Форум права, 2022, № 2

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Становлення військового права на українських землях у V cт. до н.е. – XVI ст.
    (Форум Права. – 2022. – № 2 (73). – С. 94-101, 2022) Головко, Б. Г.; Golovko, B. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8815-5722
    Наголошено, що проблеми, пов’язані з регламентацією військової діяльності, набувають особливого значення в часи захисту держави Україна від російської агресії. Визначено особливості джерел і основних рис військового права на українських землях у часи утворення української держави. З’ясовано, що на начальних етапах становлення української державності провідне місце посідали норми звичаїв і звичаєвого права. Починаючи з XIV ст., звичаї залишаються як допоміжні джерела, а на перший план виходять Литовські статути, військові (князівські) привілеї, військові статути, військові артикули. Таке удосконалення джерел військового права дозволило розширити палітру проблем, яку вони регламентували. До традиційних питань військового права додаються цивільно-правові – статус земель і маєтків, які монархи надавали воїнам за службу, можливість розпорядження ними (продаж, передача у спадщину) і кримінально-правові – перелік військових злочинів та відповідальність за їх вчинення.
  • Документ
    Особливості організації діяльності апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
    (Форум Права. – 2022. – № 2 (73). – С. 80-93, 2022) Профатіло, К. В.; Profatilo, K. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8551-3849
    Проаналізовано правові засади організації діяльності апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, визначено сутність та особливості його правової природи та функціонально-структурної основи, а також обґрунтувано напрямки удосконалення адміністративноправового статусу апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Визначено, що апарат Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей є її відособленим органом, що фахово й комплексно забезпечує виконання завдань та повноважень даного центрального органу виконавчої влади. Апарат Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей поряд із всебічною забезпечувальною діяльністю здійснює окремі умовно самостійні владні повноваження, також направлені на забезпечення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Даний апарат має загальну компетенцію та нормативно невичерпні повноваження, діючи на постійній основі та формуючись на засадах державної служби. Також організація апарату характеризується здійсненням управління ним керівником апаратом за участі Голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, організаційно-функціональною системністю значної кількості невеликих підрозділів апарату та його порівняно невеликим штатом. Встановлено, що удосконалення організації діяльності апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей першочергово потребує уточнення його статусу, змісту та форм відносин із Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, конкретизації повноважень апарату, усунення з них дублюючих, невластивих і беззмістовних. Іншими заходами такого удосконалення мають бути врегулювання засад відповідальності та упорядкування управлінських повноважень керівника апарату, їх розмежування з повноваженнями Голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також раціоналізація структурної організації апарату, забезпечення чіткої функціонально-предметної спеціалізації його підрозділів.
  • Документ
    Війна та дезертирство: засади правового регулювання в Україні
    (Форум Права. – 2022. – № 2 (73). – С. 60-79, 2022) Зозуля, І. В.; Zozulia, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3507-0012; Довгань, О. І.; Dovhan, O. I.
    Наголошено, що військове дезертирство є всесвітньою проблемою, яка незалежно від обов'язковості чи ні військової служби розглядається як кримінальний злочин і переважно прирівнюється до зради. Здебільшого військовослужбовців до дезертирства спонукають причини, які відносяться до соціально-психологічної сфери діяльності людини, що особливо загострюються під час війни. З введенням в Україні правового режиму воєнного стану та початком широкомасштабної військової агресії росії проти нашої держави особливій увазі надається кримінально-правова складова військового дезертирства, кваліфікуючі ознаки якого закріплені у статті 408 Кримінального кодексу України. Визначено засади правового регулювання в Україні дезертирства як військового злочину напередодні й під час воєнного стану. Встановлено значення бойових та воєнних дій як чинника впливу на рівень дезертирства, досліджено ґенезу інтерпретації дезертирства у вітчизняному законодавстві, визначено особливості військового дезертирства за міжнародною правовою базою та національна правова кваліфікація та сутність військового дезертирства напередодні й під час воєнного стану.
  • Документ
    Щодо конкуренції між термінами "кримінально-правова політика" та "політика протидії злочинності"
    (Форум Права. – 2022. – № 2 (73). – С. 22-28, 2022) Лантінов, Я. О.; Lantinov, Ya. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1858-6842
    Постановка проблеми. Вироблені вітчизняними науковцями поняття "уголовна політика", "кримінальна політика", "антикримінальна політика", "кримінально-правова політика", "політика боротьби зі злочинністю", "політика протидії злочинності" та інші конкурують за місце у кримінально-правовій терміносистемі. Ця обставина є контрпродуктивною для наукових досліджень і дезорієнтуючою для навчання. Метою публікації є з'ясування особливостей змісту понять, які конкурують, та встановлення шляхів вирішення вказаної проблеми. Для цього були поставлені завдання – з'ясувати зміст і характеристики авторських визначень вищевказаного типу; перевірити їх відповідність ознакам терміну (члена термінологічного апарату) та можливість і доцільність пропозиції нового варіанту, який би зменшував ступінь суперечливості у кримінально-правовому дискурсі. Особливостями методики дослідження є визнання обов'язковими критеріями "фальсифікованості", "перевіряльності", "продуктивності", "логічності". Основним методом дослідження виступив формально-догматичний метод, у рамках якого використовуються дедуктивні, індуктивні та традуктивні судження. Формально-догматичний метод застосовувався для з'ясування змісту теоретичних конструктів шляхом їх аналіза, порівняння та встановлення відповідності правилам віднесення до понять і термінів. Також здійснено рецепцію чотирьохчленної класифікації, запропоновану В.І. Борисовим та П.Л. Фрісом, яка була використана при аналізі відповідних понять. Крім того, були застосовані інтернет-пошук, мислений експеримент, елементи системного методу. До результатів дослідження входять: констатація невідповідності аналізованих авторських визначень вимогам до членів термінологічних апаратів (терміносистем); обґрунтовується теза про доцільність формування проміжного (не остаточного) терміну, який позначав би явище, що виступає загальним відносно "кримінально-правової політики" та "політики протидії злочинності", які виступають поняттями з перехресними обсягами. Висновки. Пропонується в якості такого терміну поняття "кримінально-правова політика протидії злочинності", в якому "політика" розуміється як стратегічний рівень управління суспільством, "кримінально-правова" вказує на засоби реалізації, а "протидії злочинності" вказує на характер і цілі.