Freedom or arbitrariness: a social and philosophic analysis

Abstract

Тема свободи завжди була в центрі життєвого та філософсько-політичного дискурсу. Свобода – одне з чарівних слів, яке викликає багато позитивних емоцій у повсякденному житті. Окремі соціально-філософські дослідження висвітлюють шляхи заміни традиційної, а іноді й спонтанної абсолютизації людської свободи на емпіричному рівні суспільної свідомості. Воно полягає в досягненні бажаних результатів і в праві вибирати, чого досягти. Різниця між цими «формулами» очевидна. в у другому випадку можна спостерігати прийняття певних обмежень свободи через соціальну реальність і розуміння того, що вона може бути повністю реалізована лише через самообмеження. Однак до таких висновків потрібно дійти самостійно. Практика показує, що категоричність влади щодо обов’язків громадян здебільшого призводить до протилежних результатів. Тому, як ніколи, актуальною є розробка постійної, розгорнутої, багаторівневої гуманітарної програми роботи з населенням, заснованої на соціально-філософських дослідженнях. Держава має побудувати «мережу» постійних спеціальних державних інституцій, оскільки це покращить якість державного управління, прокладе шлях до толерантності та успішних компромісів. Кінцевою метою даної статті є формування усвідомленої (раціональної) громадянської позиції та самовизначення внаслідок повного усвідомлення нею відповідальності за свої рішення.

The freedom theme has always been in the centre of life and philosophical and political discourse. Freedom is one of the magic words causing many positive emotions in everyday life. Certain social and philosophical studies highlight the ways of replacing traditional and, sometimes, spontaneous absolutization of human freedom at an empirical level of social consciousness. It lies in achieving desired results and being entitled to choose what to achieve. The difference between these “formulas” is obvious. In the second case, one can observe one's acceptance of certain restrictions of freedom due to social reality and understanding that it can only be fully realized through self-restraint. However, one needs to come to such conclusions on one’s own. Practice shows that the categorical power of authorities in terms of citizens’ duties mostly leads to opposite results. Therefore, more than ever, it is essential to develop a permanent, well-developed, multi-level humanitarian programme for working with the population based on social and philosophical studies. The state needs to build the “net” of permanent special state-owned institutions since it will improve the quality of public administration, pave the way for tolerance and successful compromises. The ultimate goal of this article is to form a conscious (rational) civic position and self-determination as a result of one’s full awareness of responsibility for one’s decisions.

Конечная цель данной статьи - формирование осознанной (рациональной) гражданской позиции и самоопределения в результате полного осознания человеком ответственности за свои решения.