Користувач: Жорнокуй Юрій Михайлович
Вантажиться...
Дата народження
Дослідницькі проекти
Структурні одиниці
Посада
Прізвище
Ім'я
Ім'я
Жорнокуй Юрій Михайлович
7 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Публікація Штучний інтелект: питання відповідальності на сучасному етапі розвитку доктрини(Форум права. - 2024. - № 2(79). - С. 118-127, 2024) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй Юрій МихайловичЗ’ясовано на рівні доктрини питання можливості застосування конструкції "юридична відповідальність" у відносинах з використанням штучного інтелекту. Встановлено, що якщо системи штучного інтелекту, які не мають правосуб’єктності, діють автономно, спираючись на власні когнітивно-поведінські здатності, вони не несуть похідних юридичних наслідків (винагороди чи відповідальності). На сьогодні кращим рішенням буде використання існуючих категорій, при цьому відповідальність за правопорушення буде покладена на користувачів, володільців або виробників, а не на самі системи штучного інтелекту. Законодавець має спосіб вирішити відповідну проблематику: він може заглянути за штучну особистість і добратися до реальної. Прорив вуалі, тобто вихід за рамки юридичної форми і допомога або (частіше) притягнення до відповідальності реальних людей, які стоять за цією формою, є відомою в різних правових системах.Публікація Визнання критерію «членство» єдиним для кваліфікації корпоративних відносин: проблемні аспекти(Право і безпека. - 2024. - № 2 (93). - С. 33-43, 2024) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй Юрій МихайловичЗ’ясовано проблемні аспекти достатності критерію «членство» як єдиного для кваліфікації корпоративних відносин. Доведено, що категорії «участь», «членство», «співробітництво» не є синонімами та базовими цивільно-правовими поняттями, що вказують на самостійну ознаку відокремленої групи відносин, спеціально і самостійно врегульованої цивільним правом. Вказані категорії варто вважати характеристикою належності суб’єкта до певної спільноти, що абсолютно не свідчить про наявність у ній всіх ознак корпорації як суб’єкта права. Аргументовано підхід, за яким характерними ознаками, які встановлюють специфіку корпоративної організації в межах конструкції юридичної особи, є: 1) поділ статутного капіталу на частки (акції), що визнаються формою фіксації корпоративних прав і обов’язків; 2) існування відносин участі в управлінні такою організацією. Сутність участі в управлінні корпорацією і членство в ній фактично є одним і тим самим явищем. Основним критерієм для корпорації є те, чи має місце участь (членство), і як наслідок, чи беруть участь в управлінні юридичною особою ті, хто її створив (учасники, акціонери, члени). Статутний же капітал є важливим лише як показник для визначення порядку управління – скільки голосів має учасник (акціонер, член).Публікація Involuntary admission of a mentally ill person as restrictions of the right to liberty(Wiadomosci lekarskie. – 2020. – № 73 (12 cz 2). – Р. 2915-2920, 2020) Borisova, V. I.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй, Ю. М.; Krasytska, L. V.; Красицька, Л. В.; Жорнокуй Юрій МихайловичАвторами вивчено та проаналізовано міжнародно-правові акти, законодавство окремих країн, рішення Європейського суду з прав людини, судову практику про примусову госпіталізацію психічно хворого з використанням філософських, загальнонаукових та спеціальних наукових методів дослідження.Публікація Роль штучного інтелекту в корпоративному управлінні: сучасні реалії та виклики майбутнього(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 5. - С. 117-120, 2024) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй Юрій МихайловичУ статті проведено аналіз ролі технологій штучного інтелекту щодо можливості його впливу на корпоративне управління в цілому та прийняття корпоративних рішень безпосередньо. Обґрунтовано, що на сьогодні актуальним залишається питання про роль штучного інтелекту в корпоративному управлінні – він виконує допоміжну або додаткову функцію, оскільки відсутнє нормативне забезпечення, яке б наділяло його правосуб’єктністю. Стверджується, що більшість аргументів на користь правосуб’єктності штучного інтелекту одночасно досить прості та досить складні. Вони досить прості у тому сенсі, що системи штучного інтелекту існують у спектрі з розмитими краями. Поки ще не існує значущої категорії, яку можна було б виділити для такого визнання; якщо інструментальні причини вимагають визнання в конкретних випадках, то цього можна досягнути, використовуючи існуючі правові форми. Аргументи досить складні, оскільки багато з них ґрунтуються на невисловлених припущеннях про майбутній розвиток систем штучного інтелекту, для яких особистість буде не лише корисною, але й заслуженою. По крайній мірі, в найближчому майбутньому кращим рішенням буде покладатися на існуючі категорії, при цьому відповідальність за правопорушення буде покладена на користувачів, володільців або виробників, а не на самі системи штучного інтелекту. Обстоюється думка, що з метою попередження ризиків, які можуть мати місце у сфері корпоративного управління при застосуванні технологій штучного інтелекту, необхідно: 1) напрацювати механізми покладення на корпорації обов’язку з розробки внутрішніх актів, які б регулювали вплив штучного інтелекту на прийняття рішень членами органів таких юридичних осіб; 2) на законодавчому рівні, окреслити межі застосування технологій штучного інтелекту під час прийняття рішень членами органів корпорації; 3) напрацювати норми, які б закріпили підзвітність технологій штучного інтелекту.Публікація Юридична особа vs штучний інтелект: проблематика визнання правосуб’єктності(Європейські перспективи. - 2024. - № 3. - С. 91-97, 2024) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй Юрій МихайловичУ статті на основі порівняльного аналізу конструкцій «юридична особа» та «штучний інтелект» проведено аналіз проблематики з’ясування питання про правосуб’єктність останнього. Зауважено, що існує потреба визначення механізму для кращого опису юридичної особистості штучного інтелекту шляхом застосування: 1) теорія штучного суб’єкта; 2) теорія реально існуючого суб’єкта; 3) гібридна теорія. Звертається увага, що кожна правова система має вирішити, яким суб’єктам вона надасть правосуб’єктність. З’ясовано, що питання про правосуб’єктність штучного інтелекту допоможе усунути певні неузгодження в наділенні його юридичною особистістю. Увага має бути зосереджена на вирішенні проблем, пов’язаних з юридичною особистістю. Навіть якщо правосуб’єктність штучного інтелекту є політично недосяжною, то тривала дискусія може допомогти напрацювати більш аргументоване обґрунтування вже існуючих юридичних особистостей.Публікація Правосуб’єктність систем штучного інтелекту: сучасний стан і перспективи(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 28-33, 2024) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй Юрій МихайловичРозглянуто проблематику надання правосуб’єктності системам штучного інтелекту, а також етичні принципи цих систем, такі як прозорість, справедливість, незавдання шкоди, залежність, свобода і автономія, довіра. Наголошено, що питання про правосуб’єктність ШІ допоможе усунути певні неузгодженості у наділенні його юридичною особистістю.Публікація Цивільне право. Особлива частина : навчальний посібник(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Аврамова, О. Є.; Вакулович, Е. В.; Горбенко, А. С.; Євко, В. Ю.; Жорнокуй, В. Г.; Жорнокуй, Ю. М.; Загородній, С. А.; Зайцев, О. Л.; Zaitsev, O. L.; Кириченко, Т. С.; Красицька, Л. В.; Кройтор, В. А.; Кухарєв, О. Є.; Мороз, О. В.; Піхурець, О. В.; Сліпченко, А. С.; Сліпченко, С. О.; Сядриста, І. І.; Тіхонова, М. А.; Чалий, Ю. І.; Шишка, О. Р.; Ясечко, С. В.; Олексій зайцев; Ольга Мороз; Жорнокуй Юрій Михайлович; Олександр Кухарєв; Олександр Шишка; Юрій Чалий; Жорнокуй Валентина Григорівна; Сядриста (Гришина) Ірина ІгорівнаНавчальний посібник повністю відповідає курсу цивільного права, передбаченому для отримання вищої юридичної освіти. И ого традиційно було поділено на дві частини. У цій частині висвітлено питання загальних положень про зобов’язання та договір, охарактеризовано окремі групи договорів про передачу майна у власність, у тимчасове володіння та користування, договори про виконання робіт і договори про надання послуг, договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, а також недоговірні зобов’язання та питання спадкового права. Посібник може бути корисним як студентам (курсантам), так і аспірантам (ад’юнктам) та викладачам юридичних, економічних ЗВО, а також всім, хто цікавиться цивільним правом.