Перегляд за Автор "Stepaniuk, D. R."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Organizational Principles Of The Use Of Forensic DNA Analysis In The Investigation Of Criminal Offenses(Архів кримінології та судових наук. – 2023. – № 1 (7). – С. 158-165, 2023) Stepaniuk, D. R.; Степанюк, Д. Р.Досліджено організаційні принципи проведення судової експертизи ДНК як сфери практичної діяльності у розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень. Визначено перелік організаційних засад судово-медичної експертизи ДНК, розкрито їх зміст та визначено умови впровадження в Україні. Встановлено, що такими засадами є законність, виключно процесуальна форма застосування аналізу ДНК у кримінальному судочинстві, функціонування криміналістичного обліку геномної інформації людини, становлення аналізу ДНК як окремого розділу криміналістичної техніки, його організаційна та технічна підтримка.Документ Актуальні питання наукового дослідження проблем криміналістичного ДНК-аналізу(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів в умовах воєнного стану : тези доп. Всеук. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 черв. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 412-415, 2022) Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.Запропоновано перелік наукових завдань, розв’язання яких допоможе розробити правові та організаційні засади використання технологій ДНК-аналізу на досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень.Документ Нормативно-правовий зміст доступу до суду та обов’язковості судових рішень як засади кримінального провадження(Журнал східноєвропейського права. - 2018. - № 51. - С. 51-58, 2018) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.У статті наведено авторське бачення щодо нормативно-правового змісту засади кримінального провадження – доступ до суду та обов’язковість судових рішень. Обґрунтовано необхідність відображення сутності права на доступ до суду як вільної можливості кожного звернутися за судовим захистом своїх прав у змісті відповідної засади. Запропоновано закріпити основні процесуальні складові доступу до суду та обов’язковості судових рішень безпосередньо в тексті чинного КПК України.Документ Організація використання криміналістичного ДНК-аналізу під час досудового розслідування(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 425-427, 2023) Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.Зазначено, що організаційними засадами криміналістичного ДНК-аналізу в розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень є : 1) законність; 2) визначення виключно процесуальної форми; 3) забезпечення належного функціонування криміналістичного обліку геномної інформації людини; 4) визнання ДНК-аналізу окремим розділом криміналістичної техніки; 5) організаційно-технічне забезпечення. Їх реалізація в Україні потребує вжиття відповідних науково-дослідних, законодавчих і організаційно-управлінських заходів.Документ Правові засади криміналістичного ДНК-аналізу й удосконалення законодавства України(Наше право. - 2023. - № 3. - С. 118-124, 2023) Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.Розглянуто засади правового регулювання криміналістичного ДНК-аналізу в контексті державної реєстрації геномної інформації людини та її використання в кримінальному провадженні. Виокремлено європейські стандарти дотримання права людини на повагу до приватного і сімейного життя у зв’язку з дослідженням ДНК, проаналізовано норми вітчизняного законодавства та запропоновано шляхи його вдосконалення. Встановлено, що особлива соціальна чутливість питань використання генетичних даних людини в цілях розкриття та розслідування кримінальних правопорушень і водночас надзвичайна ефективність такого використання в правоохоронній практиці потребують належного правового регулювання. При розробленні та впровадженні правових норм, які стосуються державної реєстрації геномної інформації та її використання в практиці протидії злочинності слід враховувати рекомендації та передові підходи, вироблені в загальноєвропейському законодавстві, внутрішньому законодавстві країн Європейського Союзу та прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Особливо важливими видаються такі засади: збирання, збереження та використання біологічного матеріалу та генетичних даних людини в цілях кримінального провадження є втручанням в право на повагу до приватного життя; захист біологічного матеріалу та геномної інформації як особливого різновиду персональних даних від розголошення та несанкціонованого доступу; забезпечення належного рівня функціонування національної бази даних ДНК; зберігання в базі даних ДНК геномної інформації осіб, засуджених за вчинення сексуальних правопорушень щодо дітей та за інші злочини певного ступеня тяжкості; недопущення безстрокового зберігання в базах даних ДНК генетичних даних засуджених осіб і визначення адекватних строків їх зберігання; знищення біологічного матеріалу та геномної інформації незасуджених осіб відразу після того, як зникає їх потреба для розслідування злочину; залучення до проведення молекулярно-генетичних експертиз тільки лабораторій, акредитованих за європейськими стандартами якості.Документ Проблемні аспекти правового регулювання державної реєстрації геномної інформації людини в Україні(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 426-429, 2023) Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.У статті визначено деякі напрями вдосконалення стану правового регулювання питань здійснення державної реєстрації геномної інформації людини в Україні відповідно до міжнародних стандартів у цій галузі. Критично проаналізовано чинні положення законодавства України. Узагальнено підходи деяких провідних демократичних країн щодо регламентації відповідних питань. На цих підставах визначено напрями вдосконалення юридичних засад здійснення державної реєстрації генетичних даних в цілях розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Визначено, що нинішній стан нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері державної реєстрації геномної інформації людини в Україні потребує подальшого розвитку. На думку автора, в законодавстві необхідно уточнити основні терміни, доповнити перелік принципів державної реєстрації генетичних даних та засобів їх забезпечення. Варто доповнити КПК України та розробити підзаконні нормативно-правові акти, які конкретизують окремі процедури. Доцільно замінити термін «біологічний матеріал» на «біологічні зразки», диференціювати добровільне та примусове отримання біологічних зразків у живих людей і пріоритет таких їх різновидів, як букальний епітелій з порожнини рота і волосся з голови, визначити критерії допустимості технологій пошуку родичів у базах даних, гарантувати доступ особи до власної геномної інформації та її право на внесення виправлень та видалення неточних і незаконних записів, конкретизувати строки знищення біологічних зразків і визначитись з допустимістю застосування новітніх технологій ДНК-аналізу за кодуючою ДНК. Також є нагальна потреба вдосконалення КПК України у напрямі визначення в ньому тих процедур, відсилка до яких міститься в Законі «Про державну реєстрацію геномної інформації людини». Це дозволить привести вітчизняне законодавство у цій сфері у відповідність до передових демократичних стандартів.Документ Становлення та розвиткок криміналістичного ДНК-аналізу(Актуальні питання у сучасній науці. - 2022. - № 3(3). - С. 184-198, 2022) Глобенко, Г. І.; Globenko, G. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1533-9213; Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.Визначено етапи становлення та розвитку ДНК-аналізу як галузі судових наук. Здійснено систематизацію відповідних періодів, надано їм коротку характеристику, що сприятиме створенню цілісного уявлення про сучасний стан цього розділу криміналістики та його подальші перспективи в Україні. Наголошено, що в питанні періодизації розвитку сфери криміналістичного дослідження ДНК основним критерієм є рівень технологій. Але додатково варто врахувати також і правозастосовні аспекти, тобто стан правового регулювання суспільних відносин, що складаються у зв’язку з дослідженням ДНК в системі кримінального правосуддя.Документ Становлення та розвиток криміналістичного ДНК-аналізу(Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 вер. 2022 р.). – Харків: НДІ ППСН, 2022. – С. 106-108, 2022) Степанюк, Д. Р.; Stepaniuk, D. R.Здійснено наукове узагальнення з метою визначення основних етапів становлення та розвитку ДНК-аналізу в криміналістиці та судових науках. Розглянуто критерії періодизації розвитку криміналістичного ДНК-аналізу.