Форум права, 2024, № 3

Правоохоронна функція держави спрямована на забезпечення прав і свобод людини, як у внутрішніх, так і у зовнішніх відносинах. Вона здійснюється через надання повноважень компетентним органам, закріплених у нормативних актах. Проте відсутність чіткого визначення правоохоронних органів у законодавстві призводить до того, що система таких органів має невизначені повноваження, серед яких вагому роль відіграють дискреційні повноваження. Це пов'язано з тим, що ці органи часто приймають важливі юридичні рішення, які впливають на громадян та організації. Реалізація дискреційних повноважень вимагає адаптації до змін у суспільстві та обґрунтування дій відповідно до актуальних обставин. Тому важливо науково обґрунтувати підходи до таких повноважень, щоб держава могла швидко реагувати на потреби суспільства. В умовах збройної агресії особливо актуальним стає пристосування державних функцій до сучасних викликів. Через складність і тривалість процесу прийняття законодавчих актів виникає потреба надати правоохоронним органам можливість самостійно адаптувати свої дії відповідно до ситуації. Метою статті є окреслення основних характеристик сучасного розуміння дискреційних повноважень правоохоронних органів. Використані методи: догматичний (нормативно-правовий) – для аналізу чинного законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів України та їхні дискреційні повноваження; системного аналізу – для розгляду дискреційних повноважень як частини загальної системи правоохоронної діяльності; функціональний – для визначення конкретних функцій, які виконують правоохоронні органи за допомогою дискреційних повноважень, та оцінки їх ефективності в контексті забезпечення правопорядку. Результати. Виявлені можливі проблеми та прогалини у використанні дискреційних повноважень, що може призводити до порушень законності чи зловживань з боку представників правоохоронних органів. Під час формування критеріїв оцінки законності реалізації дискреційних повноважень на основі аналізу можна визначити конкретні показники, за якими оцінюватимуться законність та обґрунтованість їх використання правоохоронцями. Висновки. Встановлено, що реалізація державновладних повноважень неможлива без ефективного механізму застосування нормативних положень на практиці. Дискреційні повноваження правоохоронних органів є ключовою ланкою, яка пов’язує нормативно-правову базу з практичним виконанням завдань, поставлених перед цими органами. Ефективність такого механізму значною мірою залежить від особистих якостей особи, що реалізує ці повноваження, її професіоналізму, аналітичних і творчих здібностей, рівня правосвідомості та праворозуміння, а також від чіткості та зрозумілості нормативних положень, які допускають можливість альтернативної поведінки.

Форум права, 2024, № 3

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку