Дискреційні повноваження правоохоронних органів України як один із механізмів реалізації правоохоронної функції держави

Abstract

Правоохоронна функція держави спрямована на забезпечення прав і свобод людини, як у внутрішніх, так і у зовнішніх відносинах. Вона здійснюється через надання повноважень компетентним органам, закріплених у нормативних актах. Проте відсутність чіткого визначення правоохоронних органів у законодавстві призводить до того, що система таких органів має невизначені повноваження, серед яких вагому роль відіграють дискреційні повноваження. Це пов'язано з тим, що ці органи часто приймають важливі юридичні рішення, які впливають на громадян та організації. Реалізація дискреційних повноважень вимагає адаптації до змін у суспільстві та обґрунтування дій відповідно до актуальних обставин. Тому важливо науково обґрунтувати підходи до таких повноважень, щоб держава могла швидко реагувати на потреби суспільства. В умовах збройної агресії особливо актуальним стає пристосування державних функцій до сучасних викликів. Через складність і тривалість процесу прийняття законодавчих актів виникає потреба надати правоохоронним органам можливість самостійно адаптувати свої дії відповідно до ситуації. Метою статті є окреслення основних характеристик сучасного розуміння дискреційних повноважень правоохоронних органів. Використані методи: догматичний (нормативно-правовий) – для аналізу чинного законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів України та їхні дискреційні повноваження; системного аналізу – для розгляду дискреційних повноважень як частини загальної системи правоохоронної діяльності; функціональний – для визначення конкретних функцій, які виконують правоохоронні органи за допомогою дискреційних повноважень, та оцінки їх ефективності в контексті забезпечення правопорядку. Результати. Виявлені можливі проблеми та прогалини у використанні дискреційних повноважень, що може призводити до порушень законності чи зловживань з боку представників правоохоронних органів. Під час формування критеріїв оцінки законності реалізації дискреційних повноважень на основі аналізу можна визначити конкретні показники, за якими оцінюватимуться законність та обґрунтованість їх використання правоохоронцями. Висновки. Встановлено, що реалізація державновладних повноважень неможлива без ефективного механізму застосування нормативних положень на практиці. Дискреційні повноваження правоохоронних органів є ключовою ланкою, яка пов’язує нормативно-правову базу з практичним виконанням завдань, поставлених перед цими органами. Ефективність такого механізму значною мірою залежить від особистих якостей особи, що реалізує ці повноваження, її професіоналізму, аналітичних і творчих здібностей, рівня правосвідомості та праворозуміння, а також від чіткості та зрозумілості нормативних положень, які допускають можливість альтернативної поведінки.

The law enforcement function of the state is aimed at ensuring the rights and freedoms of individuals in both internal and external relations. It is carried out through the delegation of powers to competent authorities as enshrined in regulatory acts. However, the lack of a clear definition of law enforcement agencies in legislation results in a system of such agencies having ambiguous powers, among which discretionary powers play a significant role. This is because these agencies often make important legal decisions affecting citizens and organizations. The implementation of discretionary powers requires adaptation to changes in society and justification of actions according to current circumstances. Therefore, it is important to scientifically substantiate approaches to such powers so that the state can respond promptly to societal needs. In the context of armed aggression, adapting state functions to modern challenges becomes particularly urgent. Due to the complexity and length of the legislative process, there is a need to empower law enforcement agencies to independently adapt their actions according to the situation. The purpose of the article is to outline the main characteristics of the modern understanding of the discretionary powers of law enforcement agencies. Methods used dogmatic (normativelegal) – for analyzing current legislation regulating the activities of law enforcement agencies in Ukraine and their discretionary powers; system analysis – to examine discretionary powers as part of the overall system of law enforcement activity; functional – to determine the specific functions performed by law enforcement agencies through discretionary powers and to assess their effectiveness in maintaining public order. Results. The study identified potential issues and gaps in the use of discretionary powers, which could lead to violations of legality or abuses of power by law enforcement representatives. When forming criteria for evaluating the legality of discretionary power implementation, specific indicators can be established based on analysis, allowing for the assessment of their legality and justification by law enforcement officers. Conclusions. It has been established that the realization of state authority is impossible without an effective mechanism for applying regulatory provisions in practice. Discretionary powers of law enforcement agencies are a key link connecting the legal framework with the practical execution of tasks assigned to these bodies. The effectiveness of this mechanism largely depends on the personal qualities of the individual exercising these powers, their professionalism, analytical and creative abilities, level of legal awareness and understanding, as well as the clarity and comprehensibility of regulatory provisions that allow for alternative behavior.

Определены основные характеристики современного понимания дискреционных полномочий правоохранительных органов. Выявлены возможные проблемы и пробелы в использовании дискреционных полномочий, что может приводить к нарушениям законности или злоупотреблениям представителей правоохранительных органов. При формировании критериев оценки законности реализации дискреционных полномочий на основе анализа можно определить конкретные показатели, по которым будут оцениваться законность и обоснованность их использования правоохранителями.