К обоснованию особенной юридической логики

Abstract

Статья посвящена экспликации и сравнительному анализу двух основных подходов в понимании природы юридической логики. Согласно первому пониманию - тривиальному - юридическая логика сводится к локальному приложению формальной логики в поле права. В такой связи критически обсуждены взгляды Илмара Таммело, практически неизвестные специалистам Молдовы и Украины. Второе - нетривиальное - понимание восходит к Г. В. фон Лейбницу. Согласно ему, юридическая логика представляется как особенная, существующая наряду с формальной логикой и отличающаяся от нее не только областью определения, но и содержанием.This paper is devoted to explication and comparative analysis of two main approaches to realize the legal logic nature. In accordance with the first realization - trivial - legal logic is reduced to a local application of formal logic in the field of law. Ilmar Tammelo views, unknown to Moldavian and Ukrainian specialists practically, are critically discussed in this connection. The second - nontrivial - realization ascended lineally to G. W. von Leibniz.Стаття присвячена експлікації і порівняльному аналізу двох основних підходів в розумінні природи юридичної логіки. Відповідно до першого розуміння - тривіального - юридична логіка зводиться до локального додатком формальної логіки в поле права. У такому зв'язку критично обговорені погляди Ілмарі Таммела, практично невідомі фахівцям Молдови та України. Друге - нетривіальне - розуміння сходить до Г. В. фон Лейбніца. Згідно з ним, юридична логіка представляється як особлива, що існує поряд з формальною логікою і відрізняється від неї не тільки областю визначення, а й змістом.Articolul este dedicat explicatiei si analizei comparative a celor doud aborddri principale de intelegere a naturii logicii juridice. Conform primei intelegeri - triviale - logica juridicd se reduce la aplicarea locald a logicii formale in domeniul juridic. In acest sens, opiniile lui Ilmar Tammelo sunt analizate critic, practic necunoscute expertilor din Moldova si Ucraina. Cea de-a doua intelegere -non-triviald - ii revine lui G. von Leibniz. Potrivit lui, o logica juridicd este reprezentatd ca fiind speciald, existentd la nivel cu logica formald si diferitd nu doarprin domeniul sdu de definitie, dar si ca continut. Cuvinte cheie: logica juridicd, logica formald, valabilitatea formald, valabilitatea pragmaticd, Ilmar Tammelo.