Перегляд за Автор "Shevchenko, A."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Utilizing of the method of statistical data analysis in combating organized crimes
(Amazonia Investiga. – 2022. – Vol. 11, Issue 52 (April). – P. 288-297, 2022) Zabarniy, M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9589-8762; Topchiy, V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1726-9028; Shevchenko, A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2663-9892; Lugina, N.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6005-2943; Yemelianov, V. P.; Ємельянов, В. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8934-2976
У статті розглянуто особливості використання методу аналізу статистичних даних у боротьбі з організованою злочинною діяльністю. Визначено, що для більш повного аналізу стану організованої злочинності використовуються документи правоохоронних органів, спецслужб, судів, що стосуються, конкретних організованих злочинних формувань, їх учасників і кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами (кримінальних проваджень, особових справ засуджених тощо), а також документи, що мають узагальнений характер (аналітичні доповіді, огляди тощо). Наголошено, що при аналізі статистичних даних використовуються матеріали судової, кримінальної, відомчої видів статистики. Однак при всій очевидній різноманітності форм статистичної звітності, придатних для отримання даних про стан організованої злочинності і боротьбі з нею, вченими неодноразово висловлювалися пропозиції, спрямовані на створення більш ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності прокуратури по боротьбі з організованою злочинністю. Відмічено, що існуючі системи статистичної звітності при всій їх чималій інформативності не забезпечують необхідної стабільності статистичної бази даних. При порівнянні статистичних даних за різні періоди нерідко виникає проблема непорівнянності або некоректності статистичних показників. Це буває пов’язано як зі змінами, що вносяться до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, так і з трансформаціями самих форм офіційної статистичної звітності, а також первинних статистичних документів.
Конституционные основы обеспечения права человека на здоровье: сравнительно-правовой аспект
(Georgian medical news = Медицинские новости Грузии. - Тбилиси - New York, 2020. - № 3 (300). - С. 140-146, 2020) Шевченко, А. Е.; Shevchenko, A.; Кудин, С. В.; Kydin, S.; Светличний, А. П.; Svitlychnyy, O.; Коротун, Е. Н.; Korotun, O.; Загуменная, Ю. А.; Zagumenna, Yu.O.; Загуменна, Ю. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363
Целью статьи является на основе компаративно-правового исследования общих и отличительных черт конституционного обеспечения определить права человека на здоровье в Украине, Чешской и Польской Республиках. Задача – на основании анализа опыта Чехии и Польши в этом направлении наметить пути усовершенствования конституционного законодательства Украины в этой сфере. Установлено, что конституционное обеспечение права на здоровье человека в Украине содержится не только в Основном законе, но и в ряде конституционно-правовых актов; проведенный анализ соответствующих норм выявил несовершенство дефиниций понятий и терминов, которые должны отражать указанное право. Установлено, что проблемами в сфере здравоохранения в Украине являются: отсутствие постоянной Концепции построения новой национальной системы здравоохранения, медлительность проведения медицинской реформы, которая началась только в 2017 г., и отказ от советской централизованной системы управления охраной здоровья населения. Установлено, что Конституции Украины, Польской и Чешской Республик имеют общие черты относительно формулировки конституционных принципов обеспечения права человека на здоровье. Выявлено, что опыт организации системы здравоохранения в Польше и Чехии диктует необходимость внесения изменений в конституционно-правовые акты Украины, которые следует направить на более четкую формулировку дефиниций основных понятий и терминов, определяющих право на здоровье человека, формирование децентрализованной системы здравоохранения, отвечающей основным принципам политики ЕС в сфере здравоохранения.