Форум права, 2023, № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливі соціальні виплати військовослужбовцям, як об’єкт фінансово-правового захисту(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 132-140, 2023) Ільницький, М. С.; Ilnytskyi, M. S.; Крет, Ю. М.; Kret, Yu. M.Постановка проблеми. Гарантовані державою права та свободи громадян України розповсюджуються на військовослужбовців, проте з врахуванням важливості їх діяльності, нагальною вимогою постає визначення правових засад фінансування особливих соціальних виплат, тобто пені, гарантій, компенсацій винагород тощо, які встановлені чинним законодавством з метою захисту їх соціальних потреб. Враховуючи обмеженість публічних фінансових ресурсів, що спрямовуються на соціальних захист військовослужбовців та компетенцію органів публічної адміністрації по їх призначенню та виплатами, актуальним є з'ясування особливостей різновидів соціальних виплат та окреслення повноважень по їх фінансуванню, як потужного засобу фінансово-правого захисту військовослужбовців, що гарантується державою. Метою статті є визначення сутності та особливостей фінансово-правого регулювання соціальних виплат військовослужбовцям, формулювання авторських дефініцій, та доведення потреби їх законодавчого впровадження, як своєрідних фінансових інструментів соціального захисту військовослужбовців в період воєнного стану, а також обґрунтування пріоритетних шляхів удосконалення компетенції Кабінету Міністрів України по їх регулюванню, як потужного суб'єкта фінансово-правого захисту. Серед наукових методів застосовано формальнодогматичній метод пізнання – для опису та аналізу існуючих фінансово-правових норм, що регламентують право на соціальні виплати, як інструменту захисту; аксіологічні підходи – для визначення сутності фінансово-правового захисту, зокрема, "пільг", "гарантій", "компенсацій". Гносеологічний підхід – для дослідження правових засад реалізації компетенції Кабінету Міністрів України по фінансовому забезпеченню соціальних виплат військовослужбовцям. Результати. Визначені дефініції: "пільги", "гарантії", "компенсації", як інструменти фінансово-правового захисту, що мають своєрідні характеристики та запропоноване їх законодавче врегулювання, як потужного заходу задоволення особливих соціальних потреб військовослужбовців в умовах воєнного стану. Обґрунтовані шляхи удосконалення компетенції суб'єктів фінансово-правого захисту по їх впровадженню. Висновки. Показано, що фінансово-правовий захист військовослужбовців має на меті забезпечення їхнього достойного матеріального становища та соціального благополуччя. Це досягається шляхом встановлення відповідних норм і правил, які гарантують отримання соціальних виплат, пільг та компенсацій. Забезпечення адекватного фінансово-правового захисту військовослужбовцям має велике значення для збереження мотивації та професійного потенціалу в армії. Це сприяє залученню та збереженню кваліфікованих кадрів, підвищує ефективність військових операцій та сприяє підтримці військової дисципліни та моралі.Документ Стратегічне управління у сфері протидії злочинності в Україні(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 122-131, 2023) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Конюшенко, Я. Ю.; Koniushenko, Ya. Iu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4988-0793Постановка проблеми. Забезпечення національних інтересів, безпеки держави вимагає постійного пошуку і вдосконалення тратегічного управління у сфері протидії злочинності, особливо в умовах російсько-української війни. Зараз діяльність вітчизняного правоохоронного сектору тісно пов’язана із запровадженням європейських стандартів у сфері протидії злочинності, тому виникла нагальна потреба перейняти передовий міжнародний досвід у протидії злочинності, зокрема й щодо застосування в діяльності правоохоронних органів такого важливого заходу, як стратегічне управління (Intelligence-Led Policing, Державна автоматизована система кримінологічної інформації, методології "Оцінка загрози з боку особливо небезпечних форм організованої злочинності"). Тому метою статті є характеристика методологій стратегічного управління у сфері протидії злочинності. Використано такі методи: формально-логічний – для аналізу понять "протидія злочинності", "криміногенна обстановка", "оперативна обстановка"; аналітичний – для виявлення проблем і перспектив упровадження в діяльність правоохоронних органів України нових заходів у сфері протидії злочинності. Результати. Визначено базові категорії в аспекті досліджуваної тематики, проаналізовано особливості їх застосування в діяльності правоохоронних органів, окреслено перспективи їх упровадження в Україні. Акцентовано на особливостях впровадження в Україні Intelligence-Led Policing, Державної автоматизованої системи кримінологічної інформації, методології "Оцінка загрози з боку особливо небезпечних форм організованої злочинності". Висновки. Констатовано, що правовий механізм протидії злочинності має базуватися на сучасних інструментах та підходах, які допоможуть зменшити рівень злочинності в Україні. Серед них визначено такі, як оперативний аналіз та стратегічне управління, а також упровадження й використання методологій ДАСКІ (Державна автоматизована система кримінологічної інформації), SOCTA (Serious and Organized Crime Threat Assessment), Intelligence-Led Policing (ILP), що можуть бути корисними для правоохоронних органів при розробці та реалізації стратегій протидії злочинності.Документ Правові стандарти та організаційні аспекти європейського досвіду регулювання азартних ігор для України(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 113–121, 2023) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8367-2504; Гетманець, О. П.; Hetmanets, O. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-5799Постановка проблеми. Наразі українська система регулювання азартних ігор перебуває на початковій стадії розвитку, оскільки вона пережила значні зміни та реформи в останні роки. У зв'язку з цим, актуальною є необхідність вивчення та аналізу досвіду країн Європи, які мають розвинуті та успішні системи регулювання азартних ігор. Тому метою статті є визначення ключових правових стандартів та організаційних аспектів, що характеризують європейський досвід регулювання азартних ігор. У статті використані методи аналізу документів, які дозволяють дослідити діяльність Європейського форуму регуляторів азартних ігор (GREF) і Мальтійського органу з ігор (MGA) на основі офіційних документів організацій та статей з наукових журналів, а також порівняльного аналізу, що дозволяє зрозуміти, як Європейський форум регуляторів азартних ігор та Мальтійський орган з ігор працюють у порівнянні з іншими організаціями, які займаються регулюванням азартних ігор. Результати. Визначено, що адаптація українського законодавства у сфері азартних ігор є складним процесом, оскільки потрібно враховувати специфічні особливості українського ринку азартних ігор, культурні та соціальні фактори, висвітлити виклики, пов'язані зі змінністю технологій, онлайн гральними платформами та потребою вдосконалення механізмів нагляду та контролю. При цьому особливого значення набуває міжнародне співробітництво в регулюванні азартних ігор. Висновки. Показано, що впровадження європейських правових стандартів у сфері азартних ігор вимагає негайної адаптації українського законодавства, включаючи гармонізацію нормативних актів, їх узгодження з правилами ЄС та заохочення конвергенції. Для досягнення цього доцільно використовувати досвід відомих європейських регуляторів азартних ігор, таких як GREF та MGA. Організаційні аспекти регулювання азартних ігор в Європі пов'язані з виявленням успішних принципів, моделей та практики. Вони стосуються структури та функцій означених регуляторних органів, процесів ліцензування та нагляду, механізмів забезпечення дотримання правил, протидії шахрайству та гральній залежності, а також методів забезпечення виконання правил та ефективних стратегій управління ризиками. Заслуговує на увагу й подальший перенос досвіду діяльності європейських міжнародних регуляторних органів GREF і MGA на українські реалії. Це передбачає оцінку контексту України, її законодавства й інституціональних особливостей, а також визначення аспектів європейського досвіду, що можуть бути корисними для впровадження в українські умови.Документ Тіньові феномени у політико-правовій реальності.(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 90-97, 2023) Волошенюк, О. В.; Volosheniuk, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8978-0645Традиційний моністичний підхід до правового регулювання, за якого впорядкування суспільних відносин відбувається шляхом впливу на них централізованої системи юридичних норм, залишає поза увагою той факт, що поряд з офіційно встановленими правовими нормами у суспільстві широко представлені й альтернативні правила поведінки. Тіньове право здійснює хоч і прихований, але відчутний вплив на суспільне життя і, поряд з іншими тіньовими феноменами, є невід’ємною складовою соціальної дійсності. Між тим, серед науковців відсутня єдність стосовно як розуміння сутності тіньових соціальних феноменів, так і їх позитивної чи негативної оцінки, що зумовлює актуальність дослідження вказаної проблематики. Метою роботи є розкриття спільних рис тіньових соціальних феноменів з урахуванням особливостей їх прояву у різних сферах політико-правової реальності. Методологічну основу статті становлять формально-логічний, системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи, які в сукупності забезпечили досягнення мети і вирішення завдань дослідження. Результат. Встановлено, що процеси тінізації відбуваються майже у всіх сферах суспільного буття, але найбільш небезпечні наслідки вони мають у політиці, економіці і праві. Тіньова політика намагається створити альтернативні офіційним центри та механізми прийняття політичних рішень; тіньова економіка створює умови виробництва товарів, надання послуг та отримання прибутків, що знаходяться поза межами державного контролю та оподаткування; тіньове право пропонує суспільству нормативи, що не відповідають загальновизнаним правовим стандартам та вимогам чинного законодавства. Висновки. Обґрунтовано, що тіньовим феноменам політико-правової реальності притаманні наступні спільні риси: вторинна природа, оскільки вони виникають внаслідок адаптації відповідних суб’єктів до офіційної політики, економіки та права; негативний характер, адже їхні цілі і завдання суперечать загальносуспільним інтересам, а їх функціонування призводить до шкідливих соціальних наслідків; прихований характер, позаяк їх учасники, як правило, віддають перевагу скритним формам діяльності і не прагнуть виходу з тіні.Документ Комунікативний аспект кримінально-правового нормування в Україні(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 98-105, 2023) Лантінов, Я. О.; Lantinov, Ya. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1858-6842Надано характеристику одному з аспектів явища кримінально правового нормування, а саме комунікативного, як того з сутнісних, що зазвичай оминається у спеціальних дослідженнях. З'ясовано основні положення теорій комунікації та зіставлено їх з вченням про кримінально-правове нормування. Запропоновано в якості характеристики комунікативного аспекта кримінально-правового регулювання пояснення, що воно виступає "ядром" сучасного кримінально-правового регулювання, останнє ж належить до типу "command and control", та водночас, кримінально-правове регулювання є формою "управління людиною людини", яке є комунікативною діяльністю по суті.Документ Глобальний, регіональний та національний виміри російсько-української війни(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 52-67, 2023) Зозуля, І. В.; Zozulia, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3507-0012Постановка проблеми. Поява потреби у більш точному визначенні глобальних, регіональних і національних вимірів теперішньої російсько-української війни та їх систематизації пов'язана зі зростанням міжнародного інтересу до російсько-українського конфлікту та його впливу на світову політику та геополітичну ситуацію. Їх уточнення може мати важливе значення для розуміння подій в Україні та їх впливу на регіональну безпеку та стабільність, бути корисними для розробки стратегій та політик відносно цього конфлікту, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Метою статті є визначення основних складових глобального, регіонального та національного виміру російсько-української війни. Використані такі методи: міждисциплінарний підхід – для розуміння різних вимірів конфлікту та його впливу на різні сфери життя під час війни; критичний аналіз – для розуміння викликів, що постають у процесі розв'язання конфлікту; ретроспективний аналіз – для вивчення причин і наслідків триваючої російсько-української війни та прийняття заходів запобігання аналогічних ситуацій у майбутньому; концептуальний аналіз – для дослідження різних поглядів і підходів пошуку шляхів врегулювання конфлікту та подальшого відродження України. Результати. Визначено глобальний вимір російсько-української війни, зокрема, ознаки, форми, прояви та елементи глобального виміру війни, зміст глобального виміру війни для України та можливості розв'язання війни між росією та Україною; небезпека глобального виміру війни для України та особливості війни між росією та Україною; шляхи запобігання небезпеки поширення глобального виміру війни для України та н аслідки воєнного конфлікту між росією та Україною. Визначено регіональний вимір російсько-української війни, зокрема, регіональні конфлікти, що мали місце в Україні, сутність та небезпека регіонального виміру війни для України, шляхи запобігання небезпеці регіонального виміру війни для України. Визначено національний вимір російсько-української війни, особливості та ознаки національного виміру війни, дій Україні під час війни, розглянуті питання, як Україні перемогти росію у війні та як Україна може відродитись після війни. Висновки. Показано, що глобальний вимір війни для України полягає в загрозі територіальній цілісності та суверенітету держави, а також загрозі міжнародній безпеці та стабільності. Небезпека глобального виміру війни для України полягає в загрозі національній безпеці та територіальній цілісності держави. Небезпека поширення глобального виміру війни для України запобігається розвитком дипломатичних зусиль, забезпеченням безпеки на кордонах, національним єднанням та готовністю населення до небезпек війни, вдосконаленням системи національної безпеки та оборони. Показано, що наслідки воєнного конфлікту між росією та Україною мають країновий та регіональний вимір. Російсько-українська війна є важливим елементом регіональної безпеки та стабільності. Україна була свідком кількох регіональних конфліктів, які мають важливе значення для місцевих жителів та міжнародної спільноти. Регіональний вимір війни для України полягає в тому, що конфлікти відбуваються на її території та в її прилеглих регіонах, спричиняють гуманітарну кризу та порушують права людини. Запобігання небезпеці регіонального виміру війни для України можливе прийняттям комплексу заходів забезпечення миру та стабільності на території країни та її прилеглих регіонах. Показано, що національний вимір війни включає в себе різні аспекти національної ідентичності та інтересів країни, включаючи культурні, соціальні, економічні та політичні фактори. Під час війни успішна їй протидія та захист національних інтересів України вимагає комплексної стратегії, яка включає в себе не тільки військову, але й дипломатичну, економічну та соціальну складові. Щоб Україна перемогла росію у війні, вона повинна змінити свою стратегію та підвищити ефективність військової діяльності. Для відродження України після завершення війни Україна повинна зосередитись на реконструкції та відновленні економіки, соціальної та політичної стабільності.