Перегляд за Автор "Shulha, A. M."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Екоцид: проблеми практичного застосування кримінально-правової норми
(Наукові перспективи. - 2024. - № 4(46). - С. 1174-1195, 2024) Шульга, А. М.; Shulha, A. M.; Андрій Шульга
Досліджено теоретичні проблеми практичного застосуванням кримінально-правової норми передбаченої статтею 441 КК України в умовах неоголошеної військової агресії з боку росії. Запропоновано юридичний механізм притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб країни-агресора вирішувати відповідно до чинного міжнародного законодавства ратифікованим законодавцем України; запропоновано суб’єктивну сторону правопорушення не обмежувати лише умисною формою вини; в якості кваліфікуючої ознаки має сенс визначити та закріпити умови здійснення таких дій і настання відповідних наслідків – військова агресія, збройний конфлікт, військовий напад тощо; зазначено про те, що має бути розроблений чіткій алгоритм процесуального доведення вини суб’єктів екоциду, що ґрунтується на нормах міжнародного права імплементованого у національне законодавство; наголошено на тому, що має бути розроблений юридичний механізм забезпечення відшкодування завданих екоцидом екологічної та супутньої економічної шкоди.
Забруднення та псування земельних ресурсів України, як ознака кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в умовах російської воєнної агресії
(ScienceRise: Juridical Science. - 2023. - № 2( 24). - P. 31-37, 2023) Шульга, А. М.; Shulha, A. M.
Стаття присвячена проблемам пов’язаним із правовою охороною земельних ресурсів України, що зазнали суттєво негативного впливу під час здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку так званої російської федерації. У роботі визначаються та аналізуються види забруднення та псування земельних ресурсів, яке виникає внаслідок здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку російської федерації, як країни-агресора. Таке забруднення та псування земельних ресурсів отримало назву воєнно-техногенне забруднення земельних ресурсів. Констатується, що ведення не тільки активних, а й пасивних бойових дій спричиняє непоправної шкоди земельним ресурсам. Це проявляється у механічному, фізичному, хімічному, біологічному забрудненні ґрунтового покриву земель різної категорії. Також, наприклад, риття окопів, укріплених районів, сховищ для боєприпасів та особового складу, капонірів для військової техніки спричиняє деградацію ґрунтового покриву земель. Наслідки цих дій свідчать про наявність ознак такого кримінального правопорушення як «Екоцид» – стаття 441 Кримінального кодексу України. Робляться висновки про те, що: 1) воєнно-техногенне забруднення ґрунтового покриву земель спричиняє безпосереднє забруднення ґрунтів небезпечними речовинами військового характеру, а також їх деградацію; 2) такі наслідки є суспільно небезпечними для людини та довкілля з огляду на систему взаємодії «ґрунт-рослина», «ґрунт-рослина-людина»; 3) в цілому кваліфікація такого забруднення ґрунтового покриву земель має відбуватися за статтею 441 «Екоцид» Кримінального кодексу України без застосування норм Розділу VIII «Кримінальні правопорушення проти довкілля»; 4) встановлення доказової бази має здійснюватися спільними зусиллями національними та міжнародними правоохоронними органами; 5) відшкодування завданих збитків від забруднення та псування земельних ресурсів має відбуватися за рахунок контрибуції та репарації з боку росії, як держави-агресора.