Особливості правового регулювання діяльності підрозділів кримінальної поліції під час дії правового режиму воєнного стану

Abstract

Збройна агресія проти України спричинила необхідність адаптації правового регулювання діяльності підрозділів кримінальної поліції до умов воєнного стану. Це вимагає поєднання традиційних правоохоронних функцій із розширеними завданнями – протидією диверсіям, мародерству, незаконному обігу зброї та іншим злочинам, характерним для надзвичайних ситуацій. Мета. Провести комплексний аналіз особливостей правового регулювання діяльності підрозділів кримінальної поліції під час дії воєнного стану з урахуванням сучасних викликів безпеці держави, міжнародного досвіду та потреби у забезпеченні балансу між ефективністю правоохоронної діяльності й дотриманням принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини. Методи. Порівняльноправовий – для аналізу досвіду зарубіжних держав щодо функціонування поліції під час надзвичайних і воєнних станів; системно-структурний – для виявлення взаємозв’язків між нормами національного законодавства та міжнародними стандартами захисту прав людини; формально-юридичний – для дослідження процесуальних аспектів реалізації повноважень поліції й правових колізій; аналітичний – для формулювання пропозицій з удосконалення законодавства. Результати. Встановлено, що правове регулювання діяльності кримінальної поліції під час воєнного стану в Україні поєднує елементи жорсткого реагування на безпекові виклики з дотриманням демократичних принципів. Виокремлено процесуальні особливості виконання повноважень, напрями взаємодії з іншими органами сектору безпеки та проблеми захисту прав і свобод громадян. Зіставлення з міжнародною практикою показало спільні тенденції та відмінності у межах розширення поліцейських повноважень. Висновки. Необхідна системна інтеграція спеціальних норм воєнного часу до профільних законів для усунення колізій і підвищення передбачуваності процедур. Рекомендовано запровадити стандартизовані процесуальні режими для дій у зонах бойових дій, посилити парламентський і громадський контроль, удосконалити механізми захисту прав людини та забезпечити баланс між національною безпекою і демократичними стандартами правової держави.The armed aggression against Ukraine has necessitated the adaptation of the legal regulation of criminal police units to the conditions of martial law. This requires combining traditional law-enforcement functions with expanded tasks such as countering sabotage, looting, illicit arms trafficking, and other crimes typical of emergencies. Purpose. To conduct a comprehensive analysis of the legal regulation of criminal police activities during martial law, taking into account current national security challenges, international experience, and the need to balance effective law-enforcement operations with the principles of the rule of law and the protection of human rights and freedoms. Methods. Comparative-legal – to examine foreign experience in policing during states of emergency and martial law; system-structural – to identify relationships between national legislation and international human rights standards; formal-legal – to study procedural aspects of police powers and related legal conflicts; analytical – to formulate proposals for legislative improvement. Results. It was established that the legal framework governing criminal police operations under martial law in Ukraine combines strong security measures with adherence to democratic principles. The study highlights procedural specifics of exercising police powers, areas of cooperation with other security and defense actors, and challenges in safeguarding citizens’ rights and freedoms. Comparison with international practice revealed both common trends and distinctive approaches to expanding police authority. Conclusions. A systematic integration of wartime special norms into core legislation is required to eliminate legal conflicts and enhance procedural predictability. It is recommended to introduce standardized procedural regimes for actions in combat zones, strengthen parliamentary and public oversight, improve mechanisms for human rights protection, and maintain a balance between national security and democratic legal standards.