Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 98, № 3

Постійне посилання зібрання

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. Л. В. Могілевський. - Харків: ХНУВС, 2022. - № 3 (98). - 236 с. - ISSN 2617-278X (Online).

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 18 з 18
  • Документ
    Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 98, № 3
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2022) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs
    Статті збірника висвітлюють широке коло актуальних проблем держави і права, боротьби зі злочинністю та охорони правопорядку, адміністративного права і процесу, фінансового, інформаційного, цивільного, господарського, трудового, земельного та екологічного права, соціології та психології.
  • Документ
    Міжнародний і вітчизняний досвід правового захисту інтелектуальної власності в мережі Інтернет та окремі способи розкриття поліцією злочинів у цій сфері
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 217-230, 2022) Коршенко, В. А.; Korshenko, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9824-7102; Мордвинцев, М. В.; Mordvyntsev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7674-3164; Пашнєв, Д. В.; Pashnev, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8693-3802
    Розглянуто історію розробки міжнародних договорів щодо інтелектуальних прав у цифровому середовищі і проблему, пов’язану з їх підписанням різними країнами світу. Досліджено правові механізми, вжиті у країнах Заходу та в Україні задля забезпечення дотримання прав авторів у мережі Інтернет. Визначено загальний стан законодавчої бази в Україні стосовно боротьби з незаконним розповсюдженням медійного контенту. Проведено аналіз сучасних способів ідентифікації телекомунікаційних засобів у мережі Інтернет під час проведення судової телекомунікаційної експертизи, визначено їх основні недоліки. Запропоновано альтернативні способи ідентифікації вказаних засобів.
  • Документ
    Перевірка висновку експерта
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 206-216, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Дементьєв, М. В.; Dementiev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6662-5455
    Розглянуто поняття перевірки висновку експерта та встановлено його відмінність від оцінки. Метою перевірки є підтвердження або усунення сумнівів щодо певних складових висновку експерта, а також протиріч висновку з іншими доказами. Предметом перевірки є допустимість, достовірність висновку експерта як джерела доказів і встановлених експертним дослідженням фактичних даних. Перевірка здійснюється шляхом проведення процесуальних і непроцесуальних заходів. До процесуальних заходів належать: призначення нових експертиз, допит експерта та інших учасників кримінального провадження, слідчий експеримент, консультації та роз’яснення спеціаліста, витребування предметів і документів. Непроцесуальні заходи включають у себе: консультації та рецензії фахівців, самостійне ознайомлення ініціатора призначення експертизи із науково-методичною літературою з питань проведення експертних досліджень.
  • Документ
    Скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого: процесуальний порядок і проблемні питання
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 194-205, 2022) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Враховуючи необхідність врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених у межах кримінального провадження, законодавець цілком обґрунтовано та вчасно унормував це питання шляхом ухвалення 28 липня 2022 р. Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених» № 2472-IX. Проаналізовано законодавчі новели щодо порядку скасування запобіжного заходу у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, визначено процесуальний порядок такого скасування та зосереджено увагу на прийнятті рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого як підстави такого скасування. Виокремлено проблемні питання щодо нормативного врегулювання скасування запобіжного заходу в порядку ст. 201-1 КПК України та запропоновано їх вирішення.
  • Документ
    Допит неповнолітнього потерпілого при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 184-193, 2022) Гонтаренко, В. П.; Hontarenko, V. P.
    Вивчено особливості процесуального порядку проведення допиту неповнолітніх потерпілих, які постраждали від проявів домашнього насильства. Здійснено детальний аналіз міжнародно-правових актів, що містять відповідні стандарти у сфері правосуддя з питань, пов’язаних з участю дітей – жертв злочинів, досвіду окремих країн європейської спільноти, а також наукових праць, автори яких опрацьовували окреслене питання. Сформульовано авторське бачення щодо унормування положень кримінального процесуального законодавства України з деяких питань, що стосуються предмета дослідження.
  • Документ
    Мародерство: питання кваліфікації та диференціації на тлі деяких кримінальних правопорушень проти власності
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 152-159, 2022) Лизогуб, Я. Г.; Lyzohub, Ya. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9824-0798
    Розглянуто проблему кримінально-правової ідентифікації такого злочину, як мародерство, законодавчо визначеного у ст. 432 чинного Кримінального кодексу України. Дослідження виконано на тлі паралельного порівняльного аналізу ознак деяких кримінальних правопорушень проти власності, що пов’язані з викраденням чи заволодінням майном. Звернено увагу як на загальні, властиві всім аналізованим суспільно небезпечним діянням ознаки юридичного складу, так і на специфічні, притаманні лише мародерству характеристики. Висвітлено деякі точки зору різних дослідників стосовно питання, що розглядається, висловлено думку про їх сумнівну припустимість, а також наведено відповідні аргументи як погоджувального, так і спростувального змісту.
  • Документ
    Кримінально-правові ознаки незаконного полювання як елемент кримінологічної характеристики
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3(98). – С. 152-159, 2022) Горбунова, К. В.; Horbunova, K. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1120-2682
    Розглянуто об’єктивні ознаки складу незаконного полювання (ст. 248 Кримінального кодексу України). Визначено зміст порушення правил полювання, сформовано уявлення про форми такого порушення: заподіяння істотної шкоди як наслідок незаконного полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, полювання на звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України. Відзначено, що дослідження кримінально-правових ознак складу кримінального правопорушення незаконного полювання дозволяє зробити висновок, що поряд із загальними для всіх форм учинення кримінального правопорушення ознаками об’єктивної сторони (діяння у формі порушення правил полювання) окрема увага повинна приділятися таким факультативним її ознакам, як місце та час учинення правопорушення, спосіб, знаряддя та засоби його вчинення.
  • Документ
    До проблеми визначення поняття організаційних засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 133-140, 2022) Невядовський, В. О.; Neviadovskyi, V. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3107-1464
    Запропоновано авторське визначення поняття організаційних засад здійснення контролю за якістю вищої освіти. Зазначено, що якщо правові засади визначають юридичні правила контролю, то організаційні – це робота з безпосереднього об’єднання всіх елементів контролю в єдину цілісну систему та забезпечення її належного функціонування. Обґрунтовано необхідність проведення подальших наукових досліджень, присвячених удосконаленню організаційних засад досліджуваного контролю.
  • Документ
    Поняття публічного порядку як об’єкта адміністративно-правового регулювання
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 115-120, 2022) Герасимчук, Р. В.; Herasymchuk, R. V.
    Акцентовано увагу на відсутності єдиного теоретичного підходу до визначення поняття «публічний порядок», зокрема як об’єкта адміністративно-правового регулювання. Розкрито наукові думки вчених щодо тлумачення цієї наукової категорії. Визначено, що поняття публічного порядку прийшло на заміну громадському не тільки завдяки розвитку законодавства, але й завдяки посиленню компаративістських досліджень. Запропоновано авторське розуміння поняття публічного порядку як об’єкта адміністративно-правового регулювання.
  • Документ
    Об’єкти і суб’єкти реєстраційних та дозвільно-ліцензійних процедур у діяльності Національної поліції
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 103-114, 2022) Будь, О. А.; Bud, O. A.
    Проведено розмежування категорій «об’єкти» і «предмети», «суб’єкти» та «учасники» реєстраційних і дозвільно-ліцензійних процедур у діяльності Національної поліції. Виокремлено об’єкти останніх (здійснення операцій з усіма об’єктами, на які поширюється дозвільна система, надання послуг з охорони власності та громадян, реалізація маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів, перевезення надгабаритних, великовагових вантажів), їх предмети (оригінали дозволів і ліцензій, а також їх копії, дублікати, переоформлені дозволи та ліцензії); визначено учасників цих процедур (суб’єкти їх надання, фізичні та юридичні особи, треті особи, що сприяють здійсненню процедур) та суб’єкта їх реалізації – систему підрозділів Національної поліції.
  • Документ
    Актуальні напрями вдосконалення нормативно-правового й організаційного забезпечення підготовки фахівців із вищою юридичною освітою в закладах вищої освіти системи МВС України
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 89-102, 2022) Бугайчук, К. Л.; Bugaychuk, K. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2429-5010
    Досліджено нормативно-правові й організаційні засади реформування юридичної освіти на сучасному етапі розвитку держави. Проаналізовано остаточний зміст Концепції розвитку юридичної освіти, затвердженої Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, та нові редакції стандартів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право». На підставі проведеного дослідження сформульовано концептуальні напрями розвитку вищої юридичної освіти з урахуванням інтересів Міністерства внутрішніх справ України, а також наведено аргументи щодо збереження підготовки відповідних фахівців у закладах вищої освіти системи МВС України.
  • Документ
    Забезпечення свободи укладення трудового договору та гендерної рівності при прийнятті на роботу в умовах воєнного стану
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 77-88, 2022) Мельник, К. Ю.; Melnyk, K. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8960-0234
    Досліджено стан забезпечення свободи укладення трудового договору та гендерної рівності при прийнятті на роботу в умовах воєнного стану. Вивчено точки зору науковців щодо змісту категорій «свобода трудового договору» та «рівність». Розроблено пропозиції та рекомендації з удосконалення відповідного національного законодавства. Обґрунтовано доцільність розширення переліку осіб, яких забороняється залучати до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану.
  • Документ
    Проблемні питання робочого часу науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 67-76, 2022) Дегтярьова, В. О.; Dehtiarova, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9816-8762
    Досліджено підходи вчених щодо дефініції «робочий час». Розкрито основні проблемні питання робочого часу науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та запропоновано пріоритетні шляхи їх вирішення.
  • Документ
    Сучасний стан правового регулювання трудових відносин в Україні
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 58-66, 2022) Бортник, С. М.; Bortnik, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5281-6007
    Досліджено точки зору фахівців щодо поняття «трудові правовідносини» та надано авторське його визначення. Розглянуто сучасний стан правового регулювання трудових відносин. Обґрунтовано, що на сьогодні не ухвалено Трудовий кодекс України, тому саме Кодекс законів про працю України має бути основним нормативно-правовим актом, який комплексно регулює всі аспекти трудових відносин. Відмічено, що з огляду на певні обставини КЗпП України сьогодні не виконує роль основного акта трудового законодавства. Обґрунтована доцільність унесення у статтях 8 та 9 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» змін слів «жінки, які мають дитину віком до одного року» та «жінок, які мають дитину віком до одного року» на, відповідно, слова «жінки, які мають дитину віком до трьох років» та «жінок, які мають дитину віком до трьох років».
  • Документ
    Особливості дотримання прав людини в умовах надзвичайних правових режимів, спричинених пандемією
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 48-57, 2022) Расторгуєва, Н. О.; Rastorhuieva, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1234-2767
    Досліджено пандемію як юридичну передумову запровадження певних механізмів дотримання прав людини в умовах надзвичайних правових режимів та виокремлено певні особливості дотримання і гарантування цих прав. Проаналізовано вітчизняні та закордонні нормативно-правові акти стосовно підстав запровадження надзвичайних правових режимів. Звернено увагу на механізми запобігання обмеженням прав людини під час запровадження надзвичайних правових режимів. Визначено ознаки надзвичайного стану та наведено нормативні засади введення цього стану в Україні. Запропоновано на нормативному рівні чітко закріпити перелік конституційних прав і свобод, які можуть бути обмежені, та підстав такого обмеження.
  • Документ
    Феномен цифрової держави як держави постсучасного типу: теоретико-правовий і державознавчий аспекти
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 35-47, 2022) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.
    Досліджено теоретико-правовий і державознавчий аспекти феномена цифрової держави як держави постсучасного типу. На підставі комплексного аналізу тенденцій розвитку інформаційного суспільства (у межах шостого технологічного укладу) обґрунтовано, що виникнення та розвиток цифрової держави пов’язані з процесами дігіталізації суспільних відносин і державного управління. Наголошено, що зазначена держава онтологічно, інституційно та функціонально докорінно відрізняється від більшості існуючих сучасних держав та є своєрідним інновативним політико-правовим прикладом для технологічного й організаційно-управлінського «наслідування» з огляду на чіткий проактивний вплив на формування інформаційного суспільства з інноваційним типом економічного розвитку.
  • Документ
    Мова права як унікальний напрям людської комунікації (теоретико-правові та філософські роздуми)
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 26-34, 2022) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9468-0497
    Досліджено особливості мови права як особливого напряму людської комунікації. Зауважено, що в сучасному світі зв’язок між правом і мовою виявляється на достатньо глибокому рівні та є достатньо складним і фундаментальним вираженням їх взаємодії. Зазначено, що мова права здебільшого пересічними громадянами та суспільством у цілому сприймається дещо специфічно, оскільки виглядає спеціалізованою, піднесеною і технічною, особливо її письмова форма. Наголошено на сучасних підходах і закликах щодо спрощення мови права та наближення її розуміння для кожної особи. Також порушено питання стосовно гендерної рівності під час використання мови права в сучасному світі.
  • Документ
    Верховенство права, правова культура, освіта й академічна доброчесність
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 15-25, 2022) Дуліба, Є. В.; Duliba, Ye. V.; Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; Куліш, А. М.; Kulish, A. M.; Миргород-Карпова, В. В.; Myrhorod-Karpova, V. V.
    Проаналізовано Рейтинг верховенства права за 2021 рік, Рейтинг процвітання за 2021 рік, Рейтинг рівня освіти за країнами 2021 року, світові рейтинги університетів (Times Higher Education за 2021 рік, QS World University Rankings 2021), продемонстровано існування чіткої кореляції між дотриманням принципу верховенства права в державі та правовою культурою, освітою і дотриманням академічної доброчесності. Доведено, що чим вищий рівень дотримання принципу верховенства права, тим вищий рівень правової культури та відповідно рівень і якість освіти та дотримання академічної доброчесності. Висвітлено актуальні проблеми академічної доброчесності в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення.