Правотворчість в Україні унормована законом

Abstract

У статті проаналізовано основні напрями транзиції уявлень теоретичного дискурсу щодо правотворчості – від радянської доби до сьогодення, а також висвітлено історичні й методологічні засади її розвитку. Показано, що як явище соціальної дійсності правотворчість відіграє основоположну роль у розвитку суспільства, оскільки вона спрямована на формування та вдосконалення загальної, узгодженої системи правових норм, які регулюють суспільні відносини та мають загальнообов’язковий характер. Розглянуто динаміку поглядів на теоретичні проблеми правотворчості та наявність політичного впливу на їх формування. Окреслено методологічні підходи до розвитку ідей правотворчості. Звернено увагу на проблему тяглости наукового знання у дослідженнях правотворчості. Проаналізовано появу законодавчого визначення правотворчої діяльності та його вплив на подальше осмислення й розбудову сучасної моделі цієї діяльності.

The article traces the main directions of the transition in theoretical discourse on lawmaking from the Soviet era to the present day, highlighting the historical and methodological foundations of its development. It demonstrates that as a phenomenon of social reality, lawmaking plays a fundamental role in the development of society, as it is aimed at the creation and improvement of a general, coherent system of legal norms that regulate social relations and have a binding character. Given its historical determinism, the article examines the dynamics of perspectives on the theoretical issues of law-making and the presence of political influence in their formation. Attention is drawn to the issue of continuity in scientific knowledge within law-making research. The statist approach to understanding law-making as an exclusively state-driven activity continues to dominate contemporary Ukrainian legal thought and is even more apparent in everyday legal practice. Although current studies emphasize that the law-making process represents a dual, purposeful activity of civil society and authorized law-making bodies, further analysis of the content of law-making focuses solely on the activity of the latter. The article characterizes methodological approaches to the development of law-making ideas. Attention is also given to the need for a critical rethinking of the positivist approach to the understanding of law-making, which relies solely on formal-dogmatic methods and a scholastic perception of law. It emphasizes the need for an effective, rather than populist, shift toward a natural law methodology and a legal understanding that aligns with the European liberaldemocratic model. The legislative regulation of the process of drafting and adopting normative legal acts in Ukraine has a complex and challenging history, which clearly illustrates the difficulties of the country’s transitional transformation. Accordingly, the study analyzes the emergence of legislative definitions of law-making activity and their impact on the further conceptualization and development of the modern model of this activity.