Перегляд за Ключові слова "being"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ The problem of searching the meaning of human existence: contemporary context(Anthropological measurements of philosophical research = Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - № 17. - P. 55-64, 2020) Petrushov, V. M.; Петрушов, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3279-2180; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Метою статті є аналіз причин і підстав кризи сфери смислопородження, а також пошуки відповідей на питання про сенс людського життя в сучасному світі, що актуалізувались у зв’язку із загостренням глобальних проблем, виявлення точок дотику різних теоретичних позицій, оцінка їх евристичного потенціалу. Теоретичний базис дослідження склали історико-філософський, компаративістський та системний підходи, а також аналіз філософських напрацювань в області глобалістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті вперше зроблена спроба провести комплексний аналіз проблеми сенсу сущого, якою вона вбачається у першій чверті ХХI століття, пов’язавши її з сучасною соціальною ситуацією, яка характеризується складним комплексом взаємопов’язаних і взаємозалежних антропологічних проблем сучасності. Акцентується, що основна причина кризи сенсу полягає у тому, що людина відірвавшись від свого коріння, яким є жива природа, і створивши для задоволення своїх потреб штучну структуру – цивілізацію, – не знаходить шляхів до трансцендентного, що є істинним Домом її буття. Висновки. Людина повинна відмовитися від помилкової зарозумілості про своє потенційне всезнання й всемогутність, перестати диктувати сущому свої правила, визначити межі своєї свободи і спробувати ясно усвідомити своє місце в об’єктивній структурі буття. Тільки в тому випадку, якщо відбудуться кардинальні зміни у сфері смислопородження, глобальна ситуація може змінитися на краще. Вирішальною силою, здатною підштовхнути до позитивних змін, може стати або вільна воля людей, які зрозуміють всю критичність ситуації, або зовнішні природні та соціальні обставини, які змусять людей кардинально перебудуватись. Правильна розстановка пріоритетів, глибоке усвідомлення загальнолюдських цілей і солідарність між людьми могли б стати тією ціннісною основою, яка буде підставою набуття сенсу і створення більш сприятливого майбутнього.Документ Творчість як модус укоріненості людини в бутті(Virtus: Scientifik Jornalu. - 2018. – #20, Part 1, Januar.т -С. 14-18, 2018) Грищенко, Н. В.; Hryshchenko, N. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6719-3754У статті презентоване онтологічне розуміння творчості як укоріненості людської творчої діяльності в структуру буття. Спів-буття людини зі світом досліджується в перспективі морального відношення до оточення, онтологічна напруженість якого конституює акт творчості в якості вчинку. Предметом дослідження стала творчість не як окремий вид діяльності людини, а як субстанційна риса події-вчинку, що може модифікуватись у різних видах діяльності. Методологічною основою дослідження стала розроблена і апробована в літературі методологія діалогу культур. The article presents the ontological understanding of creativity as the rooting of human creative activity into the structure of being. The co-existence of a human with the world is investigated in the perspective of a moral attitude to the environment, whose ontological tension constitutes an act of creativity as a deed. The subject of the research is the creativity not as a separate type of human activity, but as a substantive feature of an event-deed, which can be modified in various activities. Methodological basis of the research is developed and tested in the literature of the cultures dialogue methodology. В статье представлено онтологическое понимание творчества как укорененности человеческой творческой деятельности в структуру бытия. Со-бытие человека с миром исследуется в перспективе нравственного отношения к окружающему, онтологическая напряженность которого конституирует акт творчества в качестве поступка. Предметом исследования стало творчество не как отдельный вид деятельности человека, а как субстанциональная черта события-поступка, что может модифицироваться в различных видах деятельности. Методологической основой исследования стала разработанная и апробированная в литературе методология диалога культур.Документ «Тиранія моменту» в житті сучасника(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 41-43, 2016) Грищенко, Н. В.; Hryshchenko, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754Відзначено, що інформаційний розвиток суспільства радикально змінює уявлення людини про час як основний вимір її буття. В новій комунікативній системі минуле, сьогодення та майбутнє можуть програмуватися для взаємодії один з одним в одному і тому ж повідомленні. «Безчасовий час» стає матеріальною основою нової культури, яка виходить за межі певного досвіду.