Користувач: Лілія Бондаренко
Вантажиться...
Дата народження
Дослідницькі проекти
Структурні одиниці
Посада
Прізвище
Ім'я
Ім'я
Лілія Бондаренко
5 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Публікація Проблема мотиваційного консультування залежних осіб(Габітус. - 2023. - Вип. 49. - С. 105-109, 2023) Жданова, І. В.; Zhdanova, I. V.; Бондаренко, Л. О.; Bondarenko, L. O.; Жданова Iрина Вячеславiвна; Лілія БондаренкоПредставлено теоретико-психологічний аналіз проблеми мотиваційного консультування залежних осіб. Визначено поняття залежності, описано її види та ознаки, охарактеризовано основні мотиви залежної поведінки на прикладі вживання алкоголю. Зазначено складність та міждисциплінарність проблеми залежної поведінки та допомоги залежним особам. Підкреслено невмотивованість залежної людини як до прийняття психологічної допомоги, так і до змін у власній поведінці, на підставі чого зроблено висновок про доцільність використання мотиваційного консультування у системі медико-психологічної допомоги залежним особам. Визначено поняття мотиваційного консультування, доведено його дієвість, охарактеризовано основні принципи та етапи цього методу. Більш детально описано прийоми мотиваційного інтерв'ювання (відкриті питання, рефлексивне слухання, підтримка та узагальнення). Указано на загальноприйняті прийоми консультаційної бесіди та конкретні техніки мотиваційного консультування.Публікація Особливості надання психологічної допомоги під час війни людям, що пережили окупацію(Особистість, суспільство, війна: тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, 7 квіт. 2023 р.). – Харків, 2023. – С. 210-213, 2023) Твердохвалова, Ю. Л.; Tverdokhvalova, Yu. L.; Бондаренко, Л. О.; Bondarenko, L. O.; Твердохвалова Юлія; Лілія БондаренкоЗазначено, що перебування людини під окупацією є дуже складним досвідом, який може мати низку наслідків для її психологічного стану.Публікація Психологічні засади медіації як посередництва у вирішенні конфліктів(Особистість, суспільство, війна : тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, Україна, 26 квіт. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 50-53, 2024) Бондаренко, Л. О.; Bondarenko, L. O.; Прокодянчик, С. С.; Prokodianchyk, S. S.; Лілія БондаренкоДоведено, що медіація є вагомим внеском у сектор врегулювання взаємин у сучасному кризисному суспільстві, оскільки стала дієвим інструментом вирішення конфліктів у різних сферах життя. Виділено найбільш значущі риси психологічного профілю медіатора як посередника між конфліктуючими сторонами.Публікація Психолого-правова деонтологія як етична основа діяльності практичного психолога у правоохоронній системі(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Психологія. – 2023. – Т. 34 (73), № 2. - С. 75-79, 2023) Бондаренко, Л. О.; Bondarenko, L. O.; Лілія БондаренкоВизначено особливу моральну відповідальність та етичну основу діяльності практичного психолога правоохоронної системи. Проаналізовано та визначено характерні риси галузевих деонтологій, на підставі чого сформульовано дефініцію психолого-правової деонтології як синтезованої моделі, що поєднує психологічні і правові аспекти. Уточнено їх зміст, що й визначає етичні принципи психолога у системі правоохоронної діяльності. Увагу акцентовано на особливій відповідальності психолога, професійно задіяного у сфері правоохоронної діяльності, окреслено коло його компетенцій з урахуванням теорії і практики психолого-правової деонтології. Зауважено, що когнітивною основою діяльності психолога в цьому випадку виступає система знань щодо етичної комунікації з колегами та клієнтами задля забезпечення ефективної допомоги, прийняття релевантних рішень у правовому полі. Зазначена система знань інтеріоризується психологами та перетворюється в низку практичних умінь у процесі фахової підготовки у закладі вищої освіти правового профілю, а також виконання професійних обов’язків. Обґрунтовано конативний аспект діяльності психолога. Наголошено на доцільності коригування положень "Етичного кодексу психолога", що полягає у необхідності формування компетентностей, які стосуються захисту інтересів клієнта, що перебуває у кризових умовах, особливої відповідальності, забезпечення конфіденційності, валідності діагностичних методик і процедур.Публікація Психологічні наслідки дискримінації у правовій системі(Габітус. - 2024. - Вип. 60. - С. 227-230, 2024) Бондаренко, Л. О.; Bondarenko, L. O.; Солохіна, Л. О.; Solokhina, L. O.; Шелкошвеєв, І. В.; Shelkoshveiev, I. V.; Лариса Солохіна; Ігор Шелкошвеєв; Лілія БондаренкоСтаття присвячена аналізу проблеми дискримінації у правовій системі, зокрема її психологічних наслідків. Автори наголошують на тому, що дослідження психологічних наслідків дискримінації допомагає зрозуміти, як ці явища можуть впливати на психічний стан та добробут осіб. Розкриття психологічних наслідків дискримінації сприяє зрозумінню їх впливу на принципи справедливості та рівноправ’я в правовій системі. Це може спонукати до змін у законодавстві, політиці та практиці, спрямованих на забезпечення більш справедливого та рівного суспільства. Дискримінація у правовій системі спричиняє стрес, тривогу, депресію та інші негативні емоційні стани. Ефекти стереотипів та упереджень посилюють дискримінацію та впливають на самооцінку та самоідентифікацію постраждалих осіб. Ризик психологічної травми збільшується у разі тривалої та систематичної дискримінації, а також у разі вияву дискримінації, пов’язаної з такими багатофакторними основами, як раса, стать, вік, сексуальна орієнтація та інші. Забезпечення доступу до психологічної підтримки та терапії для постраждалих осіб допомагає їм подолати негативні наслідки дискримінації та сприяє психологічному здоров’ю населення. Дослідження психологічних наслідків дискримінації сприяє розробці стратегій та програм, спрямованих на запобігання цій проблемі, а також дає змогу виявити потреби та визначити ефективні підходи до психологічної піддтримки та реабілітації постраждалих осіб. Це може включати розробку програм психологічної підтримки, навчання фахівців та створення ресурсів для допомоги тим, хто потребує. Зменшення психологічних наслідків дискримінації та соціальної нерівності є важливою метою, яку можна досягти шляхом прийняття змістовних нововведень на держаному рівні.