Наукові публікації (Scientific publications). УДК 00. УДК 93/94(045)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
- ДокументСоціально-культурний простір народної культури(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Х Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 27-й річниці створення Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 296-297, 2021) Перцева, В. А.; Pertseva, V. А.; Остапенко, О. С.; Ostapenko , O. S.Визначено, що народні культурні цінності поступово втрачають значення реальних й актуальних ознак національної культури. Вони трансформуються насамперед у певні символічні маркери культурної ідентифікації народу, міфологеми, які зазвичай використовуються в художній літературі, мистецтві й публіцистиці, формуючи простір народної культури.
- ДокументІсторичні подвиги жінок із України у війнах(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Історичні науки. – 2023. – Т. 34 (73), № 1. - С. 62-68, 2023) Кірюхіна, М. В.; Kiriukhina, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2155-8102; Хомяк, О. В.; Khomiak, O. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9654-6689Розглянуто історичні подвиги жінок із України у Другій світовій війні та війні, яку розв’язала Росія проти України у 2014 році, а також затронуто тему повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. Досліджено як війна змінила жіноче життя, розкрила зовсім нові здібності, які досі були їм не притаманні. Війна навчила їх виживати, коли чоловіки на фронті, підіймати дітей, а багатьом з них довелося брати до рук зброю і йти на фронт захищати рідну країну. Розглянуто, як жінкам через війну довелося стояти на рівні із чоловіками: стріляти, рятувати поранених, тягнучи їх із поля бою на своїх плечах, бути партизанками. З’ясовано, що подвиги жінок внесли і продовжують вносити вагомий внесок в майбутнє України, захищаючи її вільне майбутнє. Описано, як жінки допомагають приблизити перемогу в тилу, виконуючи не менш важливі завдання, ніж на фронті, звернуто увагу на роботу волонтерів, без яких було б не можливо протистояти агресору.
- ДокументКлимент Квітка (1880-1953) – видатний етнограф, педагог, громадський діяч, "друг ідей" Лесі Українки(Історія науки і біографістика. - 2021. - № 4. - C. 56-71, 2021) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Висвітлено діяльність етнографа, культурно-громадського діяча, педагога Климента Квітки (1880-1953). Акцентовано увагу на вагомих результатах його науково-дослідницької роботи як етнографа, музикознавця-фольклориста, який зібрав і систематизував понад шість тисяч українських, білоруських, російських народних пісень. Записав, активно використовуючи новітні тогочасні технічні засоби, голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців, зберігши їх для наступних поколінь. Разом з Лесею Українкою активно займався вивченням і збереженням самобутньої творчості кобзарів. Климент Квітка написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, створив низку навчальних і методичних посібників. Наукова діяльність Климента Квітки забезпечила піднесення української фольклористики на небачений до того часу високий рівень. Климент Квітка підкреслював, що народознавство має стати державною справою.
- ДокументТворча спадщина історика, краєзнавця, етнографа, дисидента Бориса Ткаченка: проблеми минувшини і сьогодення(Історія науки і біографістика. - 2022. - № 4. - C. 120-138, 2022) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Висвітлено діяльність історика, етнографа, культурно-громадського діяча Бориса Івановича Ткаченка, автора 11 книг – оригінальних досліджень з найрезонансніших і найболючіших тем української історії. Констатовано, що перші праці автора – агронома й історика за фахом – присвячені передовим методам господарювання на землі, включаючи екологічні фактори як головні для збереження земельних ресурсів. Акцентовано на вагомих результатах науково-дослідницької роботи Б. Ткаченка про репресії радянської влади в Україні у 30-х рр. ХХ ст. Проаналізовано його книгу «Під чорним тавром», яка стала першою, виданою в Україні, що розкривала злочини Голодомору 1932-1933 рр. як на основі архівних джерел, так і спогадів очевидців. Відзначено вагомий внесок Б. Ткаченка у розвиток краєзнавства та фольклористики. Науковцю вдалося дослідити факти, що стосуються життя і побуду окремих територій України, починаючи від часів її заселення, відтак збагатити збіднене уявлення про явища і події вітчизняної історії.
- ДокументНові реалії повсякденної культури(The world of science and innovation: Abstracts of the 1st International scientific and practical conference ( London, United Kingdom,19-21 August , 2020). - London, 2020. - P. 389-391, 2020) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Боровець, В. А.; Borovets, V. A.Надано аналіз повсякденної культури, яка впливає на спосіб людського буття. Досліджено її складові, культурні аналоги та ознаки. Розкрито її людиновимірний характер і вплив на такі сфери загальної культури, як мораль і право.