Релігійна свобода: проблема суміжних термінологічних конструктів

Abstract

Розглянуто проблему міжрелігійного діалогу через одну із детермінант – термінологічну невизначеність і неузгодженість між різними концептуальними традиціями у розумінні основних положень. Зокрема, відтворено принципові розбіжності, а також продемонстровано ідентичності у тлумаченні суміжних термінологічних конструктів, що входять у науковий обіг при аналізі поняття «релігійна свобода». Так, у поле аналізу ввійшли концепти «воля», «свобода» та «вибір». Ввівши їх у контекст додержання принципу релігійної свободи в сучасному світі, автор резюмує, що здатність людини керуватися волею в межах чуттєвих бажань і чистого розуму дозволяє їй цілеспрямовано формувати наміри й узгоджувати своє життя з життям інших (у тому числі координувати свої вірування з іншими релігійними поглядами). Усвідомлюючи можливість власного вільного вибору в системі релігій світу, людина здатна, керуючись практичним досвідом і критичним розумом, поважати такий самий вільний вибір тих, хто сповідує інші канони, та демонструвати раціональну спроможність досягнення загального блага. Але для того щоб узгодити свої дії, соціальні суб‘єкти мають узгодити концептуальні підходи до пояснення буття й усіх його складових, починаючи з узгодження та уніфікації розуміння основних положень і концептів.The author of the article considers the problem of interreligious dialogue through one of the determinants – terminological uncertainty and inconsistency between different conceptual traditions within the understanding of the basic provisions. In particular, the author has reproduced fundamental differences, as well as has demonstrated identities in the interpretation of related terminological constructs that are part of the scientific circulation within the analysis of the concept of “religious freedom”. Thus, the concepts of “will”, “freedom” and “choice” were within the field of the analysis. Having introduced them into the context of observance of the principle of religious freedom in the modern world, the author concludes that the ability of a man to be guided by the will within the limits of sensual desires and pure reason, allows him to form purposefully intentions and coordinate his life with the life of others (in particular to coordinate own beliefs with other religious views). Realizing the possibility of own free choice in the system of world religions, a person is able, on the basis of practical experience and critical reason, to respect the same free choice of those, who profess other canons and demonstrate the rational ability to achieve the common good. But in order to coordinate own actions, social actors must agree on conceptual approaches in explaining being and all its components, starting with the harmonization and unification of understanding of the basic provisions and concepts.Воспроизведены принципиальные разногласия, а также поиск идентичности в толковании смежных терминологических конструктов, входящих в научное обращение при анализе понятия «религиозная свобода».