Перегляд за Ключові слова "customary law"
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Публікація Виникнення та розвиток процесуальних норм у Стародавній Греції(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 4 (103). - С. 36-43, 2023) Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; Калєніченко, Л. І.; Kalienichenko, L. I.; Дмитро СлинькоНаукове дослідження присвячене розгляду розвитку правових норм у Греції в античний період. Досліджено виникнення й розвиток процесуальних норм у Стародавній Греції та відправлення правосуддя в Афінах, проаналізовано його форми, розглянуто процесуальні аспекти діяльності представницьких установ тогочасної Греції. Розглянуто юрисдикційну (цивільно-правові чи кримінально-правові) та неюрисдикційну (процесуальні аспекти діяльності представницьких установ) форми юридичного процесу Греції античного періоду. Зроблено висновок, що в Греції епохи античності процесуальні норми відображали закріплену переважно нормами звичаєвого права процедуру, яка передбачала застосування матеріальних правових норм. У більшості еллінських держав античного часу вона мала певні загальні характерні риси.Документ Джерела права Норвегіії X-XII ст.(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2012. - Вип. 11. - С. 66-69, 2012) Головко, Б. Г.; Golovko, B. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8815-5722Досліджено джерела (форми) права Норвегії часів раннього Середньовіччя. Центральне місце посідають судебники як збірки звичаїв і норм звичаєвого права. Увагу приділено обставинам створення і особливостям регіонального законодавства. До історико-соціальних джерел віднесено саги, пісні, міфи про богів і героїв. Серед джерел, які мають неюридичну природу, особливе місце посідає сага «Земне коло» С. Стурлусона.Документ Земельна власність як правова основа земельних відносин в історії української хліборобської цивілізації(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2016. – Вип. 1, т. 1. – С. 84-90, 2016) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018У статті досліджено становлення і розвиток інституту земельної власності та відповідних земельних відносин в історії української хліборобської цивілізації. Прослідковано, що в період княжої доби правові норми земельної власності тісно поєднувалися з політичними інститутами самоврядування. Приватновласницькі земельні відносини сприяли формуванню консолідованого суспільства на засадах миру, добробуту, правди. Показано, що Польська держава після Люблінської унії проводила політику руйнування традиційних прав і свобод приватного землеволодіння та рівноправних земельних відносин, що призвело до національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького і відновлення козацьких вольностей. Російське самодержавство після скасування козаччини утвердило інститут кріпацтва і метафору «Малоросія» для знищення української вільнолюбної нації і перетворення її на безправну масу.Публікація Легісакційний процес як форма судочинства в римському праві(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 34-41, 2024) Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; Калєніченко, Л. І.; Kalienichenko, L. I.; Дмитро СлинькоНаукове дослідження присвячено розгляду легісакційого процесу як формі судочинства у праві Стародавнього Риму. Досліджено процесуальні норми в римському праві та форми їх втілення, охарактеризовано легісакційний процес першої половини періоду існування республіки, розглянуто його характерні риси, проаналізовано різновиди та стадії легісакційного процесу. Велике значення легісакційної форми для подальшого розвитку юридичного процесу зумовлене тим, що в легісакційній формі відбувся розподіл на вчинення позову, яке передбачало його формальне визнання з боку органів судочинства, та на власне судочинство, котре не мало до певного періоду жодної регламентації. Розглянуто своєрідність римського судочинства, зроблено висновок, що легісакційний процес був доволі складною процедурою, яка за своїм змістом схожа на звичай.Документ Погляди дореволюційних вчених-юристів щодо виникнення права у давніх східних слов’ян(Форум права. - 2018. - № 2. – С. 37–44, 2018) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178; Брусакова, О. В.; Brusakova, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6522-8020Розглянуто основні аспекти наукових досліджень вітчизняних вчених, які працювали в ХІХ – на початку ХХ ст.стосовно причин походження права взагалі та у стародавніх східних слов’ян зокрема. Проаналізовано дві основні точки зору щодо цієї проблеми. Перша називалася теорією стихійного походження звичаю, друга – теорією первинної індивідуальної творчості. Відповідно до першої концепції в основі звичаєвого права знаходилася однакова масова поведінка людей, що формувалася стихійно та інстинктивно. За іншою теорією одноманітна поведінка формувалася не стихійно, а за допомогою цілеспрямованої діяльності окремих індивідів, яким згодом починала наслідувати інша маса людей.Документ Право Київської Русі в дослідженнях вчених університетів на теренах України у ХІХ — на початку ХХ ст. : монографія(Харків: Константа, 2018. – 472 с., 2018) Головко, О. М.; Holovko, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1459-5434; Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178У монографії досліджується процес зародження та становлення науки «Історія права» в університетах, які знаходилися на українських землях упродовж ХІХ — початку ХХ ст. Оскільки історія права почалася з дослідження права Київської Русі — то саме цим аспектам розвитку історії права і присвячена монографія. У дослідженні основну увагу зосереджено на конкретному внеску того чи іншого університетського професора в розробку історії права Київської Русі. Автори вважали за доцільне дати у одному з розділів біографічні довідки про кожного з професорів, чий спадок буде вивчатися в монографії, тим більше, що в багатьох сучасних довідниках та енциклопедіях відомості про них відсутні. Матеріал згруповано за розділами, показано вплив Дерптської історико-правової школи на розвиток науки історії права у досліджувану добу, висвітлюються основні проблеми права Київської Русі, яким приділяла увагу тогочасна професура: виникнення держави та права у східних слов’ян, цивільне, кримінальне, міжнародне право, судоустрій й та судочинство у Київській Русі. Книга розрахована на правників — викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією права.Документ Регулювання земельних відносин в Україні (друга половина XVII – ХХ ст.): історико-правовий та інституційний виміри : автореф. дис.(Харків, 2017) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018; Бурдин, М. Ю.; Головко, О. М. - науковий консультантРоботу присвячено системному аналізу ґенези змісту поняття «земельні відносини», його впливу на розвиток сучасних державотворчих процесів в Україні. У контексті аналізу напрацювань істориків права минулих поколінь та сучасної наукової думки досліджено еволюцію галузевої належності норм, що регулювали земельні відносини, на підставі чого визначено особливості правового режиму землі як об’єкту публічно-правових та приватноправових (майнових) відносин. В контексті сучасних уявлень та надбань загальної концепції правового становища охарактеризовано статус суб’єктів владних повноважень, які упорядковували земельні відносини на теренах України з часів формування Української козацької держави до розпаду Союзу РСР та відродження незалежної України. Показано в історико-правовій площині динаміку розвитку юридичного, соціального та іншого становища власників та користувачів земельної власності на теренах України протягом означеного в дослідженні періоду. Продемонстровано тенденції й особливості, а також виявлено відмінності у проведенні земельної політики та практики правового впливу на аграрні відносини в українських землях.Документ Регулювання земельних відносин в Україні (друга половина XVII – ХХ ст.): історико-правовий та інституційний виміри : дис.(Харків, 2017) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018; Бурдин, М. Ю.; Головко, О. М. - науковий консультантРоботу присвячено системному аналізу ґенези змісту поняття «земельні відносини», його впливу на розвиток сучасних державотворчих процесів в Україні. У контексті аналізу напрацювань істориків права минулих поколінь та сучасної наукової думки досліджено еволюцію галузевої належності норм, що регулювали земельні відносини, на підставі чого визначено особливості правового режиму землі як об’єкту публічно-правових та приватноправових (майнових) відносин. В контексті сучасних уявлень та надбань загальної концепції правового становища охарактеризовано статус суб’єктів владних повноважень, які упорядковували земельні відносини на теренах України з часів формування Української козацької держави до розпаду Союзу РСР та відродження незалежної України. Показано в історико-правовій площині динаміку розвитку юридичного, соціального та іншого становища власників та користувачів земельної власності на теренах України протягом означеного в дослідженні періоду. Продемонстровано тенденції й особливості, а також виявлено відмінності у проведенні земельної політики та практики правового впливу на аграрні відносини в українських землях.Документ Становлення судової влади у протидержавну добу : погляд(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право . - 2013. - Вип. 23, ч. 1, т. 1. - С. 38-42, 2013) Гавриленко, О. А.; Gavrylenko, O. A.Стаття присвячена висвітленню процесів становлення та розвитку судової влади у період розпаду родового ладу та формування класового суспільства. Наголошено, що виникла вона разом з появою первісних форм права, що зумовлювалося об’єктивною потребою у розв’язанні соціальних конфліктів. Деякі характерні риси, притаманні судовим системам в соціумах, що перебували на цьому щаблі розвитку, на землях сучасної України зберігалися ще протягом тривалого часу й у подальшому, що підкреслює безперечний факт наступності державно-правового розвитку на українських теренах.Документ Становлення інституту кровної помсти у звичаєвому праві стародавніх народів(Від громадянського суспільства – до правової держави : тези доп. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 14-16., 2009) Велика, Є. С.; Velyka, Ye.S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-843XРозглянуто становлення інституту кровної помсти у праві держав Стародавнього світу. Рассмотрено становление института кровной мести в праве государств Древнего мира. The formation of the institution of blood feud in the law of the states of the ancient world.Документ Східнослов'янська міфологія і звичаєве право: інтеграційні концепти(Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна: №1057. Серія: Теорія культури і філософія науки.- 2013.- Вип.49.- С. 87-92, 2013) Грищенко, Н. В.; Hryshchenko, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754У статті прослідковано зв'язок міфології і звичаєво-правових норм, проаналізовано народносвітоглядний підтекст таких термінів звичаєвого права, як «рота», «видача на потік», «ордалії», тощо, обгрунтовано положення про значення сакралізації права.Документ Християнський закон і звичаєва правосвідомість як чинники соціальної регуляції у Київській Русі(Правовий часопис Донбасу. - 2018. - № 4 (65). - С. 76-82, 2018) Пайда, Ю. Ю.; Paida, Yu. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6424-6419У статті розглядається проблема співвідношення канонів християнської віри і звичаєвого права в добу Київської Русі. Їх симбіоз породив унікальну правосвідомість, що виступала важливим чинником соціальної регуляції у давньоруському суспільстві. Особлива увага приділяється Статуту Володимира Великого, у якому було здійснено першу спробу поєднання християнських релігійних норм зі звичаями, що панували у дохристиянські часи. У висновках стверджується, що християнське віровчення поступово перетворилось на ідеологічний орієнтир давньоруської правосвідомості.