Перегляд за Автор "Subota, S. I."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аксіологічні засади правоохоронної діяльності в умовах розвитку громадянського суспільства(Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 1. - С. 35-38, 2020) Субота, С. І.; Subota, S. I.В статті розкрито аксіологічні засади правоохоронної діяльності. Правоохоронна діяльність в умовах розвитку громадянського суспільства характеризується тим, що: по-перше, здійснюється на підставі та з метою реалізації приписів норм права; по-друге, має конкретну мету; по-третє, реалізується спеціально-уповноваженими суб’єктами. Правоохоронна діяльність тісно пов’язана із правоохоронною функцією держави і є одним із важливих напрямів діяльності сучасної держави в умовах розбудови громадянського суспільства. Зміст основних завдань правоохоронної діяльності полягає в охороні та захисті: особи, її прав і свобод; конституційного (державного) устрою та основ місцевого самоврядування; власності; правопорядку; природних ресурсів і навколишнього середовища; державної (національної) безпеки; державного, митного кордону країни тощо.Публікація Діяльність міліції в Україні щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в 1950-х роках(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 11-22, 2024) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A; Субота, С. І.; Subota, S. I.Досліджено основні напрями діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні в 1950-ті роки. Висвітлено основні аспекти правового регулювання дорожнього руху у вказаний період. Виявлено стан та причини аварійності автомобільного й інших видів транспорту в цей період. Проаналізовано заходи, що вживалися органами міліції щодо поліпшення ситуації з безпекою дорожнього руху в республіці в 1950-ті роки.Документ Закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 51-60., 2015) Субота, С. І.; Subota, S. I.Встановлено і проаналізовано закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави. З’ясовано, що будь-який інститут громадянського суспільства незалежно від його виду безпосередньо або опосередковано впливає на формування правоохоронної політики держави. Доведено, що факт існування закономірностей безпосереднього впливу політичних партій на формування правоохоронної політики держави випливає із їх дуалістичної природи та напрямків діяльності. Закономірності опосередкованого впливу недержавних засобів масової інформації та інших інститутів громадянського суспільства, що здійснюють моніторинг за діяльністю органів державної влади, неурядових правозахисник організацій тісно пов’язані з особливостями їх діяльності.Документ Національна поліція України та її взаємодія з громадянським суспільством: теоретико-правове дослідження : автореф. дис.(Харків, 2017) Субота, С. І.; Subota, S. I.; Субота, С. И.; Головко, О. М. - науковий керівникДисертація є комплексним науковим дослідженням, присвяченим теоретико-правовій характеристиці взаємодії нової української поліції із громадянським суспільством. Автором здійснено огляд юридичних літературних джерел, розкрито сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур. З’ясовано та охарактеризовано особливості впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави, розкрито аксіологічні засади правоохоронної діяльності в умовах розвитку громадянського суспільства. Встановлено та здійснено порівняння особливостей взаємодії громадянського суспільства і поліції в умовах тоталітарного та демократичного режимів. Проаналізовані основні форми взаємодії поліції і громадянського суспільства в сучасному світі, проведена їх класифікація. Сформульовані принципи та функції взаємодії поліції і громадянського суспільства. Визначено та обґрунтовано основні тенденції формування і розвитку громадянського суспільства в Україні, проаналізовано правову основу взаємодії інститутів громадянського суспільства та нової української поліції. Запропоновано основні напрямки удосконалення взаємодії нової української поліції та громадянського суспільства.Документ Особливості взаємодії громадянського суспільства та поліції в умовах демократичного політичного режиму(Юридичний науковий електронний журнал. – 2021. – № 3. – С. 41-44, 2021) Субота, С. І.; Subota, S. I.У статті доведено, що демократична держава за своєю суттю є певним типом суспільної самоорганізації. Існує множина ознак демократичного режиму, яка являє собою його певну змістовну сутнісну «серцевину». До числа зазначених ознак демократичного режиму віднесено: реальність політичних прав і свобод громадян; політичний та ідеологічний плюралізм; виборність і змінюваність державної і місцевої влади; поділ влади; верховенство права; здійснення державної влади відповідно до принципу народного суверенітету; реальне забезпечення прав людини; здійснення державної влади в інтересах більшості з урахуванням інтересів меншості. Акцентовано увагу на тому, що демократичний режим зумовлює постійний двосторонній правовий зв’язок між державою і громадянським суспільством. Наголошено на тому, що громадянське суспільство та поліція в умовах демократичного режиму перебувають у відносинах співпраці. Звернено увагу на те, що в Україні на законодавчому рівні закріплено, що діяльність поліції здійснюється у тісній співпраці із суспільством. У межах проведення правоохоронної реформи створено відносно новий інститут правоохоронної системи – інститут поліцейського громади. В основу діяльності поліцейського громади покладено довіру, співпрацю та взаємну відповідальність із громадою. Органи Національної поліції в Україні тісно взаємодіють із громадськими формуваннями з охорони порядку. Суть цієї взаємодії має двосторонній характер. Громадські формування з охорони порядку, з одного боку, допомагають працівникам поліції у здійсненні ними службових завдань, реалізації правоохоронної функції держави, а з іншого – здійснюють контроль за їхньою діяльністю. У демократичній державі й інші інститути громадянського суспільства контролюють діяльність поліції, впливають на її сутність та зміст, зумовлюють реформування.Документ Особливості взаємодії громадянського суспільства та поліції в умовах демократичного політичного режиму(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 41-44, 2021) Субота, С. І.; Subota, S. I.У статті доведено, що демократична держава за своєю суттю є певним типом суспільної самоорганізації. Існує множина ознак демократичного режиму, яка являє собою його певну змістовну сутнісну «серцевину». До числа зазначених ознак демократичного режиму віднесено: реальність політичних прав і свобод громадян; політичний та ідеологічний плюралізм; виборність і змінюваність державної і місцевої влади; поділ влади; верховенство права; здійснення державної влади відповідно до принципу народного суверенітету; реальне забезпечення прав людини; здійснення державної влади в інтересах більшості з урахуванням інтересів меншості. Акцентовано увагу на тому, що демократичний режим зумовлює постійний двосторонній правовий зв’язок між державою і громадянським суспільством. Наголошено на тому, що громадянське суспільство та поліція в умовах демократичного режиму перебувають у відносинах співпраці. Звернено увагу на те, що в Україні на законодавчому рівні закріплено, що діяльність поліції здійснюється у тісній співпраці із суспільством. У межах проведення правоохоронної реформи створено відносно новий інститут правоохоронної системи – інститут поліцейського громади. В основу діяльності поліцейського громади покладено довіру, співпрацю та взаємну відповідальність із громадою. Органи Національної поліції в Україні тісно взаємодіють із громадськими формуваннями з охорони порядку. Суть цієї взаємодії має двосторонній характер. Громадські формування з охорони порядку, з одного боку, допомагають працівникам поліції у здійсненні ними службових завдань, реалізації правоохоронної функції держави, а з іншого – здійснюють контроль за їхньою діяльністю. У демократичній державі й інші інститути громадянського суспільства контролюють діяльність поліції, впливають на її сутність та зміст, зумовлюють реформування.Документ Особливості взаємодії громадянського суспільства та поліції в умовах тоталітарного політичного режиму(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 73–79, 2016) Субота, С. І.; Subota, S. I.На прикладі УРСР З’ясовано, що в умовах тоталітарного режиму всі громадські формування (добровільні народні дружини, товариства сприяння міліції, бригади сприяння міліції), які взаємодіяли з міліцією, по-перше, забезпечували існування й функціонування радянської влади в будь-яких її проявах і формах, по-друге, їх діяльність забезпечувала боротьбу зі справжніми та «уявними» ворогами радянської влади. Доведено, що взаємодія громадських формувань з міліцією в УРСР носила односторонній характер. Громадські формування цього типу проводили й виражали волю держави, а не суспільства, до їх функцій не входив контроль за діяльністю правоохоронної системи взагалі та міліції зокрема.Документ Правова основа взаємодії інститутів громадянського суспільства та Нової Української поліції(Право і Безпека. - 2016. - № 2 (61). - С. 54–59, 2016) Субота, С. І.; Subota, S. I.З’ясовано, що правова основа взаємодії нової української поліції та інститутів громадянського суспільства – це сукупність нормативно-правових актів законодавчого, підзаконного рівнів, які регулюють відносини, пов’язані зі спільною діяльністю Національної поліції та інститутів громадянського суспільства.Документ Сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур(Право і безпека. - 2015. - № 3 (58). - С. 103–108., 2015) Субота, С. І.; Subota, S. I.Проаналізовано сучасні наукові уявлення щодо взаємодії громадянського суспільства і поліцейських структур. Установлено, що в пошуках оптимальної моделі функціонування нової української поліції та взаємодії її з громадянським суспільством учені-правознавці підтримують єдину точку зору: модель «служіння суспільству» є найпридатнішою для сучасного етапу розвитку правової держави і громадянського суспільства.