали за кордон, а також аналіз впливу цих характеристик на їхню психологічну адаптацію. У дослідженні взяли участь 290 осіб, з яких 215 – внутрішньо переміщені українці, а 75 – українці за кордоном. Для оцінки життєздатності та самовладання використовувалися методики «Тест самовладання» та «Життєздатність». Математико-статистична обробка даних здійснювалася за допомогою кореляційного аналізу за методом Спірмена. Результати показали, що внутрішньо переміщені особи мають вищий рівень життєздатності та самовладання порівняно з українцями за кордоном. Виявлено значущі позитивні кореляції між компонентами емоційного контролю та саморегуляції та загальним рівнем життєздатності. Ці чинники сприяють зниженню рівня стресу та покращенню адаптації, що підкреслює їх важливість у контексті психологічної підтримки даних груп. Особливо важливою виявилася роль соціальної підтримки, яка значно впливає на здатність до адаптації та саморегуляції. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення специфічних механізмів адаптації, а також на розроблення програм психологічної підтримки для внутрішньо переміщених осіб та українців за кордоном. Також варто розглянути роль культурної адаптації та інтеграції у нові соціальні середовища, що може впливати на життєздатність та самовладання.Публікація Impact of occupation and war losses on mental health and the subjective well-being of civilians: on the example of residents of Kharkiv and Kharkiv region under the conditions of full-scale invasion of Russia in Ukraine(European Socio-Legal & Humanitarian Studies. - 2024. - № 2. - P. 119-135, 2024) Brusakova, O. V.; Брусакова, О. В.; Nechitailo, I. S.; Нечітайло, І. С.; Ірина Нечітайло; Оксана БрусаковаСтаття присвячена вивченню впливу травматичного досвіду, зокрема, пов'язаного із перебуванням в окупації, та втрат на війні, на психічне здоров'я мирного населення, яке проживає поблизу бойових дій або їхнього епіцентру (на прикладі жителів міста Харкова та Харківської області). Концептуалізовані поняття травматичної ситуації, травматичного досвіду, характеристика військових втрат (людські, майнові, фінансові, матеріальні втрати; втрата роботи; втрата фізичного та/або психологічного здоров'я та втрата спокою тощо). Наведено результати емпіричного дослідження психічного стану мирного населення Харкова та Харківської області (n = 730). Зокрема, за результатами кореляційного аналізу доведено, що у респондентів із досвідом окупації більше проблем зі сном, у когнітивній та емоційній сферах. Вони найчастіше вважають, що пережили серйозну травму, частіше відзначають бажання випити спиртне до відчуття сп'яніння. Серед них найчастіше зустрічаються ті, кого переслідують спогади про нещодавні негативні події, у яких найчастіше зустрічаються параноїдальні настрої. Зазначено, що, незважаючи на значні втрати, понесені представниками цивільного населення Харківської області в період повномасштабного вторгнення Росії, вони не втрачають позитивного настрою та віри у себе, мають певні досягнення і високо їх цінують, цілеспрямовані, задоволені сімейними та особистими стосунками. Однак втрати все одно впливають на психічне здоров'я та суб'єктивне благополуччя, зокрема, значні втрати (близьких, друзів, власного будинку тощо) можуть спричинити найбільш виражений фізичний та психічний дискомфорт.Документ Концептуальна модель постдосвідного зростання особистості військовослужбовця в сучасному соціокультурному контексті(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Психологія. - 2024. - Вип. 3. - С. 101-107, 2024) Олійник, В. О.; Oliinyk, V. O.; Ларіонов, С. О.; Larionov, S. O.У статті проаналізовано роль сучасного соціокультурного контексту у розвитку позитивних психологічних змін у військовослужбовців – учасників бойових дій внаслідок проживання ними травматичних і негативних стресових подій. Ці зміни концептуалізуються, як постдосвідне зростання, що виявляється у зміні самосприйняття, взаємодії з оточуючими, філософії життя та життєвих цінностей. Виявлено причинно-наслідкові звʼязки соціокультурних впливів українського суспільства на постдосвідне зростання осіб з травматичним / негативним стресовим досвідом у воєнний і післявоєнний час, врахування яких визначатиме вибір найбільш ефективних та інноваційних шляхів психологічної реабілітації та відновлення осіб, які отримали досвід війни. Цим зумовлена актуальність дослідження. У статті обґрунтовано авторську концептуальну модель постдосвідного зростання особистості. Приведено сучасні погляди науковців на процес впливу соціального та культурного контекстів західної цивілізації, до якої належить й український народ, на розвиток постдосвідного зростання особистості військовослужбовця. Досліджено дуальні впливи різнорівневих соціокультурних наративів (проксимальних та дистальних) на конструювання особистісного досвіду. Виявлено структурні елементи взаємодії соціокультурного, життєвого, особистого та особистісного досвідів. Показано, що врахування соціокультурний контексту психологічних змін, які лежать в основі постдосвідного зростання особистості, сприятиме збереженню, підтриманню та якісному відновленню психічного здоровʼя населення України у післявоєнний час.Документ Самоздійсненність у стагнаційному і ресурсному вимірах та аксіологічна компетентність особистості(Наукові перспективи. - 2024. - № 9(51). - С. 1135-1148, 2024) Большакова, А. М.; Bolshakova, A. M.; Дубінін, Д. О.; Dubinin, D. O.Самоздійсненння є важливою характеристикою людського буття, перетворює людину на активного творця власного життєвого проєкту, суб’єкта життєтворчості. У свою чергу, досягнення стану самоздійсненності розглядається як важливий критерій психологічного благополуччя особистості. Самоздійснення також приховує певні ризики та виклики. Втіленням негативного, стагнаційного виміру самоздійсненності є особистісна реалізованість – психічний образ, в якому відображено суб’єктивно незадовільну оцінку результатів, перебігу та перспектив реалізації особистісного потенціалу людини, суб’єктивне уявлення про вичерпаність особистісного потенціалу. Метою статті є емпіричне дослідження аксіологічної компетентності особистості у контексті її взаємозв’язку з ресурсними та стагнаційними проявами самоздійсненності особистості. Аксіологічну компетентність визначено як здатність розуміти, цінувати і оцінювати цінності, вибирати дії та приймати рішення, які відповідають цінностям, впливати на свої власні ціннісні орієнтації і поведінку на основі цих цінностей. Для діагностики аксіологічної компетентності використано Опитувальник аксіологічної компетентності, який має з п’ять шкал: ціннісна рефлексія – здатність до усвідомлення та аналізу цінностей, компетентність у критичному мисленні в ціннісній сфері; ціннісна самореалізація – вміння виражати власні цінності та реалізовувати їх на практиці в різних життєвих сферах; ціннісна гармонійність – здатність до вирішення внутрішньоособистісних конфліктів, що стосуються ціннісних аспектів; ціннісний розвиток – компетентність у плануванні та реалізації дій для розвитку ціннісної сфери, а також гнучкість у цінностях; ціннісна толерантність – компетентність у вирішенні міжособистісних конфліктів, що виникають на ґрунті цінностей, а також про толерантність і емпатію щодо різних ціннісних поглядів у взаємодії з іншими. Емпіричне дослідження дозволило встановити, що високі показники аксіологічної компетентності корелюють з низькими оцінками особистісної реалізованості. Особи з високим рівнем аксіологічної компетентності, які здатні усвідомлювати та реалізовувати свої цінності, частіше відчувають задоволення від результатів свого життя та процесів самоздійснення, вона є активнішими та вмотивованішими у поточному моменті життя, мають позитивніші очікування щодо майбутнього. У той же час, низькі показники аксіологічної компетентності пов’язані з відчуттям стагнації самоздійснення та незадоволеності. Отримані дані дозволяють обґрунтувати припущення про важливість розвитку аксіологічної компетентності як одного з чинників, що сприяють особистісній реалізації та досягненню ресурсного виміру особистісної самоздійсненності.Документ Гендерні відмінності в мотивації поліцейських при допущенні помилок(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Психологія. – 2024. – Т. 35 (74), № 4. - С. 137-142, 2024) Дроздова, Л. В.; Drozdova, L. V.У статті розглядається проблема мотивації поліцейських при допущенні помилок, зокрема вивчення гендерних відмінностей у тривожності, ставленні до винесення уроків та схильності до приховування помилок. В юридичній психології проблеми мотивації поліцейських при допущенні помилок свідчать про те, що різні підходи до тривожності, рефлексії та приховування помилок можуть бути зумовлені глибинними психологічними та соціальними чинниками, що потребують комплексного підходу для оптимізації професійної діяльності та підтримки правоохоронців. В дослідженні основну увагу приділено аналізу мотиваційних аспектів у контексті гендерних особливостей, що дозволяє краще зрозуміти, як чоловіки та жінки реагують на власні помилки в професійній діяльності. Метою дослідження є вивчення гендерних відмінностей у мотивації поліцейських при допущенні помилок, зокрема, аналіз тривожності, ставлення до винесення уроків та схильності до приховування помилок. Вибірка дослідження включала 238 поліцейських, які були розподілені на дві групи за гендерною ознакою: чоловіки (126 осіб) та жінки (112 осіб). Для оцінки мотиваційних аспектів використовувався опитувальник «Шкала спрямованості мотивації при здійсненні помилки (EOMS)». Отримані результати були проаналізовані за допомогою t-критерію Стьюдента. Емпіричні результати показали, що чоловіки значно частіше винесуть уроки зі своїх помилок порівняно з жінками, що вказує на більшу схильність чоловіків до рефлексії та самовдосконалення. Жінки виявляють значно більшу тривожність з приводу помилок порівняно з чоловіками, що підкреслює необхідність адресної психологічної підтримки для зменшення стресу та покращення професійної впевненості. Схильність до приховування помилок у жінок дещо вище, ніж у чоловіків, але ця різниця не є статистично значущою, що може свідчити про загальні професійні норми. Отримані результати дозволяють виявити важливі аспекти для вдосконалення навчальних програм та підтримки поліцейських, враховуючи їх гендерні особливості. Це допоможе створити сприятливі умови для професійного розвитку та зменшення рівня стресу серед співробітників правоохоронних органів.Документ Роль проактивної поведінки в прояві брехливості у поліцейських(Наукові інновації та передові технології. - 2024. - № 9(37). - С. 1110-1120, 2024) Дроздова, Л. В.; Drozdova, L. V.Стаття присвячена психологічній готовності поліцейських до виконання службових обов'язків в умовах стресу. В роботі досліджено вплив брехливості на проактивну поведінку та здатність до самоконтролю, що є важливими аспектами професійної придатності поліцейських. Вчені підкреслюють складність та багатогранність психологічних механізмів, які визначають професійну поведінку поліцейських, і наголошують на необхідності подальших досліджень для глибшого розуміння цих процесів. Розглядаються нові підходи та діагностичні інструменти для оцінки професійної придатності, з акцентом на розвиток проактивних стратегій подолання стресу. Метою дослідження є визначення зв’язків між показниками брехливості та проактивними стратегіями подолання стресу у поліцейських, а також вивчення впливу особистісних характеристик на ці зв’язки. У дослідженні взяли участь поліцейські, розподілені на групи за статевою ознакою: перша група – чоловіки, друга група – жінки. Для вимірювання брехливості та проактивної поведінки були використані адаптовані опитувальники. Емпіричний аналіз отриманих даних свідчить про наявність різних впливів брехливості на проактивну поведінку та здатність до самоконтролю у поліцейських чоловічої та жіночої статі. Було виявлено, що у чоловіків такі характеристики, як стенічність та егоцентрованість, сприяють ефективнішому використанню стратегічного планування та пошуку інструментальної підтримки у складних ситуаціях. Водночас астенічність негативно впливає на здатність до рефлексії та пошуку емоційної підтримки, що знижує ефективність подолання труднощів. Такі риси, як ергічність та соціоцентрованість, також впливають на проактивну поведінку, хоча їхній вплив менш виражений. Аналіз результатів у жінок поліцейських виявив значущі кореляції між рівнем ергічності та проактивним подоланням, стратегічним плануванням та превентивним подоланням стресу. Загалом, результати свідчать, що поліцейські жінки та чоловіки мають різні стилі проактивної поведінки, залежно від їхніх особистісних рис та компонентів брехливості.