Користувач: Ігор Невзоров
Вантажиться...
Дата народження
Дослідницькі проекти
Структурні одиниці
Посада
Прізвище
Ім'я
Ім'я
Ігор Невзоров
5 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Публікація Антиномії англо-американської та вітчизняної юриспруденції в осмисленні проблематики прав дитини(Право і безпека. – 2023. – № 4 (91). – С. 150-160, 2023) Бурдін, М. Ю.; Burdin , M. Yu.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Томляк, Т. С.; Tomliak , T. S.; Ігор НевзоровПроаналізовано сучасні погляди представників вітчизняної та англо-американської юриспруденції щодо проблематики прав дитини. Розглянуто як вітчизняні, так і англо-американські підходи щодо праворозуміння, в межах яких проблематика охорони дитинства набуває свого пріоритетного значення. Розкрито зміст поняття «дитина» в межах вітчизняної та англо-американської юриспруденції. Відзначено спектр правомочностей дитини у вітчизняній та англоамериканській юридичній думці. Критично осмислено категорію «найкращі інтереси дитини», яка набула свого значення в межах англо-американської юриспруденції.Публікація Європейський досвід дигіталізації виконавчої влади: актуальні уроки для України(Вісник Національної академії правових наук України. - 2024. - № 1. - С. 103-125, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.; Mykhailo Burdin; Ігор НевзоровУ статті висвітлюється європейський досвід дигіталізації виконавчої влади в контексті реалізації концепцій добропорядного урядування (належного урядування) та електронного урядування. Порівнюються українські й європейські наукові підходи з дигіталізації державного управління. Окреслюються й формулюються домінантні напрями змін парадигми державного управління в Україні відповідно до вимог дигіталізації як невід’ємної складової курсу на реалізацію концепції добропорядного урядування. Наголошується, що для забезпечення сталого цифрового розвитку й уможливлення швидкої цифрової трансформації органів виконавчої влади в Україні необхідно гарантувати запровадження застосування принципу «цифровий за замовчуванням», який упроваджено в країнах-членах ЄС. Осмислено вплив європейських правових ініціатив з дигіталізації державного управління періоду 1999–2021 рр. на процес дигіталізації виконавчої влади в Україні. Доводиться, що європейський досвід стає не лише джерелом правових запозичень для поглиблення правових реформ у сфері дигіталізації, а й певним спільним знаменником, якого в правовій сфері має досягти Україна, упроваджуючи правові стандарти у галузі дигіталізації свого державного управління. Зроблено висновок про те, що Україні потрібно не лише активізувати зусилля з наближення дигіталізації виконавчої влади до кращих правових і управлінських практик ЄС у контексті продовження подальшого регулярного діалогу в цій сфері, а й забезпечити регулярний моніторинг повного виконання чинних правових зобов’язань як за Угодою про асоціацію з ЄС, так і за іншими міжнародними угодами у сфері дигіталізації виконавчої влади.Публікація Правова визначеність як юридична гарантія забезпечення прав людини(Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах війни та післявоєнний період: матеріали наук. семінару (м. Львів, 23 черв. 2023 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2023. – С. 132-135, 2023) Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Байбак, А. Г.; Baibak, A. H.; Ігор НевзоровРозглядаючи особливості гарантування прав людини, необхідно звернути увагу на особливості і сутність нормативних гарантій і виокремити значення правової визначеності у цій системі.Публікація Курс лекцій з юридичної деонтології : навчальний посібник(Харків : ХНУВС, 2022. – 184 с., 2022) Логвиненко, І. А.; Lohvynenko, I. A.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Логвиненко, Є. С.; Lohvynenko, Y. S.; Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Юшкевич, О. Г.; Iushkevych, O. G.; Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; Коваленко, А. О.; Kovalenko, A. O.; Шульга, А.М.; Shulga, A.M.; Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Логвиненко Ігор Альбертович; Логвиненко (Велика) Євгенія Сергіївна; Ігор Невзоров; Mykhailo Burdin; Юшкевич Олена Геннадіївна; Юлія Загуменна; Anatolii Shulha; Лазарєв Віктор Вікторович; Юлія БезусаНавчальний посібник підготовлено відповідно до стандартів вищої професійної освіти в Україні. Враховуючи новітні здобутки науковців та зміни у вітчизняному законодавстві, розкрито основні теми навчальної дисципліни «Юридична деонтологія», головне призначення якої полягає в ознайомленні здобувачів вищої юридичної освіти з вимогами та критеріями, яким має відповідати юрист у своїй професійній діяльності. Навчальний посібник підготовлено у форматі лекцій, теми яких відповідають навчальній програмі. Матеріал викладено у доступній для розуміння формі, з контрольними питаннями до кожної теми, рекомендованою літературою та глосарієм. Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, юристів-практиків широкого загалу читачів.Публікація Деякі дискусійні питання щодо систематизації підзаконних нормативно-правових актів(Право і безпека. - 2024. - № 3 (94). - С. 9-20, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Mykhailo Burdin; Ігор Невзоров; Юлія БезусаУ статті розглянуто питання щодо систематизації підзаконних нормативно-правових актів, що зумовлено ухваленням Закону України «Про правотворчу діяльність». Зазначено, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» докорінно не вирішило проблему впорядкування нормативно-правових актів. Неврегульованість широкого кола питань систематизації законодавства породжує, зокрема, багато таких дискусійних питань, як-от: з’ясування допустимості та доцільності кодифікації підзаконних нормативно-правових актів; визначення і нормативне закріплення найбільш оптимальних форм систематизації підзаконних нормативно-правових актів, ролі та можливостей консолідації як форми систематизації підзаконних нормативно-правових актів. На основі аналізу Закону України «Про правотворчу діяльність» визначено, що законодавцем, по-перше, не запропоновано визначення кодифікації як форми правотворчої діяльності, по-друге, не класифіковано різновиди кодифікації за їхньою юридичною силою. Таким чином, питання щодо можливості існування кодифікаційних підзаконних актів у розрізі Закону України «Про правотворчу діяльність» є відкритим. Натомість практика підзаконної правотворчості підтверджує закономірність існування підзаконних кодифікаційних актів у структурі системи законодавства. Вказано, що основною формою існування підзаконних кодифікаційних актів є постанови Кабінету Міністрів України. Зазначено, що наявні теоретичні напрацювання та зарубіжній досвід унормування як офіційної, так і неофіційної інкорпорації вказують на недоцільність її запровадження в Україні через доповнення Закону України «Про правотворчу діяльність», адже інкорпорація взагалі не має рис правотворчості, тому вона не може бути предметом правового регулювання закону про закони. Наголошено, що з урахуванням сучасних доктринальних уявлень щодо особливостей альтернативних кодифікацій підзаконних нормативно-правових актів в Україні за зразком Закону України «Про правотворчу діяльність» доцільно було б ухвалити окремий нормативно-правовий акт (на рівні постанови Кабінету Міністрів України), який би регламентував правила систематизації підзаконних нормативно-правових актів у системі органів виконавчої влади. Підсумовано, що потребує нормативної та доктринальної визначеності питання суб’єктного складу органів державної влади щодо окреслення конкретних форм систематизації підзаконних нормативно-правових актів, враховуючи консолідацію законодавства.